Лекція№ 5. Брестський (Брест-Литовський) договір і гетьманат Павла Скоропадського
1. Брест-Литовський договір 27 січня 1918 року
Мотиви підписання договору
Втрата симпатій і підтримки більшості народу, змусили представників Центральної Ради проаналізувати свою політику, знайти причини невдач. На жаль, далеко не всі члени Центральної Ради мали здатність критично оцінювати власну діяльність, аналізувати помилки та шукати вихід. Звинувачуючи у всіх невдачах зовнішніх ворогів, насамперед більшовиків, ЦР не бачила, які причини примушували народ переходити на бік більшовиків, підтримувати ідею соціалізму в її більшовицькому варіанті. Тому діячі ЦР кинулися в обійми інших держав за допомогою. Одночасно це було прагненням добитися виходу з війни і визнання УНР на зовнішньополітичній арені.
Делегація Радянської Росії у Бресті Делегація союзників і радянська делегація на пероні
Шукали миру також і більшовики. Керівник Радянської Росії Володимир Ленін прагнув «підписати мир з німцями на будь яких умовах».
У грудні 1917 року в Брест-Литовську делегація Радянської Росії на чолі з народним комісаром з зовнішніх питань Левом Троцьким розпочала переговори з представниками Четверного союзу.
Сюди ж прибула делегація Генерального секретаріату Центральної Ради УНР на чолі з Всеволодом Голубовичем (пізніше її очолив Олександр Севрюк).
Протест делегації Радянської Росії
Делегація Радянської Росії на чолі з Л. Троцьким заявила протест проти делегації від Центральної Ради УНР саме в такому складі, стверджуючи, що її необхідно замінити делегацією від Народного Секретаріату Радянської УНР, який контролює більшу частину України. Невдовзі в Брест прибули представники від Народного секретаріату – голова Всеукраїнського ЦВК Юхим Медвєдєв та народний секретар військових справ Василь Шахрай. Але вони запізнилися. Держави австро-німецького блоку вже визнали правомочною саме делегацію від УНР О.Севрюка (що замінив С.Голубовича), а саму УНР – незалежною державою, що здатна проводити власну зовнішню політику. Німеччина і Австро-Угорщина попередили, що не підпишуть миру з УНР, якщо Червона Армія візьме Київ. Тому українська делегація приховала факт втечі Центральної Ради зі столиці. |
Держави австро-німецького блоку визнали УНР – незалежною державою, що здатна проводити власну зовнішню політику.
Суть Брестського(Брест-Литовського) договору
27січня ( 9лютого за н.ст.) 1918 року між УНР, Німеччиною та її союзниками (Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією) був підписаний мирний Брестський договір за яким:
стан війни між УНР та державами німецько-австрійського блоку припинявся (т.ч. Україна вийшла з І Світової війни);
лінія кордону УНР з Австро-Угорщиною встановлюються по довоєнним кордонам;
уряди Німеччини та Австро – Угорщини зобов’язуються надати Україні військову допомогу проти червоних, щоб не допустити розповсюдження в Європі більшовизму(тобто делегація УНР фактично давала згоду на окупацію території України німецькими та австрійськими військами (додаткова стаття 12 лютого 1919 року);
ці війська повинні контролювати територію України, за що УНР зобов’язувалася поставити німцям і австрійцям велику кількість різноманітної сільгосппродукції (1 мільйон тон зерна , 2млн.750 тис. пудів цукру, 400млн.штук яєць, велику кількість картоплі, сала тощо), а також коней, залізну та марганцеву руду;
Австро-Угорщина і Німеччина пообіцяли надати УНР сільськогосподарські машини, вугілля , деякі дефіцитні товари, та кредит у розмірі 1 млрд. карбованців.
Переговори у Бресті Делегація від УНР Антивоєнний виступ
Оцінка Брест-Литовського договору
Українська делегація приховала той факт, що більшовики вже захопили Київ, щоб не зірвати підписання договору. Підписуючи Брестський договір, дипломати Німеччини та Австро-Угорщини мало думали про суверенітет України. В цих країнах уже розпочалася економічна криза, відбувалися «голодні бунти». Тому, коли їм запропонували велику територію, та ще й харчі - це відкрило можливості для використання сировинних ресурсів України.
Брестський договір був лише частковим успіхом української дипломатії. Хоч УНР і була визнана як окрема держава та відбувся нарешті вихід з війни, проте це досягалося занадто дорогою ціною.