
- •1.Періодизація української культури.
- •2.Культура матеріальна і духовна.
- •3.Дослідження української культури вченими.
- •4. Основні функції культури:
- •5. Стоянки первісних людей на території України.
- •6.Трипільська культура.
- •7.Культура скіфів (образотворче мистецтво, міфологія).
- •8. Формування та основні риси кам’яної доби.
- •9. Мистецтво кам’яної доби на території України.
- •10. Біблія в культурі українського народу.
- •11.Українські переклади Біблії.
- •13. .Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.
- •14. Основні стилі Середньовіччя: візантійський, романський, готичний.
- •15. Українська культура в епоху Середньовіччя: дохристиянська і християнська.
- •16.Творчість й.Г. Пінзеля.
- •17.Християнське мистецтво:книжкова мініатюра, іконопис, найвідоміші пам’ятки Русі їх оздоблення.
- •18.Фольклор і народна культура.
- •19.Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори. Літературні пісні що стали народними.
- •20.Кобзарське мистецтво і його найвідоміші представники.
- •21.Звичаї та обряди українців.
- •22.Гуманізм як ціннісна основа культури Відродження.
- •23.Українське культурне піднесення кінця 15 – початку 17 ст.
- •24.Вишивка. Килимарство.
- •25. Писанкарство.Різьба по дереву.
- •26.Кераміка. Вироби зі скла.
- •28.Українське національне вбрання.
- •29.Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •30.Визначальні риси українського бароко, козацьке бароко.
- •31.Братські школи. Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •32.Іван Мазепа – гетьман-будівничий, поет.
- •33.Г.Сковорода-філософ,письменник,музикант.
- •34. Визначні діячі української музики XVII - XVIII ст.. (м.Дилецький, м.Березовський, а.Ведель, д.Бортнянський).
- •36. Вклад українців у світове оперне мистецтво.
- •37.Зірки української естради.
- •38.Епоха просвітительства у Європі і в Україні.
- •39.Стиль рококо і класицизм в європейському та українському мистецтві.
- •40. Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини хіх ст..; 1)натуралізм, 2)імпресіонізм, 3)символізм, 4)неореалізм.
- •41.Українське мистецтво хіх ст.: архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр корифеїв.
- •42.Т.Шевченко – художник.
- •43.Катерина Білокур і її доля.
- •44.Творчість Марії Приймаченко.
- •45.Скульптор і художник Олександр Архипенко.
- •46.Мистецтво Тетяни Яблонської.
- •47.Театр Корифеїв.
- •48.Реформатор українського театру Лесь Курбас.
- •49.Театральна родина Стадників.
- •50.Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві.
- •51.Злети та втрати українськой культури у 20 ст.
- •52. «Розстріляне Відродження»
- •53.»Відлига « і поява шістдесятників .
- •54.Посмодермізм в українському мистецтві кн. 20-поч21 ст.
- •55.Вклад Олександра Довженка у світове кіно.
- •56.Актор, режисер, сценарист Іван Миколайчук.
- •57.Артист театру і кіно Богдан Ступка.
- •58.Велико-Сорочинський іконостас.
- •59.Картина «Катерина» т.Шевченка.
- •60.Скит Манявський як духовна памятка.
- •61.Софія Київська. Мозаїки і фрески Софії Київської.
- •62.Кирилівська церква її побудова та реставрація.
- •63.Почаївська лавра, історія створення,святині,стилі побудови основних верхов.
- •64.Києво-Печерська лавра.
- •65.Замки україни.
- •66.Фортеці України.
- •67. «Цар-колос» к.Білокур.
- •68. «Українська ніч» а.Куїнджі.
- •69.Андріївська церква.
- •70.Палаци у Качанівці, Сокиринцях.
- •71.Шевченківські місця на Україні.
- •72.Гетьманські столиці
- •73. Саркофаг Ярослава Мудрого.
- •74.Скіфська золота пектораль.
- •75.Мініатюри м.Сядристого.
- •76.Будинок з химерами в.Городецького.
- •78.Знаменитий фільм «Тіні забутих предків» с. Параджанова.
- •79. Фільм «Земля» о.Довженка.
- •80. Вірш в. Сосюри «Любіть Україну» і його доля.
- •81. Кіноповість «Україна в огні» о. Довженка, її історія.
- •82. Печера Вертеба.
- •84. Ікона Волинської Богоматері, Ікона Холмської Богоматері.
- •85. Цикл анімаційних фільмів в. Дахна про козаків.
70.Палаци у Качанівці, Сокиринцях.
