55. Сутність та функції податків

Вихідним положенням для поняття сутності податків є розуміння того, що податки є найважливішою і найдавнішою формою фінансових відносин між державою і членами суспільства. Поява податків зумовлена виникненням держави і виконанням державою суспільно-необхідних функцій. Податки — це особлива сфера виробничих відносин, своєрідна не лише економічна, а й фінансова категорія, а також найважливіший економічний важіль, що регулює взаємовідносини юридичних і фізичних осіб з державою в умовах ринку.

Сутність податків (платежів) як економічної, фінансової категорії полягає в тому, що вони є обов'язковими внесками в бюджет відповідного рівня чи в державні цільові фонди, які здійснюють платники в порядку і на умовах, зазначених у відповідних законодавчих актах України про оподаткування.

За економічним змістом податки — це фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, що необхідні державі для виконання своїх функцій.

У сучасних умовах податки виконують дві основні функції: фіскальну і регулюючу.

Фіскальна функція податків є основною і означає формування доходів за допомогою акумулювання в бюджетних і позабюджетних фондах коштів для реалізації державних програм За її допомогою шляхом стягнення (сплати) встановлених державою податків і податкових платежів утворюються державні грошові фонди, що становлять собою матеріальну основу існування держави і здійснення нею внутрішньої та зовнішньої політики. Вони витрачаються на соц. послуги,господарські потреби , на підтримку зовнішньої політики,безпеки,адміністративно – управлінські витрати.

Сутність регулюючої функції податків полягає в розподілі і перерозподілі доходів між різними верствами населення , між різними галузями економіки. Так, податки істотно впливають на відтворення, стимулюючи або стримуючи темпи його розширення, збільшуючи або зменшуючи накопичення капіталу, підвищуючи або знижуючи платоспроможний попит населення тощо. У цьому зв'язку держава спроможна свідомо використовувати податки з метою регулювання відповідних пропорцій у соціально-економічному житті суспільства.

56. Загальні принципи оподаткування.

Принципи оподаткування – це базові ідеї положення , що застосовуються в податковій сфері. Один із основоположників оподаткування ,шотландський економіст А. Сміт в класичній роботі ,, Дослідження про природу і причини багатств народів ’’ виділив принципи оподаткування в 4 групи:

1. Принцип справедливості – громадяни кожної держави повинні брати участь у підтримці своєї держави, по можливості та відповідно до доходів які вони одержують під охороною держави

2. Принцип визначеності – податок ,що сплачується громадянами повинен бути точно визначений ,число його сплати і розмір має бути відомий платнику податків.

3. Принцип зручності – податок має стягуватися у спосіб і час зручний для платника.

4. Принцип економії – будь-який податок має бути побудований таким чином аби витрати на його вилучення були мінімальними.

Принцип збалансованості інтересів платника податків і державного бюджету, який характеризує залежність податкової бази від зміни ставок податку, а також залежність бюджетних доходів від податкового тягаря . Ефект кривої Лафера , який пояснює даний принцип полягає у зростанні надходжень доходів до бюджету зростом податків , якщо ставка є до 50% і в зниженні надходжень доходів , якщо ставка більша ніж 50 %. Виникає Економічна тінь.

57. Основні елементи оподаткування. Класифікація податків згідно ПКУ.

Основні елементи оподаткування :

1. Об’єкт оподаткування ( дохід платника)

2. Суб’єкт оподаткування (платник податку)

3. Масштаб податку

4. Одиниця оподаткування

5. Податкова база

6. Податковий і звітний період

7. Ставка податку і метод оподаткування

8. Способи і терміни сплати податків

9. Порядок сплати

10. Порядок повернення надмірно або неправильно сплачених сум

11. Відповідальність за порушення

12. Податкові пільги.

Класифікація податків:

1. Залежно від компетенції органу, що вводить дію податкового платежу на відповідній території:    а) загальнодержавні — податки і збори, що їх встановлює Верховна Рада України, що вводяться в дію винятково законами України і діють на всій території України;    б) місцеві — податки та збори, перелік яких встановлює Верховна Рада України, вводять у дію місцеві органи самоврядування і які діють на території окремих регіонів України.

