- •1. Розкрийте значення поняття культура та її функції.
- •2. Охарактеризуйте причини розселення східнословянських племен.
- •3. Визначте основні причини запровадження та роль християнства для Київської Русі.
- •4. Охарактеризуйте роль та внесок я. Мудрого у розбудову освіти.
- •5. Охарактеризуйте розвиток освіти і наукових знань у Київській Русі.
- •6. Розкрийте розвиток літописання та літератури у Київській Русі.
- •8. Визначте та охарактеризуйте етапи розвитку іконопису.
- •11. Охарактеризуйте мистецтво оздоблення книги у Київській Русі.
- •12.Охарактеризуйте розвиток художнього ремесла Київської Русі.
- •13.Розкрийте причини та роль зародження книгодрукування в Україні.
- •14.Визначте роль монастирів у духовному житті слов’ян.
- •15. Охарактеризуйте причини виникнення та роль братств у піднесенні національної культури (XV – XVII ст.).
- •16.Охарактеризуйте розвиток архітектури на українських землях у хіv-хvіі століттях.
- •17. Розкрийте роль Острозької академії у поширенні просвітницьких ідей в Україні.
- •18. Визначте зародження, роль, внесок Києво – Могилянської академії.
- •19.Створення друкарень та їх основні здобутки у XIV – XVII ст.
- •21. Охарактеризуйте розвиток освіти і науки хіv-хvіі століть на українських землях.
- •22. Охарактеризуйте роль греко – католицької церкви у духовному житті словян.
- •23. Охарактеризуйте діяльність та здобутки острозької академії
- •24.Охарактеризуйте літературний розвиток на українських землях у 14-17 ст.
- •25.Козацтво як головний чинник українського суспільно-політичного та культурного життя
- •26. Умови розвитку української культури у литовсько-польську добу.
- •29. Охарактеризуйте розвиток літератури 2 пол. 17-18 ст.
- •31. Розкрийте становлення музичного мистецтва в україні 2пол. 17-18ст.
- •30. Розкрийте становлення театральної культури 2пол.17-18с
- •33. Визначте становище друкарської срави у 17-18 ст.
- •34. Охарактеризуйте музично - хорове та театральне мистецтво україни 18-19ст.
- •36. Охарактеризуйте розиток освіти в 19ст
- •37. Охарактеризуйте розвиток науки у 19ст.
- •38. Охарактеризуйте становлення професійного театру у 19 ст.
- •39. Охарактеризуйте розвиток музичного мистецтва у 19 ст.
- •40. Охарактеризуйте основні газети та часописи, які друкувались українською мовою у 19ст.
- •41. Визначте національно-державні зрушення української культури 90-х років 20ст.
- •42. Роль української інтелігенції в русі опору 1960-1980рр. Щодо націоналістичного піднесення свідомості населення.
- •43. Охарактеризуйте особливості розвитку української культури в роки великої вітчизняної війни.
- •44. Розкрийте роль т.Г.Шевченка в становленні української національної самосвідомості.
- •45. Охарактеризуйте розвиток освіти у 2 пол.20 ст.
- •46.Визначте зародження,роль, внесок кирило-мифодіївського товариства.
- •47. Заснування та розвиток харківського та київського університетів у 1 пол.19ст.
- •48. Охарактеризуйте розвиток української літератури в 2 пол. 19ст.
- •49.Розкрийте причини та наслідки репресій проти німців у 20ст.
- •50.Визнчте розвиток літератури в україні у 2 пол. 20ст.
- •51. Розвиток архітектури в 2 пол. 20ст.
- •52. Музична культура в україні в 20ст.
- •53.Розкрийте розвиток українського театру у 20ст.
- •54. Розкрийте культурні здобутки української діаспори у 20ст.
- •55. Охарактеризуйте становлення та розвиток українського кіномистецтва у хх ст.
- •56. Охарактеризуйте становище література і театру у роки незалежності.
- •57. Охарактеризуйте становище української культури у роки незалежності.
