- •1. Розкрийте значення поняття культура та її функції.
- •2. Охарактеризуйте причини розселення східнословянських племен.
- •3. Визначте основні причини запровадження та роль християнства для Київської Русі.
- •4. Охарактеризуйте роль та внесок я. Мудрого у розбудову освіти.
- •5. Охарактеризуйте розвиток освіти і наукових знань у Київській Русі.
- •6. Розкрийте розвиток літописання та літератури у Київській Русі.
- •8. Визначте та охарактеризуйте етапи розвитку іконопису.
- •11. Охарактеризуйте мистецтво оздоблення книги у Київській Русі.
- •12.Охарактеризуйте розвиток художнього ремесла Київської Русі.
- •13.Розкрийте причини та роль зародження книгодрукування в Україні.
- •14.Визначте роль монастирів у духовному житті слов’ян.
- •15. Охарактеризуйте причини виникнення та роль братств у піднесенні національної культури (XV – XVII ст.).
- •16.Охарактеризуйте розвиток архітектури на українських землях у хіv-хvіі століттях.
- •17. Розкрийте роль Острозької академії у поширенні просвітницьких ідей в Україні.
- •18. Визначте зародження, роль, внесок Києво – Могилянської академії.
- •19.Створення друкарень та їх основні здобутки у XIV – XVII ст.
- •21. Охарактеризуйте розвиток освіти і науки хіv-хvіі століть на українських землях.
- •22. Охарактеризуйте роль греко – католицької церкви у духовному житті словян.
- •23. Охарактеризуйте діяльність та здобутки острозької академії
- •24.Охарактеризуйте літературний розвиток на українських землях у 14-17 ст.
- •25.Козацтво як головний чинник українського суспільно-політичного та культурного життя
- •26. Умови розвитку української культури у литовсько-польську добу.
- •29. Охарактеризуйте розвиток літератури 2 пол. 17-18 ст.
- •31. Розкрийте становлення музичного мистецтва в україні 2пол. 17-18ст.
- •30. Розкрийте становлення театральної культури 2пол.17-18с
- •33. Визначте становище друкарської срави у 17-18 ст.
- •34. Охарактеризуйте музично - хорове та театральне мистецтво україни 18-19ст.
- •36. Охарактеризуйте розиток освіти в 19ст
- •37. Охарактеризуйте розвиток науки у 19ст.
- •38. Охарактеризуйте становлення професійного театру у 19 ст.
- •39. Охарактеризуйте розвиток музичного мистецтва у 19 ст.
- •40. Охарактеризуйте основні газети та часописи, які друкувались українською мовою у 19ст.
- •41. Визначте національно-державні зрушення української культури 90-х років 20ст.
- •42. Роль української інтелігенції в русі опору 1960-1980рр. Щодо націоналістичного піднесення свідомості населення.
- •43. Охарактеризуйте особливості розвитку української культури в роки великої вітчизняної війни.
- •44. Розкрийте роль т.Г.Шевченка в становленні української національної самосвідомості.
- •45. Охарактеризуйте розвиток освіти у 2 пол.20 ст.
- •46.Визначте зародження,роль, внесок кирило-мифодіївського товариства.
- •47. Заснування та розвиток харківського та київського університетів у 1 пол.19ст.
- •48. Охарактеризуйте розвиток української літератури в 2 пол. 19ст.
- •49.Розкрийте причини та наслідки репресій проти німців у 20ст.
- •50.Визнчте розвиток літератури в україні у 2 пол. 20ст.
- •51. Розвиток архітектури в 2 пол. 20ст.
- •52. Музична культура в україні в 20ст.
- •53.Розкрийте розвиток українського театру у 20ст.
- •54. Розкрийте культурні здобутки української діаспори у 20ст.
- •55. Охарактеризуйте становлення та розвиток українського кіномистецтва у хх ст.
- •56. Охарактеризуйте становище література і театру у роки незалежності.
- •57. Охарактеризуйте становище української культури у роки незалежності.
- •58.Охарактеризуйте поняття «розстріляне відродження» 20-30 років 20ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •59. Розкрийте внесок олександрадовженка як оновоположника українського кіномистецтва.
- •60. Охарактеризуйте національно культурне відродження в україні у середині 80-90 років 20ст.
6. Розкрийте розвиток літописання та літератури у Київській Русі.
Уведення християнства сприяло розповсюдженню на Русі писемності, книжкової культури. Як відомо, з його впровадженням літературною мовою на Русі стала церковнослов’янська мова.