  2. Залежно від каналу надходження податкові платежі можна розділити на закріплені та регулюючі.    а)Закріплені податки безпосередньо і повністю надходять до конкретного бюджету чи позабюджетного фонду.

б)Регулюючі (різнорівневі) податки надходять одночасно до бюджетів різних рівнів у пропорціях відповідно до бюджетного законодавства.

  3. Залежно від платника:    A. податки з юридичних осіб (податок на прибуток і т. ін.);    Б. податки з фізичних осіб (прибутковий податок, податок на промисел і т. ін.);    B. змішані — податки, що допускають як платника і юридичних, і фізичних осіб .

 4. Залежно від форми оподаткування:    А. Прямі — податки, що стягуються в процесі придбання та акумуляції матеріальних благ, визначаються розміром об’єкта обкладання, включаються в ціну товару і сплачуються виробником або власником. Прямі податки, у свою чергу, розділяються на:    а) особисті — податки, що сплачуються платником податків за рахунок і залежно від отриманого ним доходу (прибутку) і з урахуванням його платоспроможності;    б) реальні — податки, що сплачуються з майна, в основі яких лежить не реальний, а передбачуваний середній доход.    Б. Непрямі — податки, що стягуються у процесі витрати матеріальних благ, визначаються розміром споживання, включаються у вигляді надбавки до ціни реалізації товару і сплачуються споживачем.

 5. Залежно від способу стягнення:    А. Часткові (кількісні) — розмір податку встановлюють для кожного платника окремо, з урахуванням його майнового стану і можливості сплати.    Б. Розкладкові (репартіаційні) — податки, що нараховуються на цілу корпорацію платників, що самостійно здійснюють між собою остаточний розподіл податкового тягаря.

   6. Залежно від характеру використання:    А. Загального призначення — податки, що використовуються на загальні цілі (без конкретизації). Власне, це і є дійсно податки.    Б. Цільові податки — податки, що зараховуються до позабюджетних цільових фондів і призначені для цільового використання..    7. Залежно від періодичності стягнення:    А. Разові — податки, що сплачуються один раз протягом певного часу (найчастіше — податкового періоду) при здійсненні певних дій (податок з власників транспортних засобів; податок з майна, що переходить у порядку спадкування чи дарування). Цей різновид податків має переважно характер зборів.    Б. Систематичні (регулярні) — податки, що стягуються регулярно, через певні проміжки часу і протягом усього періоду володіння чи діяльності платника (щомісячно, поквартально).

58. Адміністрування податків. Терміни подання податкових декларацій.

Адміністрування процесів оподаткування об'єднує за допомогою однієї ідеї комплекс заходів, спрямованих на забезпечення виконання законодавчих та нормативно-правових актів. Об'єктом адміністрування є процес узгодження й погашення податкових зобов'язань платників податків. Метою адміністрування є забезпечення погашення податкових зобов'язань платників шляхом оптимального втручання в їхню господарську діяльність через застосування законодавчо встановлених механізмів і процедур.

Існують різні види адміністрування у фінансовій та економічній сферах. На відміну від них податкове адміністрування являє собою комплекс правових, економічних і фінансових заходів держави для формування системи оподаткування, забезпечення своєчасної і повної сплати податків і зборів з метою задоволення фінансових потреб суспільства в цілому, а також розвитку економіки країни шляхом перерозподілу фінансових ресурсів.

Отже, під податковим адмініструванням слід розуміти сукупність норм (правил), методів, засобів і дій, за допомогою яких спеціально уповноважені органи держави здійснюють управлінську діяльність у податковій сфері, спрямовану на контроль за дотриманням законодавства про податки та збори (обов'язкові платежі), за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю внесення у відповідні бюджети податків і зборів, а у випадках, передбачених законами України, - за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю надходжень у відповідний бюджет інших обов'язкових платежів та притягнення до відповідальності порушників податкового законодавства.