Лекція №6. Відновлення унр. Влада Директорії

1. Утворення Комуністичної партії більшовиків України

Заснування КП(б)У

За чотири місяці окупації України німцями та австрійцями кількість більшовиків різко зросла. Бідність, голод, пограбування, відсутність будь яких елементарних прав, змушували населення схилятись до лівих позицій, до радянської влади та ідеї соціалізму. В Україні діяло більше 200 підпільних організацій, партизанські загони, куди вступали селяни та робітники для боротьби з окупантами, за краще майбутнє.

Більшовики України вирішили створити власну партію. Один з провідних лідерів більшовицького руху Микола Скрипник вважав, що ця партія повинна мати самостійний статус.

Тому, у квітні 1918 року, на нараді представників українських більшовицьких організацій в Таганрозі, було проголошено заснування самостійної Комуністичної партії (більшовиків) України (КП(б)У).

Георгій П’ятаков Микола Скрипник Андрій Бубнов Еммануїл Квірінг

КП(б)У – складова частина РКП(б)

З 5 по 12 липня 1918 року проходив І з’їзд КП(б)У в Москві ( присутні: 212 делегатів від 45 нелегальних організацій України). Делегати з’їзду зустрілися з вождем більшовиків В.Леніним, накреслили нові задачі боротьби. Щоб уникнути розпорошеності сил у боротьбі зі світовим імперіалізмом, було затверджено рішення про входження КП(б)У до складу Російської Комуністичної партії (більшовиків) із збереженням власної назви.

Додаток. Прихильники самостійної радянської України

Але прихильники незалежної КП(б)У(наприклад, М.Скрипник) не змінили своїх поглядів. З ними були солідарні ліві групи УСДРП ( наприклад, Врублевський), а також УПСР (есери). Сама УПСР переживала у цей час розкол на правих та лівих ( ліві - «боротьбисти», орган друку - газета «Боротьба»). «Боротьбисти» наближалися до КП(б)У, виступаючи за радянську Україну, але самостійну. У вересні 1918 року «ліві есери» проголосили Українську партію лівих соціалістів революціонерів (лідери: В.Качинський, Є.Терлецький).

1 секретарем КП(б)У було обрано Георгія П’ятакова. Прийнято рішення й надалі боротися за встановлення радянської влади в Україні, шляхом формування партизанських і підпільних загонів для боротьби з окупантами. Для керівництва боротьбою обрано Центральний Військово-революційний комітет(керівник Андрій Бубнов).

У жовтні 1918 року новим 1 секретарем КП(б)У був обраний Емануїл Квірінг.

Історичні особи. Перші керівники КП(б)У

Обраний 1 секретарем КП(б)У Георгій (Юрій) Леонідович П’ятаков(1890-1937) народився в сім’ї київського цукрозаводчика. Закінчив реальне училище в Києві. Пізніше захопився ідеями анархізму, за що був виключений з Петербургського університету. Примкнув до більшовиків, був особисто знайомий з В.Леніним, разом з ним редагував газету «Правда», хоча й мав розходження з вождем більшовиків у поглядах. Неодноразово ув’язнювався царськими властями за революційну діяльність. Активний учасник Жовтневої революції. Від партії більшовиків входив до ЦР. З листопада 1918 року Георгій П’ятаков - голова Тимчасового робітничо-селянського уряду України. Що стосується партійного керівництва, то у жовтні 1918 року новим 1 секретарем КП(б)У був обраний Емануїл Йонович Квірінг(1888-1937). Він походив з Самарської губернії з родини німецького колоніста, був есером, з 1912 року – більшовик, працював у Катеринославському комітеті РСДРП(б). (За даними Інтернету)