3. Клініко-біохімічні показники основних технологічних груп свиней.

Таблиця 8

Результати біохімічного дослідження крові свиней з підозрою на деякі внутрішні хвороби за піддослідний період у тваринництві

ПрАТ «Агро-Союз»

Таблиця 8

Клініко-біохімічні показники основних технологічних груп свиней

№	Показники	Дорощування	Відкорм	Лактуючі свиноматки	Супоросні свиноматки	Норма
1	Загальний білок, г/л	60,0	63,2	81,0	71,8	79,0-89,0
2	Альбуміни, г/л	36,2	38,2	34,0	35,2	28,0-45,0
3	Глобуліни, г/л	23,8	25,0	47,0	36,6	33,0-45,0
4	Сечовина, ммоль/л	3,02	6,5	7,8	8,3	3,57-10,7
5	Креатинін, мкмоль/л	67,8	71,4	103,0	70,2	140-240
6	АСТ, Од/л	91,4	149,2	205,0	205,8	32-84
7	АЛТ, Од/л	62,0	88,8	101,0	104,2	31-58
8	Лужна фосфатаза, Од/л	39,4	137,8	196,8	212,8	60-190
9	Глюкоза, ммоль/л	6,5	5,4	7,2	5,72	4,72-8,33
10	Кальцій, ммоль/л	2,4	2,9	2,6	2,6	1,90-2,90
11	Неорганічний фосфор, ммоль/л	2,4	3,04	3,7	3,04	1,29-1,94

Проаналізувавши біохімічні показники крові було виявлено, що при підозрі на гіпопластичну анемію у обстежених поросят спостерігалось зниження гемоглобіну до 81 ± 5,3 г/л (при нормі 90–120 г/л) та заліза до 13,2 ± 0,34 мкмоль/л (при нормі 19,5 мкмоль/л); при підозрі на D – гіповітаміноз спостерігалося зниження вмісту кальцію до 1,7 ± 0,21 ммоль/л (при нормі 2,2–3,0 ммоль/л) та підвищення вмісту фосфору неорганічного до 1,45 ± 0,82 ммоль/л (при нормі 0,9–1,4 ммоль/л); при підозрі на токсичну дистрофію печінки спостерігалися зміни в активності аспартатамінотрансферази до 3,5 ± 0,3 ммоль/лгод (при нормі 0,3–0,75 ммоль/лгод) та аланінамінотрансферази до 1,5 ± 0,42 (при нормі 0,25–0,65 ммоль/лгод).

2.4 Розрахунок економічної ефективності

На першому етапі нами проводилося визначення економічного збитку, що спричиняється неінфекційними внутрішніми хворобами свиней у господарстві ПрАТ «Агро – Союз».

1. Збиток від загибелі, вимушеного забою, знищення тварин (З₁) розраховують як різницю між вартістю тварин в закупівельних цінах і грошовою виручкою від реалізації продуктів забою за формулою:

З₁ = М  Ж  Ц – В_ф ,

де М – кількість загиблих, вимушено забитих, знищених

тварин, гол.;

Ж – середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

В_ф – виручка від реалізації продуктів забою, трупної сировини, грн.

У нашому випадку З₁ = 209  40  25,5 – 113500 = 99680 грн.

2. Збиток від загибелі, вимушеного забою, знищення молодняку (З₁) визначають за формулою:

З2=М (Вп+Сп+ТЦ)–Вф

де М– кількість загиблих, вимушено забитих поросят, гол;

Вп – вартість приплоду при народженні, грн.;

Сп – середньодобовий приріст живої маси, кг;

Т – вік загиблої, вимушено забитої тварини, дні;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.

У нашому випадку З2= 72  (122 + 0,620 + 17  25,5) – 35213 = 4827,64

3. Збиток від зниження продуктивності тварин внаслідок їх захворювання (З₃) визначають за формулою:

З₃ = М  (В_зд – В_хв)  Т  Ц ,

де М – кількість хворих тварин, гол.;

В_зд і В_хв – середньодобова кількість продукції (молока, м’яса, яєць) одержана відповідно від здорових та хворих тварин в розрахунку на 1 голову, кг;

Т – тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин (період карантину, неблагополуччя, хвороби), дні;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.

У нашому випадку З₃ = 1146  (45 – 28)  21  25,5 = 10432611 грн.

4. Збиток від недоодержання приплоду внаслідок перехворювання та яловості маток (З₄) визначають за формулою:

З₄ = (К_н  Р_в – Н_ф)  В_п ,

де К_н – коефіцієнт народжуваності, прийнятий за плановим показником;

Р_в – можливий контингент маток для розплоду за видами тварин, гол.;

Н_ф – фактична кількість народжених телят, поросят, ягнят, гол.;

В_п – умовна вартість однієї голови приплоду, грн.

