- •Відповіді до екзамену з предмету «Охорона праці в галузі» Екзаменаційний білет № 1
- •Екзаменаційний білет № 2
- •Екзаменаційний білет № 3
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Екзаменаційний білет № 5
- •Екзаменаційний білет № 6
- •Екзаменаційний білет № 7
- •Екзаменаційний білет № 8
- •Екзаменаційний білет № 9
- •Екзаменаційний білет № 10
- •Екзаменаційний білет № 11
- •Екзаменаційний білет № 12
- •Екзаменаційний білет № 13
- •Екзаменаційний білет № 14
- •Екзаменаційний білет № 15
- •Екзаменаційний білет № 16
- •3. Порядок розробки інструкції з охорони праці для працівників бухгалтерської сфери
- •Екзаменаційний білет № 17
- •3. Зміст інструкції з охорони праці для працівників бухгалтерської сфери
- •1. Загальні положення
- •2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •3. Вимоги безпеки під час роботи
- •4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Екзаменаційний білет № 18
- •2. Класифікація лазерів та ступені небезпечності лазерного випромінювання
- •Порядок розробки і затвердження інструкції з охорони праці
- •Екзаменаційний білет № 19
- •Екзаменаційний білет № 20
- •Екзаменаційний білет № 21
- •3. Умови та порядок проведення психофізіологічної експертизи працівників бухгалтерської сфери
- •Екзаменаційний білет № 22
- •Екзаменаційний білет № 23
- •Екзаменаційний білет № 24
- •1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників
- •2. Вимоги до розміщення обладнання на комп’ютеризованих робочих місцях бухгалтера
- •Екзаменаційний білет № 25
- •Екзаменаційний білет № 26
- •2. Безпека виробничих процесів користувачів комп’ютерів
- •Екзаменаційний білет № 27
- •Екзаменаційний білет № 28
- •Екзаменаційний білет № 29
- •Види електротравм та їх причини
- •Екзаменаційний білет № 30
- •2. Відшкодування збитків працівникам бухгалтерської сфери у разі ушкодження їх здоров’я або смерті
- •Екзаменаційний білет № 31
Екзаменаційний білет № 9
Завдання охорони праці на збереження здоров’я і працездатність бухгалтерських працівників
Після проголошення Україною незалежності і розпаду СРСР стандарти (ГОСТи) визнані міждержавними. Крім того, Державний Комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації розробляє державні стандарти України (ДСТУ). В Україні з 1995 року діє Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП), до якого ввійшли більш ніж 2000 нормативних актів (правил, норм, положень, інструкцій тощо), а також близько 350 міждержавних стандартів системи безпеки праці (ГОСТ ССБТ) і біля 40 державних стандартів України (ДСТУ).
Реєстр ДНАОП — це офіційне видання, що підлягає використанню власниками підприємств, посадовими особами та працюючими. Правила, норми, стандарти безпеки праці вимагають створення безпечних машин, механізмів, верстатів, інструментів та іншого виробничого приладдя, розробки безпечних технологічних процесів, методів та прийомів праці, створення ефективних і надійних засобів колективного і індивідуального захисту працюючих на виробництві, забезпечення дотримання правил і норм, встановлених для виробничих процесів та обладнання, засобів захисту, а також самих працюючих.
Стандарти безпеки праці встановлюють загальні вимоги і норми безпеки по видах небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
Методи контролю вібрації та боротьба з ними
Вимірювання вібрації виконують відповідно до положень ГОСТ12.3.012–75ССБТ «Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования».
Для вимірювання загальної вібрації датчик вимірювального приладу закріплюють на робочій площадці чи сидінні оператора, а для контролю характеристик локальної вібрації – в місцях контакту рук працюючого з елементами обладнання.
Гігієнічну оцінку вібрації здійснюють такими методами:
1. Частотним (спектральним) аналізом.
2. Інтегральною оцінкою.
3. Дозною оцінкою.
Основним методом, що характеризує вплив вібрації на організм людини, є частотний аналіз – вимірювання логарифмічних рівней віброшвидкості (Lv) чи віброприскорення (Lw) на середньогеометричних частотах октавних смуг. Одержані величини представляють у графічному вигляді, як гістограми в координатах «Lv (Lw) – fсг», де fсг – середньогеометричні частоти октавних смуг. На цей графік наносять також значення ГДР вібрації для кожної середньогеометричної частоти, з урахуванням типу виробничого приміщення. Якщо гістограма реальних значень рівня вібрації (Lv чи Lw) перетинає графік залежності ГДР чи лежить нижче нього, то це свідчить про перевищення допустимого рівня вібрації. У цьому разі необхідно застосовувати відповідні заходи та засоби захисту працюючих.
В протилежному разі, коли гістограма реальних значень рівня вібрації (Lv чи Lw) лежить нижче графіка ГДР, це вказує на допустимість вібраційного впливу на персонал.
Для загальної вібрації вимірювання виконують в триоктавних смугах частот.
Інтегральну оцінку вібрації застосовують, як орієнтовну.
