Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История Украины 10 класс Часть 1 Лекции и семин...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
12.09 Mб
Скачать

Образ працівника внк(чк) у кінематографі

Іван Островий (Б.Ступка), Бардін (С.Коренєв), Заврагін (І.Савкін) (фільми «Забудьте слово смерть», «Тачанка з півдня», «Вогняні версти»)

Операції радянської ВНК(чекістів) задля знищення отаманщини

Радянська влада в умовах мирного післявоєнного будівництва не могла примиритися з існуванням озброєних партизанських загонів різноманітних батьків-отаманів. Задля розгрому бандитів Червоне командування задіяло бійців ЧОП (Частин особливого призначення) та чекістів(ВНК). Окремі чекісти-розвідники, під виглядом співчуваючих повстанню, приникали в загони повстанців. Чекісти Трохименко-Гамалія та Юхим Терещенко-Завірюха-Васильєв намагалися зменшити авторитет Орла-Нестеренка, щоб вирвати чорноліських та холодноярських отаманів з-під його впливу, проводили активну агітаційну роботу.

Чекістами була підготована майстерна засідка – проведення так званого «з’їзду отаманів» у Звенигородці, немовби для координації майбутніх дій. Наприкінці вересня 1922 року — більшість отаманів Холодного Яру та Чорного Лісу потрапили в пастку в Звенигородці і були заарештовані чекістами.

В листопаді 1922 року бійці ЧОП і Червоні козаки вдарили по повстанцям Герасима Нестеренка-Орла. Бої були нерівними – холодноярців було менше. Ця спецоперація допомогла розгромити основні сили повсталих, заарештувати до 600 чоловік . У списку арештованих були сам Герасим Нестеренко і його заступник Тихін. Але, за іншими даними, Г.Нестеренку все ж вдалося втекти до Румунії.

Радянська влада старалися не допустити подібних повстань в майбутньому. Сім'ї повстанців і куркульських елементів, які допомагали повстанцям, були виселені. У них було конфісковано майно, інвентар. Всіх працездатних радянська влада направляла в трудові частини; непрацездатних розміщували у містах і селищах. Окремі керівники холодноярців пробували здійснити відчайдушну втечу з тюрми, але були вбиті під час перестрілки з червоноармійцями.

Додаток. Спецоперація чекістів проти повстанців Холодного Яру

Безпосереднім керівником операції був Євген Євдокимов, який після успішно проведеної операції проти рейду Юрія Тютюнника став начальником особливого відділу ВНК. Наприкінці березня 1922 року розробку операції повністю завершили. Ідея була достатньо несподіваною і винахідливою: під виглядом об'єднання повстанців створювалася «Чорноморська повстанська група» з командуванням і штабом для координації дій усіх повстанських загонів району. Чекісти перехопили полковника Петра Трохименка й сотника Юхима Терещенка, які йшли до Холодного Яру з Польщі. Їх привабили на бік співробітництва з ВНК. Трохименко в минулому був членом Військового комітету Центральної Ради, а потім працював у штабі армії УНР. Його ім'я користувалось авторитетом в українців. Його і було вирішено зробити командувачем «Чорноморської повстанської групи» під псевдонімом «генштабу полковник Гамалія ». Начальником штабу групи чекісти призначили Юхима Терещенка, псевдонім — «сотник Завірюха». Слід відзначити, що в штабі Тютюнника було кілька українських офіцерів, котрі працювали на ВНК(чекістів), зокрема Заярний, Снєгірьов, а можливо, і начальник особистої контррозвідки Петлюри полковник Чеботарьов. Можливо, Трохименко та Терещенко почали працювати на радянську владу не в квітні 1921 року, а набагато раніше. Реалізацію третього етапу операції чекісти розпочали в середині серпня 1922 року. На 30 вересня 1922 року було призначено З'їзд для вирішення плану руху та інших справ у м. Звенигородці. 26 вересня 1922 року Денис Гупало, Мефодій Голик-Залізняк, Олексій Добровольський, Василь Ткаченко прибули до отамана Ларіона Завгороднього. Чекіст «сотник Завірюха» обіцяв отаманам зустріч з генерал-хорунжим Андрієм Гулий-Гуленком, командуючим Південною повстанською групою військ, та полковником Гамалією. На той час Андрій Гулий-Гуленко вже був заарештований. В Звенигородці усіх отаманів заарештували без жодного пострілу. На початку 1923 року в Лук'янівській в'язниці в Києві, утримувалися 42 повстанських командирів та отаманів.(За даними Інтернету)

_____________________________________________________________________________