70.Палаци у Качанівці, Сокиринцях.

Одне з найкрасивіших та найромантичніших місць Чернігівщина – Качанівка. Тут надихалися і творили Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Марко Вовчок, Михайло Глінка, Микола Маркевич, Михайло Врубель

Садиба, поява якої датується 1770-тими роками, була заснована графом П. Рум'янцевим-Задунайським. За проектом російського архітектора Карла Бланка, український зодчий М.Мосцепанов вибудував розкішний палац у романтичному стилі та спланував парк при ньому. Другий будівельний період садиба переживає у 1808-1824 роках за нових власників – українського поміщика Григорія Почеки і його дружини Параски Андріївни (за першим шлюбом Тарновської). Тоді розширюється територія садиби, палац перебудовується в стилі російського класицизму, зводяться нові будівлі різного призначення, закладається пейзажний парк. І нині Качанівський парк, виплеканий трьома поколіннями Тарновських, є одним з найбільших пейзажних садів в Україні і Європі.

Сокиринська садиба - пам'ятка садово-паркового мистецтва ХIХ століття, що колись займала вагоме культурне та просвітницьке місце в Російській імперії. Її історія починається у 1719 р. коли Сокиринці перейшли у володіння родини Галаганів. Через сторіччя у 1823 р. садиба перейшла до Павла Григоровича Галагана, за наказом якого у 1830-х рр. і було зведено палац та парковий комплекс. Розробкою та проектуванням ансамблю займався Павло Дубровський (1783-1850). Разом з ним працював відомий австрійський садівник В.Бістерфельд. Були споруджені палац, ротонда, готичний місток, альтанка та оранжерея.

Палац складається з 3 корпусів – центрального, який прикрашений куполом та восьмиколонним портиком, та двох бокових. У палаці було 60 кімнат. Включно до Першої світової війни в Сокиринській садибі була доба розквіту. Сучасники називали маєток Галаганів «Українським Парнасом» за те, що тут діяв кріпацький театр і хор, а також частими гостями були відомі діячі культури та мистецтва (поет і художник Т.Г.Шевченко (1845 p.), художник Л.М.Жемчужников (1828-1912), , композитор М.В. Лисенко (1842-1912), кобзар О.М.Вересай.)

71.Шевченківські місця на Україні.

Могила Тараса Шевченка знаходиться на Чернечій горі, яку тепер називають Тарасовою горою. Біля неї продають квіти, можна їх купити та з квітами підійти сходами до самої могили, на якій стоїть величний бронзовий пам'ятник. Будучи на могилі поета – можна просто задуматись в мовчанні, можна помолитись, можна також сказати його вірш або гарно заспівати пісню на слова Шевченка. Можна навіть заспівати якусь іншу гарну українську пісню. Як знаємо, Тарас Шевченко дуже любив музику, охоче співав. Тому всі наші гарні молитовні чи артистичні ініціативи будуть тут на місці.

В Каневі діє Шевченківський національний заповідник. Він має багато завдань та функцій, але дуже важна мета заповідника – це опіка на могилою Тараса Шевченка на Чернечій горі, функціонування літературно – меморіального музею, збереження та охорона цінних пам'яток зв'язаних з життям та творчістю поета, популяризація його Слова та національної ідеї. Кожен гість Музею буде задоволений. Там гарно нас привітають, розкажуть все про Тараса Шевченка, дадуть відповіді на наші запитання. Покажуть цінні експонати та пам'ятки зв'язані з поетом.

Українці в Батьківщині зорганізувались і гарно подбали про ці важні села. На Черкащині діє Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка». Він об'єднує 3 села Тарасового дитинства: Моринці, Кирилівку та Будищі. Заповідник хоронить та зберігає цінні пам'ятки, а також знайомить українців та всіх шанувальників творчості поета з цінним багатством, яке збереглося до наших днів.

В Моринцях діє міні – готель «Кобзарева колиска». Невисока ціна, гостинність, смачна українська кухня. Це не тільки місце, де можна переночувати, але також місце, яке пропонує гарно відпочити на природі та контакт з місцевою культурою.

Хата родини Шевченків давно згоріла від удару блискавки, але на її місці побудовано нову – відтворену за малюнком Тараса Шевченка.

В Кирилівці знаходяться могили батьків Тараса Шевченка, відвідаймо їх. Вони не є біля себе. Могила матері має своє місце біля хати. Перед смертю мама Шевченка мала таке прохання, щоб її похоронити на подвір'ї, аби хоч в такий спосіб могла охороняти своїх дітей від біди. Могила батька знаходиться в центрі села.

В Кирилівці працює гарний Музей. Тут зберігаються цінні речі, які пам'ятають Тараса – це стіл і лава, за якими Тарас читав «Псалтир», є особисті речі братів і сестер, камінь з могили батька та багато інших оригінальних експонатів.

В Моринцях та Кирилівці стоять пам'ятники Тарасові Шевченку.