- •1. Світогляд, його суспільно-історичний характер і типи.
- •2. Основні принципи діалектики, їх несумісність з догматикою, еклектикою і софістикою.
- •3. Сутність і джерела формування філософської думки кр 9-14 ст.
- •4. Наукове пізнання, його емпіричний і теоретичній рівні і методи.
- •5. Основні глобальні проблеми сучасності, їх взаємозв’язок і можливі шляхи вирішення.
- •6. Філософські ідеї в творчості Франка, Українки, Грушевського.
- •7. Діалектика і метафізика як дві концепції розвитку.
- •8. Структура свідомості. Самосвідомість
- •9. Громадівці і «Молода Україна» та їх розвиток філософської думки в Україні.
- •10. Поняття пізнання і його соціально-історична обумовленість. Суб’єкт, об’єкт пізнання.
- •11. Суспільний прогрес , його особливості і об’єктивний критерій.
- •12. Специфіка філософії Середньовіччя і її основні проблеми.
- •13. Специфіка, загальні риси і напрями філософії 20ст.
- •14 Класифікація етапів суспільного розвитку. Формаційний і цивілізаційний
- •15 Природничо-філософська концепція Вернадського.
- •16. Виникнення філософії, її сутність, специфіка і функції.
- •17. Сутність і загальна характеристика закону єдності і боротьби протилежностей.
- •18. Основні напрями розвитку філософії і культури епохи Відродження.
- •19 Активність свідомості – основа творчої діяльності людини. Поняття творчості.
- •20. Матеріальне і духовне виробництво, їх взаємозв’язок і взаємодія в суспільному розвитку.
- •21. Основні проблеми філософії Просвітництва.
- •22 Основні закони діалектики і їх взаємозв’язок.
- •23 Соціальне прогнозування, його основні типи і методи.
- •Деякі особливості і основні проблеми філософії України кін. 19-20ст.
- •25 Свідомість і мова Функції мови. Природна і штучна мова.
- •26 Технократичний напрямок в філософії (сцієнтизм, анти сцієнтизм, індустріальне, постіндустріальне і інформаційне суспільство).
- •27. Філософія Нового часу.
- •28 Об’єктивна і суб’єктивна діалектика
- •30. Виникнення і основні напрями розвитку філософії рабовласницького Китаю.
- •31. Сутність і загальна характеристика закону кількісно-якісних змін.
- •32. Вплив нтр на умови існування людини.
- •33. Виникнення, специфіка і основні риси античної філософії і її роль в розвитку світової культури.
- •34. Сутність і загальна характеристика закону заперечення
- •35. Суспільна свідомість, її структура і форми.
- •36. Філософія Сковороди.
- •37. Особистість як єдність суспільного і індивідуального.
- •38 Поняття культури. Культура як об’єкт філософського аналізу.
- •39 Патристика, апологетика і схоластика в Середньовічній філософії (Блаженний, Аквінський).
- •40 Діалектика і її історичні форми.
- •41. Поняття нації і її формування. Національна ментальність.
- •42. Марксистка філософська концепція суспільного розвитку і сучасність
- •43. Роль практики в пізнанні.
- •44 Антропосоціогенез і його роль в становленні людини
- •45. Сучасна релігійна філософія і її основні принципи (неотомізм
- •46. Чуттєве і раціональне пізнання, їх форми і взаємозв’язок
- •47. Поняття, типи і закономірності зміни суспільно-економічних формацій
- •48. Сутність, особливості і основні течії філософії Стародавньої Індії
- •49. Поняття філософії, її предмет і основне питання
- •50 Видова різноманітність людства: раси, етноси, рід, плем’я.
