7.Культура скіфів (образотворче мистецтво, міфологія).

З’явилась на території сучасної південної та центральної України з 7 ст. до н.е. по 3 ст. до н.е. Дещо довше проіснували в Криму – до 3ст. н.е.

Батько історії Геродот описав скіфів у 5ст. до н.е., зокрема він виділив такі типи:

• Скіфи-орачі. Заселяли правий берег Дніпра. Займалися землеробством (вирощували просо, ячмінь, пшеницю, коноплі, часник, цибулю), бджільництвом, рибальством, а також скотарством (розводили коней, овець, вперше почали розводити свиней). Садиба скіфів – 100–200 кв. м була обгороджена плетеним парканом. На подвір’ї були розміщені господарські споруди: 2–3 грушоподібні зернові ями, кілька сміттєвих ям, заповнених битим посудом та кістяками тварин. У центрі розміщувалась невелика житлова споруда, що нагадувала українську сільську хату.

• Царські скіфи. Це були найбагатші та найвпливовіші скіфи, котрі заставляли сплачувати данину цареві. Вони мали кінне військо. Були безжальні до ворогів, але віддані у дружбі.

• Скіфи-кочівники. Ці скіфи (за описом Гіппократа) не мали хат, а жили на 4- і 6-колісних возах, у які впрягали по 2–3 пари волів. У них жили діти і жінки, а самі вони їхали слідом на конях, становили табір, поки худоба випасає траву, а далі знову кочували.

Скіфи вживали м’ясну, молочну їжу (сир, кумис), а також готували каші.

Міфологія була іранська. Шанували скіфи 9 богів, серед них – бог неба Папай, його дружина – богиня хатнього вогнища Апі. Були ще такі боги, як Ойтосір (Гойтосір) – бог Сонця, заступник пастухів, Аргімпаса – богиня родючості, Таргетай – напівбог, напівлюдина. Храмів та ідолів у скіфів не було, а тільки кам’яні баби в степу. Богам приносили жертви, часом людські (приносили у жертву кожного сотого вбитого воїна).

Скіфські жінки пряли (при похованні жінкам клали веретено), ткали, вишивали, готували їсти, зналися на лікарських рослинах. Мали ці жінки поліровані дзеркала. Крім того, незаміжні жінки володіли зброєю і служили у війську. Доки дівчина не вб’є свого ворога вона не мала права вийти заміж.

Жорстокість скіфів вражає. Воїн мав випити кров першого вбитого ворога. Рабів відразу осліпляли через ревнощі.

Найціннішим є скіфське мистецтво. До нас дійшли чисельні вилиті із золота фігурки звірів (олень, пантера, вепр), нашийні прикраси – гривни, та найвідомішою є золота пектораль і золотий гребінь. Виготовляли скіфи також золоті та срібні амфори, вази, на яких часто змальовувались сюжети із їх побуту.

8. Формування та основні риси кам’яної доби.

Кам’яний вік — період в історії людства, під час якого знаряддя праці та зброя виготовлялася з каменю, дерева та кісток. Він поділяється на три періоди:

• палеоліт — давній кам'яний вік, який характеризується використанням кременевих знаряддь праці, основні заняття — полювання та збиральництво.

• мезоліт — середній кам'яний вік, що тривав від 10 тис. до 7 тис. років до н. е.

• неоліт — новий кам'яний вік, характеризується появою людини сучасного типу, використанням винятково кременевих, кам'яних, кістяних знарядь праці, виготовлених з використанням техніки свердління, пиляння та шліфування; розповсюдженням кераміки, ткацтва. (так звана неолітична революція). Тривав від 6 до 4 тис. років до н. е., період переходу від риболовства та полювання до землеробства й скотарства.