
- •1. Світогляд, його суспільно-історичний характер і типи.
- •2. Основні принципи діалектики, їх несумісність з догматикою, еклектикою і софістикою.
- •3. Сутність і джерела формування філософської думки кр 9-14 ст.
- •4. Наукове пізнання, його емпіричний і теоретичній рівні і методи.
- •5. Основні глобальні проблеми сучасності, їх взаємозв’язок і можливі шляхи вирішення.
- •6. Філософські ідеї в творчості Франка, Українки, Грушевського.
- •7. Діалектика і метафізика як дві концепції розвитку.
- •8. Структура свідомості. Самосвідомість
- •9. Громадівці і «Молода Україна» та їх розвиток філософської думки в Україні.
- •10. Поняття пізнання і його соціально-історична обумовленість. Суб’єкт, об’єкт пізнання.
- •11. Суспільний прогрес , його особливості і об’єктивний критерій.
- •12. Специфіка філософії Середньовіччя і її основні проблеми.
- •13. Специфіка, загальні риси і напрями філософії 20ст.
- •14 Класифікація етапів суспільного розвитку. Формаційний і цивілізаційний
- •15 Природничо-філософська концепція Вернадського.
- •16. Виникнення філософії, її сутність, специфіка і функції.
- •17. Сутність і загальна характеристика закону єдності і боротьби протилежностей.
- •18. Основні напрями розвитку філософії і культури епохи Відродження.
- •19 Активність свідомості – основа творчої діяльності людини. Поняття творчості.
- •20. Матеріальне і духовне виробництво, їх взаємозв’язок і взаємодія в суспільному розвитку.
- •21. Основні проблеми філософії Просвітництва.
- •22 Основні закони діалектики і їх взаємозв’язок.
- •23 Соціальне прогнозування, його основні типи і методи.
- •Деякі особливості і основні проблеми філософії України кін. 19-20ст.
- •25 Свідомість і мова Функції мови. Природна і штучна мова.
- •26 Технократичний напрямок в філософії (сцієнтизм, анти сцієнтизм, індустріальне, постіндустріальне і інформаційне суспільство).
- •27. Філософія Нового часу.
- •28 Об’єктивна і суб’єктивна діалектика
- •30. Виникнення і основні напрями розвитку філософії рабовласницького Китаю.
- •31. Сутність і загальна характеристика закону кількісно-якісних змін.
- •32. Вплив нтр на умови існування людини.
- •33. Виникнення, специфіка і основні риси античної філософії і її роль в розвитку світової культури.
- •34. Сутність і загальна характеристика закону заперечення
- •35. Суспільна свідомість, її структура і форми.
- •36. Філософія Сковороди.
- •37. Особистість як єдність суспільного і індивідуального.
- •38 Поняття культури. Культура як об’єкт філософського аналізу.
- •39 Патристика, апологетика і схоластика в Середньовічній філософії (Блаженний, Аквінський).
- •40 Діалектика і її історичні форми.
- •41. Поняття нації і її формування. Національна ментальність.
- •42. Марксистка філософська концепція суспільного розвитку і сучасність
- •43. Роль практики в пізнанні.
- •44 Антропосоціогенез і його роль в становленні людини
- •45. Сучасна релігійна філософія і її основні принципи (неотомізм
- •46. Чуттєве і раціональне пізнання, їх форми і взаємозв’язок
- •47. Поняття, типи і закономірності зміни суспільно-економічних формацій
- •48. Сутність, особливості і основні течії філософії Стародавньої Індії
- •49. Поняття філософії, її предмет і основне питання
- •50 Видова різноманітність людства: раси, етноси, рід, плем’я.