Показник «доза вібрації» рекомендується використовувати для оцінки вібрації з урахування тривалості (часу) дії.
Дослідження вібрації виконують спеціальними приладами – вимірювачами шуму і вібрації.
Відносно до джерела виникнення вібрації заходи колективного захисту поділяються на такі:
1. зниження параметрів вібрації впливом на джерело виникнення;
2. зниження інтенсивності вібрації на шляху її поширення від джерела виникнення.
Метод зниження параметрів вібрації впливом на джерело виникнення
Вплив на джерело виникнення вібрації зводиться до зміни:
конструктивних елементів джерела вібрації;
характеру сил і моментів, обумовлених робочим процесом у машині, що викликають вібрацію. Використовують також методи зрівноважування окремих деталей, вузлів машин і механізмів;
відстройку по частоті робочого режиму обладнання від діапазону резонансних явищ.
Відстройка від режиму резонансу виконується за допомогою раціонального вибору маси й пружності коливної системи, або зміною частоти змушувальної сили.
Метод зниження інтенсивності вібрації на шляху її поширення
На шляху поширення вібрацію знижують за рахунок таких технічних рішень:
використання додаткових пристроїв, що вбудовують в конструкцію машини (віброізоляційні, віброгасні);
застосування покриття, що демпфірує вібрацію;
використання антифазної синхронізації джерел вібрації.
Останній метод може бути реалізований тільки при парній кількості джерел вібрації, та за умови, що ці джерела характеризуються однаковими вібраційними характеристиками.
Правове забезпечення щодо охорони праці працівників бухгалтерської сфери
Відповідно до ст. 43 Конституції України 1996 р. "кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом". Це основні положення щодо реалізації права громадян на працю, забезпечення працівникам безпеки, гігієни праці та здорового виробничого середовища і єдиного порядку організації охорони праці в Україні.
Правове забезпечення охорони праці крім конституційних норм визначають норми КЗпП України, Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. в новій редакції від 21 листопада 2002 р. та інші підзаконні правові норми з охорони праці.
З урахуванням умов праці (важкі, шкідливі), психофізіологічних особливостей працівника (жінка, неповнолітній, інвалід) система законодавства з охорони праці включає загальні та спеціальні правові норми. Саме це й зумовлює визначення охорони праці як системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Це поняття охорони праці в широкому розумінні, оскільки воно включає великомасштабні заходи щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці: правові, економічні, організаційно-технічні, лікувально-профілактичні тощо. У вузькому ж розумінні охорона праці — де система правових заходів і засобів забезпечення безпечного життя і здоров'я працівників у процесі праці на виробництві, у тому числі й правових норм щодо оздоровлення та поліпшення умов праці. У такому розумінні охорона праці є одним із принципів трудового права, суб'єктивним правом працівника на належні умови праці, правовим інститутом.
Центральне місце в системі охорони праці посідають працівники, тому й норми права визначають як зміст і гарантії права працівників на охорону праці. Такі гарантії реалізуються в процесі праці й включають комплекс правомочностей, зокрема права:
- на безпечні умови праці під час роботи на виробництві;
- на соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань;
- на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці;
- на забезпечення спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту, миючими та знешкоджуючими засобами;
- на компенсацію власником матеріальної та моральної шкоди працівникові в разі ушкодження його здоров'я.
Реальним виявом турботи про працівників е правова організація охорони праці на виробництві. Норми права про організацію охорони праці передбачають широку систему заходів, до найголовніших із них належать:
1. Управління охороною праці на підприємстві та обов'язки власника. Конкретне забезпечення охорони праці цього напряму здійснюється за допомогою таких заходів: а) створення відповідних служб і призначення посадових осіб із питань охорони праці; затвердження інструкцій про їх обов'язки тощо; б) розробки за участю профспілок заходів з охорони праці та реалізація прогресивних технологій тощо; в) розробки і затвердження положень та інструкцій з охорони праці, що діють у межах підприємства, тощо.
2. Визначення обов'язків працівника виконувати вимоги норм і правил з охорони праці. Одним із важливих обов'язків працівників є медичний огляд, який поділяється на три види: попередній (під час прийняття на роботу); періодичний (протягом трудової діяльності); позачерговий (з ініціативи працівника чи власника), якщо працівник вважає, що умови праці спричинили погіршення стану його здоров'я. Суттєвим обов'язком сторін трудового договору є навчання з питань охорони праці, що здійснюється шляхом проведення інструктажів, які умовно поділяються на три види: попередній інструктаж під час прийняття на роботу (його проходять усі працівники); періодичний інструктаж із питань охорони праці (працівники, зайняті на роботах із підвищеною небезпекою, проходять його один раз на рік, а посадові особи - один раз на три роки згідно з переліком, затвердженим Держкомітетом України з нагляду за охороною праці); додатковий інструктаж із питань охорони праці (проводиться на прохання працівника).
3. Фінансування охорони праці та додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва та реконструкції підприємств.
4. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, які покладаються на власника підприємства та здійснюються з урахуванням вимог "Положення про розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах, організаціях".
