Екзаменаційний білет № 28

1. Профілактика професійних захворювань в бухгалтерській сфері

Завданнями фізкультури в цілях профілактики професійних захворювань є поліпшення функціонального стану і попередження прогресування хвороби: підвищення фізичної та розумової працездатності, адаптація до зовнішніх чинників; зняття втоми м підвищення адаптаційних можливостей; виховання потреби в загартовуванні, заняттях оздоровчою фізкультурою.Уроки фізкультури в спеціальних медичних групах проводяться при таких захворюваннях; хвороби органів кровообігу; хвороби суглобів; хвороби органів дихання; хвороби органів дихання; хвороби органів травлення; хвороби нирок і сечових шляхів; жіночі хвороби; нервові і психічні хвороби; хірургічні хвороби; травматологія та ортопедія ; очні хвороби та ЛОР - органів; шкірні хвороби;Система реабілітації включає уроки фізкультури, бажано на свіжому повітрі, заняття ЛФК, теренкур, прогулянки на лижах, їзду на велосипеді. Переважно циклічні види спорту, особливо при захворюваннях серця, легенів, ожирінні.Підготовка повинна бути по можливості різнобічної, що включає загально-розвиваючі, дихальні, релаксирующие, вправи, ігри на повітрі. А при захворюваннях серцево-судинної, дихальної та ендокринної систем-вправи в ходьбі, катання на ковзанах.При проведенні занять з працівниками, які мають зміни опорно-рухового апарату, важливі профілактичні заняття, спрямовані в першу чергу на додання працівникові правильної постави і на нормалізацію функцій ОДА, профілактика контрактур. Не слід допускати надмірних навантажень. Вправи з гантелями, м'ячами і на тренажерах повинні виконуватися тільки в щадному для хребта режимі, лежачи і з включенням в кінці занять вправ на розтягування і на релаксацію.

2. Дія електричного струму на організм людини

Дія електричного струму на організм людини супроводжуються зовнішнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень, електричних знаків, елекрометалізації шкіри, опіків.

Електричні опіки можуть бути поверхневими та внутрішніми.

Поверхневі - це ураження шкіри. Внутрішні - ураження внутрішніх органів і тканин. Електричні опіки виникають внаслідок нагрівання тканин тіла людини струмом величиною більше 1 А.

Електричні знаки - плями сірого або блідо-жовтого кольору у вигляді мозолі на поверхні шкіри в місці контакту із струмопровідними елементами. Електричні знаки безболісні і через деякий час зникають.

Електрометалізація шкіри - це просочування поверхні шкіри частками металу при його розбризкуванні під впливом електричного струму. Електрометалізація є безпечною за винятком очей.

Електрофтальмія - запалення очей внаслідок дії потоку ультрафіолетових променів.

Механічне пошкодження - виникає під час різкого мимовільного скорочення м'язів під впливом струму, що проходить через людину. Внаслідок цього рветься шкіра, кровоносні судини, нервова тканина, можливі вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

Електричний струм, проходячи через організм людини спричиняє до термічної, електролітичної та біологічної дії .

Електролітична дія струму виявляється в розкладанні органічної рідини та крові, що призводить до значних порушень їх фізико-хімічного складу. Біологічна дія струму виявляється у подразненні й збудженні живої тканини організму, що супроводжується мимовільним скороченням м'язів.

Тривалість проходження струму через організм людини впливає на кінцевий результат ураження: чим довше проходження струму тим більша можливість тяжкого і смертельного наслідку. Величина струму також впливає на організм людини.

Визначають такі порогові значення струму:

пороговий відчутній струм - найменше значення відчутного струму, який викликає подразнення ( 0,6 - 1,5 мА при змінному струмі і 5 -7 мА при постійному)

невідпускаючий струм - найменше значення струму що викликає непоборні судорожні скорочення м'язів ( 10-15 мА при переміному і 50 -80 мА при постійному ).

Фібриляцій ний струм - найменше значення струму що викликає фібриляцію серця (100 мА при переміному і 300 мА при постійному ).

3. Вплив втоми та стресу на безпеку праці

Під стресом (англ. stress) - тиснення, натискання, напруження) прийнято розуміти стан психічної напруженості, викликаний небезпеками, що виникають у людини при розв'язанні важливої для неї задачі.

Стрес проявляється як необхідна і корисна реакція організму на різке збільшення загального зовнішнього навантаження. Він характеризується зростанням біоелектричної активності мозку, підвищенням частоти серцебиття, ростом потоку крові, розширенням кровоносних судин, збільшенням вмісту лейкоцитів у крові, тобто цілим рядом фізіологічних змін в організмі, що сприяють підвищенню його енергетичних можливостей, успішності виконання складних і небезпечних дій. Тому стрес є не тільки доцільною захисною реакцією людського організму, але й механізмом, який сприяє успіху трудової діяльності в умовах перешкод, труднощів і небезпек.

На сучасному етапі сильним стресом, який впливає на стан працівника та можливість виникнення небезпечних ситуації, є моббінг.

Моббінг - це "війна" на робочому місці, яка призводить до виникнення у працівників стресового стану. Значна частина робітників та службовців реагують на моббінг фізіологічними (виразка шлунку, серцево-судинні та онкологічні захворювання тощо) та психічними розладами, а інколи він призводить до травмування й самогубства.

Причин появи моббінгу досить багато, розглянемо основні з них:

процес постійної модернізації, раціоналізації виробництва, який вимагає концентрації сил і уваги в процесі праці, що зумовлює високу продуктивність праці і, як наслідок, соціальну незахищеність працюючого;

страх втратити робоче місце;

психологічний терор, зумовлений заздрістю, марнославством і, як наслідок, створення інтриг, пліток, фізичного впливу. Все це створює поганий виробничий клімат і впливає на продуктивність праці та безпечність її умов;

нудьга на роботі, коли процес праці не вимагає творчих зусиль, що створює умови для породження пліток, шантажу, силової погрози, сексуальних домагань, домислів, суперечок між колегами, в які потрапляє весь колектив.

Вчені пропонують вважати моббінг психо-соціальним нещасним випадком на робочому місці.

З точки зору медицини, для профілактики, попередження та реабілітації наслідків психоемоційного стресу рекомендується застосовувати вправи, що включають психотерапію, фізичні, водно-повітряні процедури, фізіотерапевтичні процедури, масаж, адекватне харчування, приймання вітамінів та мінеральних речовин, релаксуючу музику та вправи, медитацію, аутогенне тренування тощо.