Основні заходи воєнного комунізму

Сфера

Заходи

Результати

Промисловість

• З січня 1919 року розпочато націоналізацію усієї великої та середньої промисловості та більшої частини дрібних підприємств

• Здійснено одержавлення фінансів та транспорту

• Введення робітничого контролю на окремих підприємствах

За кілька місяців були одержавлені підприємства цукрової промисловості, усі великі шахти, металургійні й машинобудівні заводи під керівництвом спец. органу – Укрраднаргосп.

Робітничий контроль не виправдав себе, тому що робітники здійснювали некомпетентне втручання у виробництво

Сільське господарство

• У квітні 1919 року введено продовольчу розкладку (продрозверстку) за якою селяни повинні були здати державним органам частину урожаю(спочатку лише зерно, крім посівного фонду, хлібу для сімейного харчування та фуражу) за «твердими» цінами, але найчастіше – у обмін на промислові товари

• З 1920 року – була введена здача інших продуктів(напр. овочей)

• Заборона приватної торгівлі продуктами

• Утворення перших колективних господарств на селі (радгоспів, комун, артілей) на добровільній основі

Вилучення продуктів у селян здійснювали продовольчі загони з робітників, на чолі з продкомісарами при допомозі комітетів незаможних селян(комнезамів). Виникли перші артілі та комуни по спільній обробці землі. Продовольча диктатура налагодила прямий продуктообмін між селом та містом, сприяла підтримці харчами армії, але призвела до згортання товарно-грошових відносин, крім того відштовхнула від радянської влади значну частину селянства, породила антирадянські виступи.

У 1919 році державі потрібно було заготовити 139 млн.с/г продукції, заготовлено -14 млн. пудів(частина була відправлена голодуючій Росії на прохання В.Леніна)

Соціальна сфера

• Введення загальної трудової повинності за принципом «хто не працює, той не їсть»;

• Запровадження трудової дисципліни на заводах і фабриках на основі законів воєнного часу;

• Планове забезпечення населення(карткова система), оплата за працю продуктами;

• Відміна оплати за користування транспортом та комунальними послугами.

Це призвело до тотальної несвободи людини. Комісія по трудовому дезертирству переслідувала непрацюючих, вводилися трудові книжки, де відмічено місця роботи та посади працюючого. Буржуазія та поміщики вимушені були йти на службу або емігрувати. Дехто переходив до білогвардійців

Політична сфера

• Обмеження , а згодом і заборона діяльності політичних партій, що не поділяли комуністичних поглядів

• 1 червня 1919 року – укладення Воєнно-політичного і господарського союзу радянських республік Росії, України, Латвії, Литви, Білорусі задля «боротьби з світовим імперіалізмом» та піднесення економіки.

• Поступове встановлення однопартійної системи

• Після укладення Воєнно-політичного союзу усі війська, фінанси, промисловість, залізниці, тощо підлягали Російській федерації, але так званих федералістичних органів так і не було створено. Водночас червоні зміцнили свої збройні сили, які мали однакові, чітко скоординовані плани. Країни союзу допомагали одна одній долати розруху.