1. Формування більшовицького режиму в Україні
Утворення УСРР
5 лютого 1919 року І Повстанська дивізія червоних, під командуванням Миколи Щорса, захопила Київ. Директорія була вимушена терміново виїхати у Вінницю, а згодом у Проскурів і надалі стала «кочуючим урядом».
ІІ Повстанська дивізія червоних (командуючий Павло Дибенко) рухалася на Харків, де відбулося нове повстання робітників проти Директорії. Харків було звільнено.
Тимчасовий робітничо-селянський уряд України прибув до Харкова. Від колишньої назви країни – УНР вирішили відмовитися.
6 січня 1919 року Україна стала Українською Соціалістичною Радянською республікою(УСРР; назва діяла до 1937 року).
Призначення Х.Раковського головою уряду
Але сам радянський (робітничо-селянський) уряд був паралізований внутрішніми ідеологічними суперечками, чварами. Більшість українських більшовиків виступили за увільнення Георгія П’ятакова від обов’язків голови уряду і за призначення на цю посаду Артема(Ф.Сергєєва). Г.П’ятаков, зауваживши, що його на цю посаду призначив ЦК Російської Комуністичної Партії(більшовиків), заявив, що чекатиме рішення цієї партії.
Лідер РКП(б) Володимир Ленін рекомендує на цю посаду зовсім нову для України людину – болгарського революціонера, політичного діяча Християна Георгійовича Раковського, людину чесну, талановиту. Після Жовтневої революції 1917 року, Х.Раковський, повіривши у майбутнє соціалізму, приїхав до Росії і запропонував РКП(б) свої послуги.
Х.Раковський Х.Раковський і члени українського Раднаркому на мітингу в Харкові
Християн Раковський був головою українського уряду з 1919 по 1923 рік.
Сам по собі факт рекомендації з боку керівника Радянської Росії на пост голови уряду Радянської України свідчив про несамостійність української радянської влади, про контроль за її діями. Росію та Україну в ті часи об’єднували спільні цілі – перемога над білогвардійцями та інтервентами, побудова соціалізму та майбутня світова пролетарська революція. При таких задачах діяти окремо було просто неможливо. Також обидва народи були пов’язані не лише ідеологічно, але й економічно, тому що виходили з одної розваленої держави – Російської імперії.
Історична особа. Християн Георгійович Раковський
Раковський Християн Георгійович(1873-1941) народився в поважній родині національного героя Болгарії Георгія Станчева – Раковського, борця проти турецьких гнобителів. Кристю (Християн) навчався в Женеві, а згодом у Монпельє (Франція). Отримав вчену ступінь доктора медицини. Автор декількох наукових праць з медицини, психології, історії, політології. Учень Плеханова, друг Хемінгуея, Маяковського, Барбюса, Жореса, Лібкнехта, Благоєва і Леніна, Х.Раковський багато зробив для формування соціал-демократичних гуртків і партій в Європі, був ініціатором створення соціал-демократичних партій у Болгарії і Румунії, делегатом усіх конгресів ІІ Комінтерну (Комуністичного Інтернаціоналу), одним з ідеологів європейського соціалізму. Одна дружина Раковського була дочкою російського революціонера, друга – румунського. Після Жовтневої революції 1917 року, повіривши у майбутнє соціалізму, Раковський приїхав до Росії і запропонував РКП(б) свої послуги( не зважаючи на те, що не поділяв жорстоких методів дій більшовиків). Християн Раковський був головою українського уряду з 1919 по 1923 рік. Відстоював права України під час вступу до СРСР. Згодом перебував на дипломатичній роботі. Проводив безкомпромісну боротьбу зі Й.Сталіним, який розгорнув широкі репресії проти «ленінської гвардії». Був незаконно репресований. |
Соціалістичні перетворення в радянській Україні
Ще у січні 1919 року була накреслена програма соціалістичних перетворень в Україні (опублікована у вигляді Декларації нового уряду), яка мала на меті «довести соціалістичну революцію на Україні до кінця», націоналізувати промисловість, ввести охорону праці робітників та їх пенсійне забезпечення, ліквідувати поміщицьке та церковне землеволодіння, наділити землею селян.
Християн Раковський Раднарком України Г.Петровський, Х.Раковський на суботнику
Християн Раковський реорганізував уряд та управління. Були зроблені наступні заходи:
організовані народні комісаріати(прообраз майбутніх міністерств);
створено уряд – Рада народних комісарів (Раднарком);
влада на місцях була передана революційним комітетам - ревкомам, а в селах – комітетам бідноти (комбідам або комнезамам – це були тимчасові органи влади, пізніше буде реорганізована система Рад);
здійснена націоналізація підприємств, розпочато передачу поміщицьких і церковних земель селянам;
продовжувалося формування Української Червоної Армії; на посаду народного комісара з військових і морських справ було призначено блискучого організатора Миколу Подвойського (родом з Чернігівщини; відомого ініціатора символу Червоної Армії – п’ятикутної «марсової» зірки, та нагороди героям боїв – ордену Червоного Прапора).
проводилася боротьба з неписьменністю, створити спеціальні трудові школи;
було створено робітничо-селянську міліцію, народний суд, революційний трибунал, а також Всеукраїнську надзвичайну комісію (ВУНК) «для боротьби з контрреволюцією та саботажем».
Г. Петровський - голова ВУЦВК М. Подвойський - народний комісар з воєнних справ Орден Червоного Прапора
Додаток. Новий склад Ради народних комісарів(Раднаркому)
У березні 1919, на ІІІ Всеукраїнському з’їзді Рад було обрано новий склад українського уряду Раднаркому: Х.Раковський – голова та народний комісар іноземних справ(володів європейськими мовами), а також Артем(Сергєєв), М.Подвойський, Е.Квірінг, В.Затонський, О.Хмельницький, М.Скрипник, В.Антонов-Овсієнко, Ю.Коцюбинський, Ю.Щаденко, П.Жарко, К.Ворошилов, інші. На чолі Всеукраїнського центрального виконавчого комітету (ВУЦВК) став Григорій Петровський (Всеукраїнську надзвичайну комісію (ВУНК) «для боротьби з контрреволюцією та саботажем» спочатку очолив І.Шварц, згодом М.Лаціс.(З Інтернету) |
Питання Донбасу і Криму
З Росією УСРР зберігала федеративні відносини, тому мала ознаки самостійності. Особливо гострим залишалось питання про індустріальні райони півдня України. Колишня Донецько-Криворізька республіка прагнула приєднатися до Російської Радянської республіки. Але Х.Раковський, піклуючись про важливі індустріальні райони, відстоював необхідність їх приєднання до УСРР. Після узгодження з Москвою, Донбас і Криворіжжя увійшли до складу Донецької губернії УСРР (усього в Радянській Україні – 11 губерній). Що стосується Криму, то після його визволення радянськими військами у 1919 році, там була утворена Кримська Соціалістична Радянська республіка.