
- •1.Періодизація української культури.
- •2.Культура матеріальна і духовна.
- •3.Дослідження української культури вченими.
- •4. Основні функції культури:
- •5. Стоянки первісних людей на території України.
- •6.Трипільська культура.
- •7.Культура скіфів (образотворче мистецтво, міфологія).
- •8. Формування та основні риси кам’яної доби.
- •9. Мистецтво кам’яної доби на території України.
- •10. Біблія в культурі українського народу.
- •11.Українські переклади Біблії.
- •13. .Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.
- •14. Основні стилі Середньовіччя: візантійський, романський, готичний.
- •15. Українська культура в епоху Середньовіччя: дохристиянська і християнська.
- •16.Творчість й.Г. Пінзеля.
- •17.Християнське мистецтво:книжкова мініатюра, іконопис, найвідоміші пам’ятки Русі їх оздоблення.
- •18.Фольклор і народна культура.
- •19.Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори. Літературні пісні що стали народними.
- •20.Кобзарське мистецтво і його найвідоміші представники.
- •21.Звичаї та обряди українців.
- •22.Гуманізм як ціннісна основа культури Відродження.
- •23.Українське культурне піднесення кінця 15 – початку 17 ст.
- •24.Вишивка. Килимарство.
- •25. Писанкарство.Різьба по дереву.
- •26.Кераміка. Вироби зі скла.
- •28.Українське національне вбрання.
- •29.Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •30.Визначальні риси українського бароко, козацьке бароко.
- •31.Братські школи. Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •32.Іван Мазепа – гетьман-будівничий, поет.
- •33.Г.Сковорода-філософ,письменник,музикант.
- •34. Визначні діячі української музики XVII - XVIII ст.. (м.Дилецький, м.Березовський, а.Ведель, д.Бортнянський).
- •36. Вклад українців у світове оперне мистецтво.
- •37.Зірки української естради.
- •38.Епоха просвітительства у Європі і в Україні.
- •39.Стиль рококо і класицизм в європейському та українському мистецтві.
- •40. Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини хіх ст..; 1)натуралізм, 2)імпресіонізм, 3)символізм, 4)неореалізм.
- •41.Українське мистецтво хіх ст.: архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр корифеїв.
- •42.Т.Шевченко – художник.
- •43.Катерина Білокур і її доля.
- •44.Творчість Марії Приймаченко.
- •45.Скульптор і художник Олександр Архипенко.
- •46.Мистецтво Тетяни Яблонської.
- •47.Театр Корифеїв.
- •48.Реформатор українського театру Лесь Курбас.
- •49.Театральна родина Стадників.
- •50.Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві.
- •51.Злети та втрати українськой культури у 20 ст.
- •52. «Розстріляне Відродження»
- •53.»Відлига « і поява шістдесятників .
- •54.Посмодермізм в українському мистецтві кн. 20-поч21 ст.
- •55.Вклад Олександра Довженка у світове кіно.
- •56.Актор, режисер, сценарист Іван Миколайчук.
- •57.Артист театру і кіно Богдан Ступка.
- •58.Велико-Сорочинський іконостас.
- •59.Картина «Катерина» т.Шевченка.
- •60.Скит Манявський як духовна памятка.
- •61.Софія Київська. Мозаїки і фрески Софії Київської.
- •62.Кирилівська церква її побудова та реставрація.
- •63.Почаївська лавра, історія створення,святині,стилі побудови основних верхов.
- •64.Києво-Печерська лавра.
- •65.Замки україни.
- •66.Фортеці України.
- •67. «Цар-колос» к.Білокур.
- •68. «Українська ніч» а.Куїнджі.
- •69.Андріївська церква.
- •70.Палаци у Качанівці, Сокиринцях.
- •71.Шевченківські місця на Україні.
- •72.Гетьманські столиці
- •73. Саркофаг Ярослава Мудрого.
- •74.Скіфська золота пектораль.
- •75.Мініатюри м.Сядристого.
- •76.Будинок з химерами в.Городецького.
- •78.Знаменитий фільм «Тіні забутих предків» с. Параджанова.
- •79. Фільм «Земля» о.Довженка.
- •80. Вірш в. Сосюри «Любіть Україну» і його доля.
- •81. Кіноповість «Україна в огні» о. Довженка, її історія.
- •82. Печера Вертеба.
- •84. Ікона Волинської Богоматері, Ікона Холмської Богоматері.
- •85. Цикл анімаційних фільмів в. Дахна про козаків.
74.Скіфська золота пектораль.
Пектораль із Товстої могили — нагрудна прикраса скіфського царя IV століття до н. е.
Вага — 1150 г, діаметр — 30,6 см, виконана зі золота 958 проби[1]. Техніки виготовлення: лиття за втраченою восковою моделлю, карбування, гравіювання, філігрань, паяння, інкрустація кольоровими емалями. На думку вчених, пектораль була виготовлена грецькими майстрами-торевтами на замовлення скіфської знаті як дипломатичний дар у другій чверті IV століття до н. е. в ювелірних майстернях Афін або Пантікапея.
Монета НБУ присвячена пекторалі
Пектораль виявлено о 14 годині 30 хвилин 21 червня 1971 року під час археологічних досліджень поховання у кургані скіфського періоду Товста могила поблизу міста Орджонікідзе Дніпропетровської області[1].
Керівник експедиції — Б. М. Мозолевський, заступник керівника — Є. В. Черненко.
Археологи виявили у двох поховальних камерах численні золоті прикраси, серед яких була й пектораль. Її, разом із залізним мечем у золотих піхвах[2], знайшли в короткому коридорі, що сполучав одну з поховальних камер із вхідною ямою.
