67. «Цар-колос» к.Білокур.

Цю картину Катерини Білокур вважають найвидатнішою та найкращою в доробку художниці. Точна дата написання цієї картини не встановлена, бо оригінал був втрачений і художниця написала копію цієї картини. Деякі мистецтвознавці датують її 1949 роком. А в 1954 році ця і ще дві картини художниці самоуки експонувалися на Паризькій міжнародній виставці, де художниця отримала світове визнання.

Композиція її проста і лаконічна. Наче у вінку коштовних квітів на темно –брунатному тлі зображено кілька колосків хліба. Колоски – це символ достатку і добробуту людини, а розмаїття квітів – радість, і краса.

Квітковий вінок напрочуд гарний, в ньому зустрілися і городні, і польові квіти.

Яких тут тільки не побачиш: багряно – жовті соняхи, ніжно – білі квіточки калини, золотаві чорнобривці, фіолетові півники, червоні маки, блакитні дзвоники, рожеві троянди і багато – багато інших квіточок. А серед них в казковому танку кружляє цар – колос. Кольорові сполучення на цій картині підібрані дуже вдало: теплий фіолетово – рожевий колорит врівноважує барвистість квіткового оточення.

Картина викладає почуття гордості та захоплення від краси рідної землі.

68. «Українська ніч» а.Куїнджі.

Куїнджі Архип Іванович (1842-1910)

Художник-живописець, пейзажист, Академік, керівник класу пейзажної і перспективною живопису Академії мистецтв. Представник романтичного напрямку російського живопису другої половини дев'ятнадцятого століття.

У 1876 р. він показав картину "Українська ніч", в якій зумів передати чуттєве сприйняття південної літньої ночі, з небаченою для свого часу сміливістю узагальнюючи колір і спрощуючи форму. Картина стала сенсаційною подією мистецького життя.

Для того, щоб природно та виразно зобразити місячне сяйво та мерехтіння зірок, йому довелося вирішувати складні художні завдання. Це була віртуозна розробка тонів та поєднань кольорів.

Найважливішим відкриттям художника стає романтичний образ, поетичне втілення неповторної краси рідної природи. Куїнджі «сколихнув» народну тему, підняв на найвищий щабель селянську сюжетику в пейзажному жанрі. Народні корені світосприйняття художника, який намагався опанувати глибинні основи національної краси, чітко простежуються в полотні «Українська ніч»

«Куїнджі безперечно найбільш цікавий серед молодих російських живописців. Оригінальна національність відчувається в ньому більше, ніж в інших», – написала французька критика після виставлення «Української ночі» на всесвітній виставці в Парижі.

69.Андріївська церква.

Андрі́ївськаце́рква — барокова церква Св. Андрія у Києві.

Збудована в 1744—1767 роках (за іншими даними 1749—1754) за проектом архітектора Бартоломео Растреллі на Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною, на місці Хрестовоздвиженської церкви. Крім цієї роботи, в Україні є ще одна споруда авторства Б. Растреллі — Маріїнський палац.

Входить до складу Національнoгo заповідника «Софія Київська».

Висота церкви з хрестом — 46 м (зі стилобатом — 60 м); довжина — 30 м, ширина — 23 м.Керівник будівництва — І. Мічурін; інтер'єр (різьблення, ліпнина, живопис) — О. Антропов, Г. Левицький, І. Вишняков, П. Борисполець та інші.

Однокупольний храм з п'ятиглавим завершенням має форму хреста (31,5-22,7 м), в кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах, що відіграють роль своєрідних контрфорсів. Зовні контрфорси прикрашені пілястрами й прикриті трьома парами колон з капітелями коринфського ордеру.

До храму з боку вулиці ведуть круті чавунні сходи.

Вся маса церкви спирається на двоповерховий будинок-стилобат з 8 кімнатами на кожному поверсі, стіни якого являють собою фундаменти церкви.

Навколо церкви — балюстрада, з якої відкривається мальовнича панорама Подолу й Дніпра.

Внутрішнє оздоблення церкви, розроблене Б.Растреллі, ближче до стилю барокко. Воно було виготовлене за формами українських різьбярів М. Чвітки, Я. Шевлицького, московських майстрів І. та В. Зиміних, П.Ржевського та інших.

Іконостас церкви оздоблено різьбленим позолоченим орнаментом, скульптурою й живописом, який 1754—1761 рр. виконали О. П. Антропов та І. Я. Вишняков. Антропову належать картини «Зішестя святого духа на апостолів», «Нагорні проповіді Христа» (прикрашають кафедру), композиція «Таємна вечеря» (у вівтарі) та інш.

У церкві є полотна «Вибір віри князем Володимиром» (невідомого автора) і «Проповідь апостола Андрія скіфам» (бл. 1847 р., укр. художника П. Т. Бориспольця); живопис у вівтарній частині церкви на зворотній стіні іконостаса створили художники І. Роменський й І. Чайковський.

На будівництво церкви витратили 23 500 штук цегли, 28 970 пудів цвяхів; на позолоту верхів — 1590 книжок і 20 аркушів листового золота.

У 1978—1979 рр. провели чергову реставрацію храму.

З 1968 року Андріївська церква була філією заповідника «Софійський музей». З 1990-х рр. перебуває в користуванні УАПЦ.