Вартість приплоду при народженні встановлюють за вартістю основної продукції, одержаної за рахунок кормів, витрачених на утворення приплоду, за формулами:

В_т = 3,61  Ц

В_п = 1,97 Ц : П_п

В_я = 0,84  Ц : П_я

В_л = 80  С_кд ,

де В_т, В_п, В_я, В_л – вартість відповідно теляти, поросяти, ягняти, лошати при народженні, грн.;

3,61 – кількість молока, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду однієї корови молочних порід, ц;

1,97 – кількість приросту маси свині, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду основної свиноматки, ц;

0,84 – кількість шерсті, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду вівцематки шерстних порід, кг;

Ц – ціна одиниці продукції, грн.;

П_п – вихід поросят на основну свиноматку, гол.;

П_я – вихід ягнят на вівцематку, гол.;

80 – число коне–діб, що дорівнює витратам кормів на утворення приплоду кобили;

С_кд – собівартість коне–дня, грн.

У нашому випадку З₄ = (0,6  2313 – 1087)  (1,97  25,5: 10,5) = 1439,03 грн.

5. Збиток від втрати племінної цінності тварин (З₅) визначають за формулою:

З₅ = М_в  (Ц_п – Ц_в) ,

де М_в – кількість тварин, що втратили племінну цінність, гол.;

Ц_п і Ц_в – середня ціна реалізації відповідно племінних та тих тварин, які втратили племінну цінність, грн.

У нашому випадку З₅ = 196  (22205 – 15032) = 1405908 грн.

6. Збиток від зниження якості продукції, одержаної від перехворілих, вимушено забитих, загиблих тварин (З₆) визначають за формулою:

З₆ = В_р  (Ц_зд – Ц_хв) ,

де В_р – кількість реалізованої продукції зниженої якості, кг, шт;

Ц_зд і Ц_хв – ціни реалізації одиниці продукції, одержаної відповідно від здорових і хворих тварин, грн.

У нашому випадку З₆ = 10450  (45 – 32) = 135850 грн.

7. Збиток від бракування уражених туш, органів та сировини (З₇) визначають за формулою:

З₇ = П_в  Ц – Д_і ,

де П_в – кількість вибракованої продукції та сировини, кг;

Ц – державна закупівельна ціна продукції та сировини середньої якості, грн.;

Д_і – вартість продукції чи сировини, отриманих після переробки, грн.

У нашому випадку З₇ = 9405  28,54 – 180328,3 = 88090,4 грн.

8. Загальна сума економічного збитку, обумовленого тією чи іншою хворобою (З), визначається як сума всіх видів збитків:

З = 12168406,07 грн.

На другому етапі нами проводилося визначення економічної ефективності ветеринарних заходів, що проводилися у господарстві ПрАТ «Агро – Союз».

1. Коефіцієнт летальності (К_л) встановлюють діленням числа загиблих тварин на число захворілих:

К_л = М : М_з ,

де М – кількість загиблих, вимушено забитих, знищених тварин, гол.;

М_з – число захворілих тварин, гол.

У нашому випадку К_л = 281 : 1146 = 0,25

Питому величину економічного збитку, спричиненого захворюванням, на одну захворілу тварину (К_зб), визначали розділивши загальну суму складових частин економічного збитку на число захворілих тварин:

К_зб = З : М_з ,

де З – загальна сума економічного збитку, грн.;

М_з – число захворілих тварин, гол.

У нашому випадку К_зб = 12168406,07: 1146 = 10618,15 грн

2. Економічний збиток, попереджений в окремому господарстві внаслідок профілактики та ліквідації хвороб тварин (П_з1), визначають за формулою:

П_з1 = М_сг  К_з1  К_зб – З ,

де М_сг – загальне поголів’я сприйнятливих до хвороби тварин, гол.;

К_з1 – коефіцієнт можливого захворювання тварин в неблагополучних гуртах;

К_зб – питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.;

З – фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

У нашому випадку П_з1 = 6218  12,5  565006,28 – 12168406,07= 43902944707 грн.

3. Економічний збиток, попереджений в господарстві внаслідок проведення лікувальних заходів (П_з2), визначають за формулою:

П_з2 = М_л  К_л  Ж  Ц – З ,

де М_л – кількість тварин, яких лікували, гол.;

К_л – коефіцієнт летальності;

Ж – середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

З – фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

У нашому випадку П_з2 = 1146  0,25  50  25,5 – 12168406,07 = 11803118,57 грн.

4. Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів (Е_е), визначають за формулою:

Е_е = П_з – В_в ,

де П_з – попереджений економічний збиток, грн.;

В_в – витрати на ветеринарні заходи, грн.

У нашому випадку Е_е = 43902944707 – 384569 = 43902560138 грн.

5. Економічний ефект від проведення профілактичних оздоровчих заходів і лікувальних заходів на одну гривню витрат (Е_грн), визначають за формулою:

Е_грн = Е_е : В_в ,

де Е_е – загальний економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів, грн.;

В_в – витрати на ветеринарні заходи, грн.

У нашому випадку Е_грн = 43902560138 : 384569 = 114160,42 грн.