75.Мініатюри м.Сядристого.
Людина різнобічних інтересів, М.Сядристий створенням мікромініатюр займається понад 40 років. Всі мініатюри виконує тільки вручну, за своєю неповторною для кожної роботи технологією.
Автор книг: "Чи важко підкувати блоху?" і "Таємниці мікротехніки". Остання книга витримала декілька видань і як бестселер на Всесоюзному конкурсі (1970 р.) на кращу науково- популярну книгу одержала Першу премію. Художник удостоєний звання "Заслужений майстер народної творчості України".
Творчість цього майстра затвердила у світі появу нового слова – "мікромініатюра", якого раніше не було ні в енциклопедіях, ні у словниках.
Мистецтво Миколи Сядристого обійшло всі континенти, залишаючи незабутнє враження серед глядачів різних країн світу. Найбільш повно його твори представлені в Московському політехнічному музеї, на постійній виставці мікромініатюр в Києво-Печерському заповіднику і в Музеї мікромініатюр в Князівстві Андорра.
Художні і технічні мікромініатюри Миколи Сядристого розширюють уявлення про людські можливості, співзвучні нашому часові, коли людина в багатьох галузях науки і техніки заглиблюється в мікрокосмос.
76.Будинок з химерами в.Городецького.
Буди́нок із химе́рами (1901–1902[1]) — цегляна споруда з прикрасами на міфологічні та мисливські сюжети, є головною архітектурною спорудою раннього декоративного стилю модерн міста Києва, столиці України. Свою назву отримала через скульптурні прикраси, тематика яких — тваринний наземний та підводний світи, атрибути полювання, казкові істоти.
Розташована по вулиці Банковій, 10. Архітектор — Владислав Городецький, який збудував її у 1901–1903 роках як прибутковий будинок із помешканням для своєї родини. Місце для будови обрав над крутим урвищем на Банковій вулиці. Скульптурні прикраси за власними ескізами виконав скульптор Еліо Саля.
Резиденція Президента України з весни 2005 року згідно з постановою українського уряду. Пам'ятка архітектури № 906.
Будинок спроектовано у формі куба: з боку вулиці Банкової він має три, а з боку площі Івана Франка — шість поверхів. У вільному плануванні використано принцип функціонального взаємозв'язку ізольованих груп приміщень (парадних, житлових, господарських), що притаманно розкішним помешканням початку ХХ сторіччя. У будинку було сім електрифікованих квартир: дво- та трикімнатні на першому поверсі (для служниць, кімната для гувернантки, запасна кімната, буфетна, посудомийна, два клозети, дві комори), шестикімнатна — на другому, восьмикімнатні — на третьому та шостому, дев'ятикімнатна — на п'ятому та десятикімнатна — на четвертому.
Доволі скромна за розмірами земельна ділянка використовувалася проте раціонально. На подвір'я в'їжджали повз подвійні арки пандусом, з'єднаним з цегляною підпірною стіною. Ліворуч від центрального фасаду тішив око камерний садок з альпійською гіркою та фонтаном.
77.Українські дендропарки.
Софіївський державний дендрологічний заповідник займає площу більше 170 гектарів і є зразком пейзажно-паркової композиції води, землі, архітектурних споруд і скульптур. Цю мальовничу місцевість називають казковою країною - настільки тут все незвичайно, поетично і прекрасно. Тут є англійський парк, де зібрана багата колекція рослин з усього світу, каскади озер і водоспадів. Ви будете зачаровані дивовижними пейзажами, численними фонтанами, штучними гротами та вишуканими скульптурами античних богів і богинь.
Устимівський дендрологічний парк -- парк загальнодержавного значення, знаходиться на території села Устимівка Глобинського району Полтавської області.
Статус загальнодержавного парку надано з метою вивчення та збагачення в штучних умовах рослинних ресурсів регіону для найбільш ефективного наукового та господарського використання
Загальна площа дендропарку складає 8,44 гектари. Територія розділена на 51 куртину і захисні смуги.
Хомутець заснований у ХVI столітті миргородськими козаками. У 1620 р. польський король Сигізмунд ІІІ віддав Миргород із хутором Хомутець шляхтичу Івану Чернишевському, але 1621 їх захопив черкаський староста Костянтин Вишневецький (дядько й опікун Ієремії Вишневецького). Польський суд присудив ці володіння королю, який віддав їх Бартоломею Обалковському. Але К. Вишневецький не підкорився рішенню суду і до визвольної війни українського народу 1648-54 Хомутець був у числі його володінь. Наступний власник -- хомутецький сотник, пізніше -- миргородський полковник Павло Апостол. який 1659 був наказним гетьманом. У 1689 Данило Апостол (згодом -- гетьман Лівобережної України) отримав на Хомутець універсал гетьмана І. Мазепи
Парк Феофанія у Києві - це не тільки гарна природа, затишне місце для відпочинку, але й цінний історичний пам'ятник, центр духовного життя українського народу. Здавна парк Феофанія вважався однією з найкращих природних зон для оздоровлення організму і зміцнення душевних сил. Цьому сприяє не тільки цілюще повітря, але й позитивна енергетика, якою буквально "просочена" ця місцевість. Зручною є і транспортна розв'язка. Хоча Феофанія і розташована на околиці Києва, між районами Теремки, Голосієво і Пирогово, але досить вигідною є близькість до парку Кільцевої дороги, проспектів Академіка Глушкова та Академіка Заболотного, що дозволяє відпочиваючим швидко дістатися центра міста.