7. Культурна і зовнішня політика гетьмана п.Скоропадського
Заходи гетьмана в освіті і науці
Особливих успіхів досяг гетьман на терені освіти та науки :
у більшості шкіл була введена українська мова;
відкрито 150 гімназій та 3 університети у Києві, Кам’янці-Подільському, та у Катеринославі;
Сторінки Абетки для шкіл, ілюстрованої художником г.Нарбутом
засновано Українську Академію Наук, яку очолив академік Володимир Вернадський ( в ній працювали провідні вчені Д.Багалій, С.Смаль-Стоцький, Туган –Барановський інші);
засновано Державний Український Архів, Національну Галерею мистецтв, Український історичний музей, Українську національну бібліотеку;
почали діяти Державний народний театр під керівництвом Панаса Саксаганського та «Молодий театр» Леся Курбаса.
Додаток. Заснування Катеринославського університету
У 1918 році, завдяки підтримці видатних українських вчених В. І. Вернадського, Д. І. Багалія, Л. В. Писаржевського, уряд П.Скоропадського ухвалив рішення про відкриття університету в Катеринославі у складі чотирьох факультетів: історико-філологічного, юридичного, медичного і фізико-математичного. Перший набір на перший курс Дніпропетровський (Катеринославський) університет здійснив улітку 1918 р. Контингент студентів у 1918/19 навчальному році складав 2750 чоловік. Університет розмістився у колишньому будинку Першого реального училища ( сучасному корпусі № 2 ДНУ (пр. Карла Маркса 36). Серед засновників університету були початку визначні науковці XX сторіччя В. Е. Дзержинський, М. І. Лебедєв, Л. В. Писаржевський, Д. І. Яворницький та ін. Першим ректором університету був відомий вчений-біолог, професор В. П. Карпов, який свого часу очолював Гістологічний інститут Московського університету. Для організації факультетів запросили видатних фахівців з інших університетів: колишнього ректора Московського університету, професора М. К. Любавського, А. І. Щербину, Д. І. Яворницького та інших. Коли в 1918 році Українська Академія наук вперше сформувала свій склад, то одним із дванадцяти дійсних членів Академії став професор Катеринославського університету Ф. В. Тарановський (відділення соціальних наук). З Інтернету. |
Зовнішня політика гетьманату
Значні успіхи були і в зовнішній політиці:
Українська держава встановила дипломатичні відносини з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Швейцарією, Туреччиною, Польщею, Румунією, Францією, Англією, Фінляндією, Італією, Росією, Литвою, Кубанню та Доном (усього - з близько 15 країнами світу);
у травні 1918 року у Києві відбулися російсько-українські переговори ( брали участь - від Радянської Росії - Х.Раковський, від України - С.Шелухін). Радянська Росія визнала незалежну Українську державу.