Форма білогвардійців і танк французького виробництва

Окрилений успіхом, 3 липня А. Денікін підписав «Московську директиву» (наказ про наступ на Москву та знищення влади Раднаркому; спеціально тренувався на коні Алмазі задля урочистого в’їзду в столицю, як переможець).

На Півдні йшли бої за Одесу, а командувач військ червоних в Криму Павло Дибенко змушений був здати білим Крим.

Дії армії Директорії і УГА

Швидкій поразці Червоної Армії сприяли не лише вдалі операції денікінців, але й влучні удари в тилу радянських військ армії Директорії (командуючий Симон Петлюра) та Української Галицької Армії (УГА), що з липня 1919 року приєдналася до петлюрівців. У цей час Директорія вже давно була «кочуючим урядом», що викликала до життя меткий народний вираз «у вагоні – Директорія, під вагоном – територія».

І все ж українським арміям вдавалося контролювати територію: Дністер - Збруч – Гусятин – Бар –Жмеринка - Вапнярка –Дністер (90 км вглиб і 350 км вшир). Але узгодженості в діях і в подальших планах між Симоном Петлюрою(УНР) та Євгеном Петрушевичем (ЗУНР) не було.

Часті були суперечки, непорозуміння. Час від часу проти пана головного отамана Симона Петлюри організовувалися змови, в яких брали участь отамани військ Директорії, були, також, спроби перевороту з метою «повалення Директорії», зміни політики і тактики дій. Петлюра успішно розкривав ці змови, уникав переворотів, здійснював репресії проти власних опозиціонерів. Так, С.Петлюра видав розпорядження покарати 43 опонентів його режиму, зокрема Петра Болбочана, Миколу Гавришка, Михайла Ковенка. Усі ці внутрішні чвари серед українських сил не могли покращати справу боротьби за незалежну Україну.

Форма петлюрівців Симон Петлюра Петро Болбочан Євген Петрушевич

Одночасно, і Петлюра, і Петрушевич, добре розуміли, що з тими силами, якими вони володіли, неможливо було битися ні з більшовиками, ні з білогвардійцями. Зброї і вояків було обмаль, багато бійців були хворі на тиф. Потрібно було робити вибір. Насамкінець, у українських політичних діячів сформувалися наступні плани дій на найближче майбутнє:

Є.Петрушевич (УГА ЗУНР)	Задля боротьби з Польщею і визволення ЗУНР піти на союз з білогвардійською армією А.Денікіна; допомога білим у боротьбі з радянською владою
С.Петлюра(Армія Директорії УНР)	Згода на тимчасовий союз з більшовиками, Червоною Армією для боротьби з головною небезпекою - Денікіним

Додаток. Суперечки, конфлікти серед українських сил (детальніше)

Часті були суперечки, непорозуміння, які, інколи, пояснювалися соціально-психологічними розбіжностями між західними та східними українцями. Обидва уряди здійснювали репресії (так С.Петлюра видав розпорядження покарати 43 опонентів його режиму, зокрема Ковенка,Гавришка, Болбочана, Макаренка), спроби перевороту (Український національно-державний союз Є.Петрушевича поставив задачу змістити С.Петлюру), часто змінювали свої плани (спроба Є.Петрушевича об’єднати УГА з Червоною Армією задля майбутньої війни з Румунією та Польщею, щоб визволити ЗУНР, але ці плани з багатьох причин не мали наслідків і т.п.). С.Петлюра і його оточення не довіряли Є.Петрушевичу, називаючи його «реакціонером», а галичани скептично ставилися до східняків, вважаючи їх «напівбільшовиками». Тому погляди на ситуацію в Україні були різними і навіть створений спільний Штаб головного отамана на чолі з генералом М.Юнаковим не міг подолати різноманітні чвари.