
- •1. Розкрийте значення поняття культура та її функції.
- •2. Охарактеризуйте причини розселення східнословянських племен.
- •3. Визначте основні причини запровадження та роль християнства для Київської Русі.
- •4. Охарактеризуйте роль та внесок я. Мудрого у розбудову освіти.
- •5. Охарактеризуйте розвиток освіти і наукових знань у Київській Русі.
- •6. Розкрийте розвиток літописання та літератури у Київській Русі.
- •8. Визначте та охарактеризуйте етапи розвитку іконопису.
- •11. Охарактеризуйте мистецтво оздоблення книги у Київській Русі.
- •12.Охарактеризуйте розвиток художнього ремесла Київської Русі.
- •13.Розкрийте причини та роль зародження книгодрукування в Україні.
- •14.Визначте роль монастирів у духовному житті слов’ян.
- •15. Охарактеризуйте причини виникнення та роль братств у піднесенні національної культури (XV – XVII ст.).
- •16.Охарактеризуйте розвиток архітектури на українських землях у хіv-хvіі століттях.
- •17. Розкрийте роль Острозької академії у поширенні просвітницьких ідей в Україні.
- •18. Визначте зародження, роль, внесок Києво – Могилянської академії.
- •19.Створення друкарень та їх основні здобутки у XIV – XVII ст.
- •21. Охарактеризуйте розвиток освіти і науки хіv-хvіі століть на українських землях.
- •22. Охарактеризуйте роль греко – католицької церкви у духовному житті словян.
- •23. Охарактеризуйте діяльність та здобутки острозької академії
- •24.Охарактеризуйте літературний розвиток на українських землях у 14-17 ст.
- •25.Козацтво як головний чинник українського суспільно-політичного та культурного життя
- •26. Умови розвитку української культури у литовсько-польську добу.
- •29. Охарактеризуйте розвиток літератури 2 пол. 17-18 ст.
- •31. Розкрийте становлення музичного мистецтва в україні 2пол. 17-18ст.
- •30. Розкрийте становлення театральної культури 2пол.17-18с
- •33. Визначте становище друкарської срави у 17-18 ст.
- •34. Охарактеризуйте музично - хорове та театральне мистецтво україни 18-19ст.
- •36. Охарактеризуйте розиток освіти в 19ст
- •37. Охарактеризуйте розвиток науки у 19ст.
- •38. Охарактеризуйте становлення професійного театру у 19 ст.
- •39. Охарактеризуйте розвиток музичного мистецтва у 19 ст.
- •40. Охарактеризуйте основні газети та часописи, які друкувались українською мовою у 19ст.
- •41. Визначте національно-державні зрушення української культури 90-х років 20ст.
- •42. Роль української інтелігенції в русі опору 1960-1980рр. Щодо націоналістичного піднесення свідомості населення.
- •43. Охарактеризуйте особливості розвитку української культури в роки великої вітчизняної війни.
- •44. Розкрийте роль т.Г.Шевченка в становленні української національної самосвідомості.
- •45. Охарактеризуйте розвиток освіти у 2 пол.20 ст.
- •46.Визначте зародження,роль, внесок кирило-мифодіївського товариства.
- •47. Заснування та розвиток харківського та київського університетів у 1 пол.19ст.
- •48. Охарактеризуйте розвиток української літератури в 2 пол. 19ст.
- •49.Розкрийте причини та наслідки репресій проти німців у 20ст.
- •50.Визнчте розвиток літератури в україні у 2 пол. 20ст.
- •51. Розвиток архітектури в 2 пол. 20ст.
- •52. Музична культура в україні в 20ст.
- •53.Розкрийте розвиток українського театру у 20ст.
- •54. Розкрийте культурні здобутки української діаспори у 20ст.
- •55. Охарактеризуйте становлення та розвиток українського кіномистецтва у хх ст.
- •56. Охарактеризуйте становище література і театру у роки незалежності.
- •57. Охарактеризуйте становище української культури у роки незалежності.
