63.Почаївська лавра, історія створення,святині,стилі побудови основних верхов.

Почаївська Лавра - це найбільша православна святиня Волині й друга, після Києво-Печерської Лаври, в Україні. За легендою, монастир заснували ченці Києво-Печерського монастиря, які втекли від нападу татар в 1240 р. Вперше про неї згадується в 1450 р. У 1597 р. шляхтянка А. Гойська подарувала монастиреві чудотворну ікону Матері Божої, що її привіз на Волинь у 1559 р. болгарський митрополит Неофіт. У 1675 р. завдяки цій іконі турки відступили від монастиря (цій події присвячена дума "Ой, зійшла зоря вечоровая"). Його розквіт пов'язаний з діяльністю ігумена Йова Заліза (1602-51 pp.). Почаївська Лавра - одне з величних в Україні місць прощі на Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня) і преподобного Йова (10 вересня). До її святинь належать: слід стопи Матері Божої з джерелом цілющої води, її чудотворна ікона, мощі преподобного Йова. Найвидатніші споруди: Свято-Успенський собор (1771-82 pp., арх. Г.Гофман), Троїцький собор (1906-12 pp., арх. А.Щусєв), келії (1771-80 pp.), Архієрейський дім (1825 p.), дзвіниця (1861-69 pp.) висотою 65м; надбрамний корпус (1835 p.). З 1730 р. діяла друкарня, з якої вийшло 187 книжок. Святині багаті на стінопис, скульптури, орнаменти. У передмісті Почаєві стоїть дерев'яна Покровська церква (1643 p.).

Ансамбль, що вінчає високий кам'яний мис Кременецьких гір над мальовничою долиною річки Іква, дуже виразно домінує в ландшафті. Золоті бані невидимою силою з великої відстані ваблять до себе око мандрівника.

Почаївська лавра успішно виконувала й виконує свою споконвічну місію - бути світочем Православ'я на кордоні з Заходом. Кожен храм можна уподібнити молитві. Ця молитва, втілена в дереві чи в камені, може бути "уклінною і тихою, ніби зливатися з іншими голосами землі, але могла вона стати дзвінкою й настійливою, ніби вивищуючись з-поміж інших голосів і навіть заглушаючи їх", - писав інок, який захотів залишитися невідомим. Ідеться про Успенський собор Почаївської лаври: звернений зі скелі до неба, він звучить потужним, струнким акордом. Недаремно російський самодержець Микола I, який навіть у камені відчув прихований дух непокори, назвав 1842 року Успенський собор "витвором зухвалої архітектури". Не думаю, що в словах царя звучало невдоволення, швидше - захоплення побаченим. Є собори, які вражають своєю строгістю. Успенський собор вражає багатством золота й лазурі, багатством живопису, багатством ліній, граней, ярусів, геометричних форм. А ще - багатством простору, що помістився під його склепіннями, масивними й водночас націленими вгору. Монастир пережив за сім століть десять великих і малих війн, піднімався від абсолютного зубожіння до великих пожертвувань, які переповнювали всі підвали та комори зерном; від гонінь і репресій до вищої духовної слави.

64.Києво-Печерська лавра.

Монастир заснований у 1051 році за князя Ярослава Володимировича монахом Антонієм, як печерний монастир. Вважається одним з перших монастирів на Русі, що поклав початок руському чернецтву. Співзасновником монастиря вважається один з перших учнів Антонія — Феодосій. В 1058 році, попросивши благословіння преподобного Антонія, преподобний Варлаам побудував над печерою дерев'яну церкву в честь Успіння Пресвятої Богородиці.

В 11 столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У XII столітті монастир отримав статус «лаври» — головного великого монастиря. У XVIII столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні: їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше ста шестидесяти винокурень і вітряків, біля двохсот шинків, два кінних заводи.

Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так звані пу́стелі (зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, Росії і Білорусі. Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор «Повісті временних літ»), Нікон, Сільвестр. У XIII столітті було складено «Києво-Печерський патерик» — важливе джерело історії Києва.

Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври склався протягом майже дев'яти століть та відобразив розвиток культури і духовності, зміну стилістичних напрямків у мистецтві, процес удосконалення інженерних конструкцій. Він органічно пов'язаний з унікальним наддніпрянським ландшафтом і формує силует Києва з боку Дніпра.

Сучасний лаврський ансамбль розташований на 22 га і поділяється на такі частини:

• Верхня лавра

• Ближні печери

• Дальні печери

• Гостинний двір

Більшість монастирських будівель і споруд мають архітектурні форми українського бароко середини XVIII століття

Основні пам'ятки і споруди:Велика Лаврська дзвіниця.Головна дзвіниця лаври побудована у 1731—1744 роках. Має висоту 96,52 метра і органічно вписується до ансамблю монастиря й усього Печерська. Її видно здалеку, за 25-30 кілометрів від міста. Аби піднятися на її верхівку необхідно зійти на 374 сходинки.Троїцька Надбрамна церква,Монастирські печери,Успенський собор,Трапезна церква Св. Антонія і Феодосія,Некрополь Києво-Печерської лаври,Фортечні мури.