Екзаменаційний білет № 17

1. Порушення репродуктивної функції організму та вплив комп’ютерів на інші системи організму

Проблема впливу комп'ютера на здоров'я людини розробляється в різних напрямах. Найбільш численними і, очевидно, найбільш близькими до істини є прихильники твердження, що існує так звана комп'ютерна хвороба. Їх аргументи вагомі та обгрунтовані.

Серед користувачів ПК виявлено новий тип захворювання - синдром комп'ютерного стресу (СКС), який проявляється головним болем, запаленням слизової оболонки очей, підвищеною дратівливістю, млявістю і депресією.

Симптоми захворювання різноманітні і численні. Вони згруповані за принципом впливу на ту чи іншу частину організму.

Загальне нездужання: сонливість, втомлюваність, не минуща втома (навіть після відпочинку); головні болі після роботи; очні болі, головні болі в області надбрів'їв і лоба, в потиличній, бічних і тім'яної частинах голови, болі в нижній частині спини, в області стегон , в ногах; почуття поколювання, оніміння, болі в руках, зап'ястях і кистях; напруженість м'язів верхньої частини тулуба (шия, спина, плечі, руки).

Захворювання очей: швидка стомлюваність, відчуття гострого болю, печіння, свербіж, сльозливість; часте моргання, відчуття натертості.

Порушення візуального сприйняття: неясність зору на дальній відстані відразу після роботи за комп'ютером («завіса перед очима»); неясність зору на близькій відстані (зображення на екрані погано фокусується); неясність зору посилюється протягом дня; двоїння в очах; окуляри стають «слабкими »(необхідність зміни очок), головні болі, повільна рефокусіровка; косоокість.

Погіршення зосередженості та працездатності (дуже часто виявляється наслідком візуальних порушень): неможливість сконцентруватися протягом тривалого часу; дратівливість під час і після роботи; втрата робочої точки на екрані, пропуски рядків, слів, введення повторних рядків; помилки при заповненні колонок («непопадання» ), перестановка слів або цифр місцями.

Причинами різноманітних симптомів СКС, на думку медиків, є:

• наднапруженому робота очей і неправильне положення тіла;

• носіння невідповідних окулярів або контактних лінз;

• неправильна організація робочого місця;

• підсумовування фізичних, розумових і візуальних навантажень;

• низький рівень візуальної підготовленості для роботи з комп'ютером.

Захворювання, пов'язані з ТПН, охоплюють також хвороби нервів, м'язів і сухожиль рук. Найбільш часто страждають кисть, зап'ястя і передпліччя, хоча буває, що хвороба зачіпає плечову і шийну області. В операторів комп'ютерів захворювання зазвичай настає в результаті безперервної роботи на незручно або неправильно розташованої клавіатурі.

Тендинит - запалення сухожилля. Захворювання поширюється на кисть, зап'ястя, плече.

Травматичний епікондиліт (тенісний лікоть) - запалення сухожилля, що з'єднують м'язи передпліччя і ліктьовий суглоб.

Хвороба Де Кервена - різновид тендиніту, при якій страждають сухожилля, пов'язані з великим пальцем кисті руки.

Тендосиновіт - запалення синовіальної оболонки сухожильного підстави кисті і зап'ястя.

Тунельний синдром зап'ястного каналу - утиск медіального нерва руки в результаті набрякання сухожилля або синовіальної оболонки.

2. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону

Оптичний діапазон позначається випромінювання видимого діапазону хвиль (0,4—0,77 мкм), а також межуючих з ним діапазонів — інфрачервоного (ІЧ) з довжиною хвилі 0,77—0.1 мкм та ультрафіолетового (УФ) з довжиною хвилі 0,4—0,05 мкм.

Радіоелектронні прилади, як і будь-які інші, мають ККД менше 100 %, і частина енергії джерел живлення витрачається на покриття втраті та в кінцевому рахунку переходить у тепло, тобто, в ІЧ випромінювання.

Джерелами ІЧ випромінювання є багато елементів та вузлів радіоапаратури — електровакуумні, напівпровідникові та квантові прилади, індуктивності, резистори, трансформатори, з'єднувальні проводи тощо. Аналогічним чином електровакуумні прилади у скляних балонах дають випромінювання у видимій області спектра. Але такого роду випромінювання порівняно малої інтенсивності не викликає помітного екологічного впливу. Це ж стосується і некогерентного УФ випромінювання, яке використовується у технологічному процесі фотолітографії при виробництві мікросхем.

Лазерне випромінювання має ряд особливостей. Воно характеризується великою часовою та просторовою когерентністю — кореляцією (сумісністю) фаз коливань у деякій точці простору на певну величину моменту часу, а також кореляцією фаз коливань у різних точках простору в один і той же момент часу.

Часова когерентність зумовлює монохроматичність (одно-частотність) випромінювання, що випливає із самого принципу дії лазера як квантового прилада. У реальних умовах з ряду причин ширина спектра лазерного випромінювання обмежна, хоча й досить немала.

Просторова когерентність зумовлює високу скерованість лазерного випромінювання, тобто малу кутову розбіжність променя на великих відстанях. У зв'язку із малою довжиною хвилі лазерне випромінювання може бути сфокусоване оптичними системами (лінзами та дзеркалами) невеликих геометричних розмірів, обмежених дифракцією, завдяки чому на малій площі досягається велика густина випромінювання.

Вплив лазерного випромінювання на біологічні тканини може призвести до теплової, ударної дії світлового тиску, електрострикції (механічні коливання під дією електричної складової ЕМП), перебудови внутріклітинних структур. Залежно від різних обставин прояв кожного ефекту зокрема чи їх сумарна дія можуть відрізнятися.

При великій інтенсивності і дуже малій тривалості імпульсів спостерігається ударна дія лазерного випромінювання, яка розповсюджується з великою швидкістю та призводить до пошкодження внутрішніх тканин за відсутності зовнішніх проявів.

Найважливішим фактором дії потужного лазерного випромінювання на біологічне середовище є тепловий ефект, який проявляється у вигляді опіку, іноді з глибинним руйнуванням — деформацією і навіть випаровуванням клітинних структур. При менш інтенсивному випромінюванні на шкірі можуть спостерігатися видимі зміни (порушення пігментації, почервоніння) з досить чіткими межами ураженої ділянки. Шкірний покрив, який сприймає більшу частину енергії лазерного випромінювання, значною мірою захищає організм від серйозних внутрішніх ушкоджень. Але є відомості, що опромінення окремих ділянок шкіри викликає порушення у різних системах організму, особливо нервової та серцево-судинної.

У зв'язку з різною поглинальною здатністю живих тканин при відносно слабких ушкодженнях шкіри можуть виникати серйозні ураження внутрішніх тканин — набряки, крововиливи, змертвіння, згортання крові. Результатом навіть дуже малих доз лазерного випромінювання можуть бути такі явища, як майже при НВЧ опроміненні — нестійкість артеріального тиску, порушення серцевого ритму, втома, роздратування. Звичайно, такі порушення зворотні і зникають після відпочинку.

Лазерне випромінювання ушкоджує (часом безповоротно) усі структури ока.

Внаслідок лазерного опромінення у біологічних тканинах можуть виникати вільні радикали, які активно взаємодіть з молекулами та порушують нормальний хід процесів обміну на клітинному рівні. Наслідком цього є загальне погіршення стану здоров'я, (як і при впливі іонізаційних випромінювань).