- •51. Основні риси філософії кма
- •52. Поняття людини, її природа і сутність
- •53. ____________ Філософія і її різновиди
- •54. Релігійно-філософський напрямок в філософії України
- •55 Поняття свідомості, її структури та функції
- •57 Філософська концепція і.Канта
- •58. Поняття буття, його філософський сенс і форми
- •59 Об’єктивні умови і суб’єктивний фактор в історії
- •60 Витоки, початок розробки і філософське обґрунтування Української національної ідеї
- •61 Сутність, теоретичні джерела, основні ідеї та принципи марксистської філософії
- •62. Проблема знання і мови в сучасній філософії (неопозитивізм і герменевтика
- •63 Гуманізм, реформація і просвітництво в філософії України 15-18 ст
- •64 Субстанційні основи аналізу світу: монізм, дуалізм, плюралізм
- •65 Взаємозв’язок історичної необхідності і свободи особи
- •66 Філософська система Гегеля
- •67 Матерія, її загальні властивості, види форми існування
- •69 Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха
- •70 Матеріалізм і ідеалізм – два протилежних напрямки в філософії
- •71. Поняття суспільства, його структура і основні чинники розвитку
- •72 Основні школи античної філософії
- •73 Поняття істини, її види. Взаємозв’язок відносної і абсолютної істини
- •74 Кінцевість індивідуального існування людини та проблема життя і смерті в духовному досвіді людства
- •75. Сутність і відмінність філософії Платона і Аристотеля в аналізі субстанційних основ буття
47. Поняття, типи і закономірності зміни суспільно-економічних формацій
Термін «суспільна формація» ввів в науку К. Маркс. Найчастіше термін «суспільно-економічна формація» К. Маркс застосовує до буржуазного суспільства. У працях К. Маркса та Ф. Енгельса немає якогось єдиного визначення суспільно-економічної формації. Частіше всього вона трактувалась як сукупність виробничих відносин 1. Поняття суспільно-економічної формації входить до власного категоріального апарату вчення, розробленого Марксом та Енгельсом, і є одним із наріжних в контексті цього вчення. 2. Левова частка роботи з формування і розробки даного поняття виконана Марксом. Розробка поняття "суспільно-економічна формація" ішла вельми повільно і важко. Цьому терміну у Маркса і Енгельса передували спочатку визначення "форма суспільства", "стан суспільства", "організація суспільства", "форми спілкування". Пізніше - "економічна форма суспільства", "економічна структура суспільства" і, нарешті, найбільш близьке до поняття суспільно-економічної формації - "економічна формація суспільства". Сам термін "формація" запозичено Марксом із геології. Ймовірно з трьох джерел: а) власні заняття Маркса геологією; б) "Філософія природи" Гегеля, § 339; в) книга Дюро де Ла Маля "Політична економія римлян", де вживається поняття, що відповідає терміну "формація". Суспі́льно-економі́чна форма́ція — одне з базових понять соціальної філософії марксизму, історичний тип суспільства, цілісний «соціальний організм», що базується на певному способівиробництва. Одна із основних категорій історичного матеріалізму.
Сам термін «формація» був запозичений з геології і введений в суспільні науки Марксом. У геології під формацією розуміється спосіб утворення гірської породи.
Формація в марксизмі характеризується специфічною структурою (базисом і надбудовою) і законами виникнення, функціонування та розвитку. Виділяють п'ять суспільно-економічних формацій, що становлять ступені історичного прогресу:
первіснообщинна
рабовласницька
феодальна
капіталістична
комуністична
Поняття «суспільно-економічна формація» обґрунтовує положення про те, що кожний ступінь розвитку суспільства характеризується особливостями, які зумовлені способом виробництва й відрізняють його від інших ступенів. У марксизмі суспільно-економічна формація дозволяє виявити повторюваність, спільність суттєвих рис у країнах з однаковим рівнем розвитку виробництва, розкрити причини виникнення суспільних класів і класової боротьби, їхню роль у житті суспільства, відкрити специфічні і загальні закони розвитку формацій і тим самим представити історію суспільства як природничо-історичний закономірний процес.
Спосіб виробництва, що лежить в основі суспільно-економічної формації, є єдність взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин (відносин власності на засоби виробництва). На основі способу виробництва формуються надбудовні відносини (політичні, юридичні та ідеологічні інститути суспільства), які закріплюють сформовані виробничі відносини. Єдність взаємодії надбудови і способу виробництва і становить суспільно-економічну формацію.
За марксизмом перехід від однієї суспільно-економічної формації до іншої здійснюється шляхом соціальної революції, яка розв'язує антагоністичні суперечності між новими продуктивними силами і застарілими виробничими відносинами, а також між базисом і надбудовою. Капіталізм завершує розвиток класово антагоністичного суспільства.