Одне з найкрасивіших та найромантичніших місць Чернігівщина – Качанівка. Тут надихалися і творили Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Марко Вовчок, Михайло Глінка, Микола Маркевич, Михайло Врубель
Садиба, поява якої датується 1770-тими роками, була заснована графом П. Рум'янцевим-Задунайським. За проектом російського архітектора Карла Бланка, український зодчий М.Мосцепанов вибудував розкішний палац у романтичному стилі та спланував парк при ньому. Другий будівельний період садиба переживає у 1808-1824 роках за нових власників – українського поміщика Григорія Почеки і його дружини Параски Андріївни (за першим шлюбом Тарновської). Тоді розширюється територія садиби, палац перебудовується в стилі російського класицизму, зводяться нові будівлі різного призначення, закладається пейзажний парк. І нині Качанівський парк, виплеканий трьома поколіннями Тарновських, є одним з найбільших пейзажних садів в Україні і Європі.
Сокиринська садиба - пам'ятка садово-паркового мистецтва ХIХ століття, що колись займала вагоме культурне та просвітницьке місце в Російській імперії. Її історія починається у 1719 р. коли Сокиринці перейшли у володіння родини Галаганів. Через сторіччя у 1823 р. садиба перейшла до Павла Григоровича Галагана, за наказом якого у 1830-х рр. і було зведено палац та парковий комплекс. Розробкою та проектуванням ансамблю займався Павло Дубровський (1783-1850). Разом з ним працював відомий австрійський садівник В.Бістерфельд. Були споруджені палац, ротонда, готичний місток, альтанка та оранжерея.
Палац складається з 3 корпусів – центрального, який прикрашений куполом та восьмиколонним портиком, та двох бокових. У палаці було 60 кімнат. Включно до Першої світової війни в Сокиринській садибі була доба розквіту. Сучасники називали маєток Галаганів «Українським Парнасом» за те, що тут діяв кріпацький театр і хор, а також частими гостями були відомі діячі культури та мистецтва (поет і художник Т.Г.Шевченко (1845 p.), художник Л.М.Жемчужников (1828-1912), , композитор М.В. Лисенко (1842-1912), кобзар О.М.Вересай.)
71.Шевченківські місця на Україні.
Могила Тараса Шевченка знаходиться на Чернечій горі, яку тепер називають Тарасовою горою. Біля неї продають квіти, можна їх купити та з квітами підійти сходами до самої могили, на якій стоїть величний бронзовий пам'ятник. Будучи на могилі поета – можна просто задуматись в мовчанні, можна помолитись, можна також сказати його вірш або гарно заспівати пісню на слова Шевченка. Можна навіть заспівати якусь іншу гарну українську пісню. Як знаємо, Тарас Шевченко дуже любив музику, охоче співав. Тому всі наші гарні молитовні чи артистичні ініціативи будуть тут на місці.
В Каневі діє Шевченківський національний заповідник. Він має багато завдань та функцій, але дуже важна мета заповідника – це опіка на могилою Тараса Шевченка на Чернечій горі, функціонування літературно – меморіального музею, збереження та охорона цінних пам'яток зв'язаних з життям та творчістю поета, популяризація його Слова та національної ідеї. Кожен гість Музею буде задоволений. Там гарно нас привітають, розкажуть все про Тараса Шевченка, дадуть відповіді на наші запитання. Покажуть цінні експонати та пам'ятки зв'язані з поетом.
Українці в Батьківщині зорганізувались і гарно подбали про ці важні села. На Черкащині діє Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка». Він об'єднує 3 села Тарасового дитинства: Моринці, Кирилівку та Будищі. Заповідник хоронить та зберігає цінні пам'ятки, а також знайомить українців та всіх шанувальників творчості поета з цінним багатством, яке збереглося до наших днів.
В Моринцях діє міні – готель «Кобзарева колиска». Невисока ціна, гостинність, смачна українська кухня. Це не тільки місце, де можна переночувати, але також місце, яке пропонує гарно відпочити на природі та контакт з місцевою культурою.
Хата родини Шевченків давно згоріла від удару блискавки, але на її місці побудовано нову – відтворену за малюнком Тараса Шевченка.
В Кирилівці знаходяться могили батьків Тараса Шевченка, відвідаймо їх. Вони не є біля себе. Могила матері має своє місце біля хати. Перед смертю мама Шевченка мала таке прохання, щоб її похоронити на подвір'ї, аби хоч в такий спосіб могла охороняти своїх дітей від біди. Могила батька знаходиться в центрі села.
В Кирилівці працює гарний Музей. Тут зберігаються цінні речі, які пам'ятають Тараса – це стіл і лава, за якими Тарас читав «Псалтир», є особисті речі братів і сестер, камінь з могили батька та багато інших оригінальних експонатів.
В Моринцях та Кирилівці стоять пам'ятники Тарасові Шевченку.