- •58.Охарактеризуйте поняття «розстріляне відродження» 20-30 років 20ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •59. Розкрийте внесок олександрадовженка як оновоположника українського кіномистецтва.
- •60. Охарактеризуйте національно культурне відродження в україні у середині 80-90 років 20ст.
5. Охарактеризуйте розвиток освіти і наукових знань у Київській Русі.
Поширення освіченості відбувалося в тісному зв'язку із зміцненням держави, впровадженням християнства. Князь Ярослав Володимирович, вважаючи освіченість важливою умовою успішної діяльності на будь-якому терені, вводить обов'язкове навчання для молоді з князівських і боярських родів. Нові школи відкривалися у Києві, Новгороді, Володимирі-Волинському та інших містах.
Джерела дозволяють зробити висновок, що у Стародавній Русі школи були двох видів. У одних, при монастирях, готували церковнослужителів. У них викладали читання, письмо, спів, богослов'я. Школи вищого типу, для “дітей кращих людей”, давали, крім того, знання з філософії, риторики, граматики. Найпоширенішим, очевидно, було індивідуальне навчання. Онука Ярослава Мудрого Анна Всеволодівна у 1086 р. заснувала у Києві при Андріївському монастирі жіночу школу. Поширення писемності супроводжувалося створенням бібліотек. Перші бібліотеки створювалися при церквах і монастирях. Найбільша (її заснував Ярослав Мудрий) знаходилася у Софійському соборі, і спочатку там нараховувалося біля 1000 примірників книг. Тут же було організовано переписування книг. Переписана від руки, зроблена з пергаменту, багато оформлена книга коштувала дуже дорого - приблизно стільки ж, скільки невеликий маєток або міський будинок. За Київської держави розпочався принципово важливий процес виділення науки в самостійну галузь духовної культури.
У накопиченні математичних знань провідну роль відігравали практичні потреби. Це обумовило вивчення чотирьох арифметичних дій, дробів, обчислення процента, площі круга. Причому у вимірюваннях використовувалися засоби, дані людині від природи: долоня, п'ядь (відстань між витягнутими великим і середнім пальцями), лікоть, сажень (відстань між витягнутими руками). Першими медиками на Русі були всілякі знахарі, відуни, волхви, чарівники, проти яких виступало духовенство. Але в ХI-XII ст. місце знахаря займає лічець, або лікар. Лікарі були, як правило, з ченців. Приступаючи до лікування хворого, вони зверталися з молитвою до святого Пантелеймона - заступника медицини і лікарів. В ХI ст. в Печерському монастирі лікували Дем'ян (Даміан)-Пресвітер і Агапіт - "безмездний лічець" Русі, як його називає “Києво-Печерський патерик”. Широке визнання лікарською практикою за часів Київської держави здобули також ченці Антоній, Пимен, лікарі ІоанСмера, Петро Сіріанин, Февронія. Головними в арсеналі їх лікувальних методів були настої і відвари з лікувальних трав, зокрема привезених з Єгипту, а також молитви і взагалі вплив словом на хворого - те, що сьогодні належить до психотерапії. Агапіт був прекрасним діагностом. Консультуючи князя Володимира Мономаха, який перебував у Чернігові, через систему кур'єрської пошти він зумів поставити правильний діагноз на відстані і дав рекомендації щодо лікування. Княгиня Євпраксія Мстиславівна уклала лікарський трактат “Мазі”.Підсумком накопичення даних в різних галузях знань стало створення енциклопедій. Першою енциклопедією на Русі став "Ізборник" митрополита Ілларіона (1073 р.). Треба виділити такі принципи, характерні риси вітчизняної освіти і науки доби, яка розглядається. Це відкритість до світу, активне запозичення і використання набутків інших народів, що виражалося у вживанні грецької та латинської мов, широкій перекладацькій діяльності освітніх центрів. Чітко простежується європейська орієнтація, прив'язка до християнських цінностей.