- •51. Основні риси філософії кма
- •52. Поняття людини, її природа і сутність
- •53. ____________ Філософія і її різновиди
- •54. Релігійно-філософський напрямок в філософії України
- •55 Поняття свідомості, її структури та функції
- •57 Філософська концепція і.Канта
- •58. Поняття буття, його філософський сенс і форми
- •59 Об’єктивні умови і суб’єктивний фактор в історії
- •60 Витоки, початок розробки і філософське обґрунтування Української національної ідеї
- •61 Сутність, теоретичні джерела, основні ідеї та принципи марксистської філософії
- •62. Проблема знання і мови в сучасній філософії (неопозитивізм і герменевтика
- •63 Гуманізм, реформація і просвітництво в філософії України 15-18 ст
- •64 Субстанційні основи аналізу світу: монізм, дуалізм, плюралізм
- •65 Взаємозв’язок історичної необхідності і свободи особи
- •66 Філософська система Гегеля
- •67 Матерія, її загальні властивості, види форми існування
- •69 Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха
- •70 Матеріалізм і ідеалізм – два протилежних напрямки в філософії
- •71. Поняття суспільства, його структура і основні чинники розвитку
- •72 Основні школи античної філософії
- •73 Поняття істини, її види. Взаємозв’язок відносної і абсолютної істини
- •74 Кінцевість індивідуального існування людини та проблема життя і смерті в духовному досвіді людства
- •75. Сутність і відмінність філософії Платона і Аристотеля в аналізі субстанційних основ буття
7. Діалектика і метафізика як дві концепції розвитку.
Альтернативність метафізики і діалектики виявляється в розумінні зв’язку старого і нового, того, що є, з тим, що виникає і чому належить майбутнє. Питання стоїть так: нове повністю відкидає старе чи якось його утримує для свого подальшого розвитку? Старе повністю зникає чи в “знятому” вигляді залишається в новому?
З точки зору метафізики як концепції розвитку і методу пізнання старе повністю відкидається новим, оскільки вони є протилежностями, котрі виключають одна одну. Це щось подібне до абсолютного знищення старого. Однак в об’єктивній дійсності все відбувається значно складніше. Розвиток необхідно включає в себе і старе, тобто все те, що необхідне для дальшого розвитку нового. А це вже діалектичний погляд на процес зв’язку нового зі старим, протилежний метафізиці, про що вже йшла мова вище.
2. Альтернативність метафізики і діалектики виявляється в розумінні джерела розвитку, руху, зміни. Фактично метафізика його серйозно і не досліджує, обмежуючись уявленням про “першопоштовх” як джерело руху, тобто знаходить його поза самими предметами і явищами, що є недостатнім з точки зору науки, діалектики. Остання таке джерело руху і розвитку вбачає у внутрішній суперечності речей і явищ, в саморусі матерії через ці суперечності.
3. Альтернативність метафізики і діалектики виявляється в розумінні “механізму” розвитку, способу переходу від старої до нової якості. З точки зору метафізики таким “механізмом” є зміна, рух як процес зменшення чи збільшення, тобто як кількісне перетворення існуючого поза якісними змінами, стрибкоподібним розвитком, коли виникає нова якість на основі кількісних змін.
4. Альтернативність метафізики і діалектики виявляється також в розумінні спрямованості розвитку. Чи йде розвиток сутнього по прямій, по колу чи якимось іншим шляхом? Це досить важливе філософське питання, яке з’ясовується, тлумачиться метафізикою і діалектикою протилежно. Діалектика, як відомо, виходить з того, що розвиток йде не по колу, не по прямій, а по аналогії зі спіраллю, оскільки в процесі розвитку є повтори, повернення назад, відтворення того, що було, однак повторення, повернення, відтворення на більш вищій, ніж попередня, основі, виникнення тих елементів, яких не було і які набуваються в процесі розвитку, даючи свідчення про поступ, якісне зростання, становлення нового. Таке уявлення, звичайно, дає діалектика як сучасна методологія відображення дійсності.
5. Альтернативність метафізики і діалектики виявляється в самому стилі мислення, усвідомлення дійсності. Для метафізики характерна однобічність, абсолютизація, прямолінійність, закостенілість, негнучкість. З точки зору діалектики, щоб справді знати предмет, необхідно охопити, вивчити всі його сторони, всі зв’язки і опосередкування. Треба брати предмет в його розвитку, саморусі, зміні. Практика людини повинна ввійти в повне визначення цього предмета як критерій істини.
6. Альтернативність метафізики і діалектики виявляється в розумінні суті істинного знання. Якщо діалектика виходить з того, що істинне знання предмета досягається через суперечливий синтез його протилежних визначень, то метафізика істинність такого знання обмежує принципом “або-або”, “або те, або інше”, синтез протилежних визначень виключається.
7. Альтернативність метафізики і діалектики виявляється в розумінні і самої суті пізнання. Метафізика розглядає його як результат, діалектика – як процес. Останнє дозволяє охопити суперечливу єдність абсолютної і відносної істин, показати їх складність, діалектику зв’язку, якісні переходи від емпіричного до теоретичного рівнів.