Першим кроком на шляху створення давньоруської літератури було перенесення з Візантії та Болгарії культової літератури, зокрема богослужбових книг. Оригінальна руська література ґрунтувалася на усних традиціях дохристиянської культури і висвітлювала важливі політичні та історичні проблеми. Першими руськими письменниками були священнослужителі: київський митрополит Іларіон, монах-літописець Нестор, єпископи Кирило Туровський та Лука Жидята, ігумен Печерського монастиря Феодосій та інші. Це зумовлювало специфіку давньоруської літератури, надавало їй релігійного змісту. Основним джерелом викладу філософських соціальних та морально-етичних проблем на Русі стала Біблія, особливо Новий Завіт. З Біблійних книг найчастіше перекладалося Євангеліє, Апостол, Псалтир. Перший руський список Євангелія був виконаний дяком Григорієм у 1056-1057 рр. на замовлення новгородського воєводи і посадника Остромира. Звідси його назва – «Остромирове Євангеліє». У IX ст. з’являються книги для світського читання з текстами повчального характеру, так звані ізборники. Два з них збереглося до наших днів. Перший був виготовлений на замовлення київського князя Святослава Ярославича у 1073 р. Це збірка творів різних грецьких авторів богословсько-філософського змісту. Другий Ізборник 1076 р. змальовує етичні погляди верхівки феодальної знаті.Оригінальних літературних пам’яток XI-XII ст. збереглося мало. Це окремі твори, які випадково врятувалися після пожеж, ворожих нападів та часу. Найбільш раннім давньоруським твором XI ст., який дійшов до нашого часу, є «Слово о Законі і Благодаті» митрополита Іларіона, що жив і творив за часів Ярослава Мудрого. Видатною пам’яткою давньоруської юридичної літератури є «Руська правда» – збірник законів, створений у XI-XII ст. У цьому збірнику вперше було відображено розвиток феодальних відносин на Русі, загострення класової боротьби. У 1113 р. була написана «Повість временних літ» –найвидатніший історичний твір Русі. ЇЇ автором був монах Києво-Печерського монастиря Нестор.
У період феодальної роздробленості характер давньоруського літописання значно змінюється. Виникають нові літописні центри в Чернігові, Переяславі, Володимирі-Волинському, Холмі, Переяславі-Залеському, Володимирі на Клязьмі. Продовжується літописання в Новгороді та інших місцях. У цей час з’являються нові оригінальні форми історичних творів: сімейні та родові князівські літописи, життєписи князів, повісті про княжі злочини. В цей же період розповсюджується агіографічна література. Зокрема, Нестор створює такі твори цього жанру, як «Читання про життя та згубу…Бориса та Глеба», «Житіє Феодосія Печерського», в яких дав картину давньоруського життя з багатьма побутовими подробицями.На початку XII ст. на Русі з’явилися твори мандрівників-прочан. Особливою пошаною користувалася Палестина. Одним з таких паломників був ігумен Данило, який два роки прожив у святих місцях і написав твір, відомий під назвою «Ходіння Данила». Цей твір є довідковим. Він написаний простою мовою, доступною для різних верств населення і пройнятий ідеєю патріотизму.Цінною пам’яткою літератури є «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям», написане на початку XII ст. Літературна форма «Повчання» у вигляді звернення батька до дітей не нова, вона була характерна для середньовіччя і розповсюдилась на Русі. Перлиною давньоруської літератури вважають «Слово о полку Ігоровім», яке було створене невідомим автором близько 1187 р. За своїм художнім рівнем цей твір не має аналогів у візантійській та європейській літературах. «Слово» розповідає про трагічний епізод в історії Русі – невдалий поход проти половців новгород-сіверського князя Ігоря Святославича в 1185 р.
7. Визначте роль та характер українського іконо писання.Важливим складником інтер'єру давньоруських палаців та храмів був монументальний живопис – фрески, мозаїки тощо. Ікони поряд з мозаїками і фресками займали важливе місце у внутрішньому оздобленні храмів. Вони писалися мінеральними фарбами на дерев'яних дошках, які обклеювалися полотном та вкривалися шаром спеціального ґрунту – левкасу. Іконами прикрашали не тільки храми, але й княжі та боярські палаци, житла простих людей. Це був один з розповсюджених видів образотворчого мистецтва на Русі. Ікон київської школи збереглося дуже мало. У Третяковській галереї в Москві зберігається «Ярославська Оранта» –велика ікона Богоматері з малюком та двома архангелами в медальйонах. Ікона «Борис і Гліб» кінця XIII ст. зберігається в Київському державному музеї руського мистецтва. Безперечним витвором київських майстрів XIII ст. є ікона «Свейської богоматері», на якій поряд з фігурою Богоматері були зображені Антоній та Феодосій – засновники Києво-Печерського монастиря.