- •58.Охарактеризуйте поняття «розстріляне відродження» 20-30 років 20ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •59. Розкрийте внесок олександрадовженка як оновоположника українського кіномистецтва.
- •60. Охарактеризуйте національно культурне відродження в україні у середині 80-90 років 20ст.
17. Розкрийте роль Острозької академії у поширенні просвітницьких ідей в Україні.
Найвагомішим виявився внесок у справу відродження української культурної самобутності Острозького культурно-освітнього осередку. До вченого гуртка, заснованого 1576 р. князем Костянтином Острозьким, входили люди різного походження — греки, поляки, білоруси. До осередку, крім ученого гуртка, належала колегія — перша спроба створення школи вищого типу в східних слов'ян, а також друкарня, де працював Іван Федоров.
Намагаючись зберегти культурну ідентичність, діячі осередку перекладали Священні тексти і публікували власні твори слов'янською мовою, відстоювали православний релігійний обряд, започаткували полемічну літературу.
На початку XVII ст. активніше пропагувалася філософсько-філологічна концепція; були написані поетичні твори з гуманістичним змістом, що прославляли земні подвиги людини, розроблена власна система віршування (Д.Наливайко, С.Пекалід). В колегії особлива увага приділялася мовам, насамперед старослов'янській і грецькій, а латинській, як мові середньовічної науки, — значно менше. Випускник колегії Мелетій Смотрицький створив першу граматику старослов'янської мови (1619 p.), яка стала зразком для всіх слов'ян.
Внаслідок припинення фінансування осередку онукою К.Острозького Анною-АлоїзоюХодкевич, його діяльність 1636 р. занепадає.
Острозький осередок виховав Івана Вишенського, Петра Конашевича-Сагайдачного, Мелетія Смотрицького та ін. Традицію Острозького осередка гідно продовжив учений гурток Києво-Печерської Лаври.
18. Визначте зародження, роль, внесок Києво – Могилянської академії.
Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської братської школи. 1615 року ця школа отримала приміщення від шляхтянки ГалшкиГулевичівни. Деякі вчителі Львівської таЛуцької братських шкіл переїхали викладати до Києва. Школа мала підтримку Війська Запорозького і зокрема гетьмана Сагайдачного-.У вересні 1632 року Київська братська школа об'єдналася з Лаврською школою. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Київський митрополит Петро Могила побудував в ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів. Велика увага в колегії приділялася вивченню мов, зокрема польській та латини. Станових обмежень для отримання освіти не було. Згодом колегія іменувалася Києво-Могилянською на честь свого благодійника та опікуна.У колегії (академії) зберігались національні традиції української школи, але навчання здійснювалось латинською мовою, знання якої вважали за ознаки освіченості. Окрім того, вивчалися грецька, церковнослов'янська і польська мови. Навчальна програма передбачала вивчення так званих сімох вільних наук: граматики, риторики, поетики (піїтики), філософії, математики, астрономії та фізики, як це було в єзуїтських колегіях. Увесь курс навчання тривав 12 років. Вивчення церковнослов'янської мови давало змогу не переривати зв'язку з писемною спадщиною Київської Русі, глибоке знання грецької сприяло вихованню низки відомих українських елліністів XVII-XVIII ст., У стінах академії народилося багато кантів, псалмів, дум народною мовою. Завдяки цьому українська мова розвивалася і популяризувалася. Твори студентів академії польською мовою на українську тематику сприяли їхньому поширенню поза межами України. Багато уваги приділялося вивченню музики та малярства, внаслідок чого у Києві народилась ціла мистецька школа.
Як найбільший навчальний науковий центр України Києво-Могилянська академія мала виняткове значення для розвитку освіти, науки, культури України, утвердження національної самобутності. Зі стін академії вийшли видатні політичні діячі, вчені, письменники, композитори, художники (Є. Славинецький, С Полоцький, Г. Сковорода, Я. Ковельський, гетьман України І. Самойлович). Вихованці академії зробили також внесок у розвиток освіти і науки Білорусії, Молдови, південних слов'ян.