2. Боротьба за владу у Києві

Позиція Центральної Ради стосовно більшовиків

Спочатку Центральна Рада зайняла відносно більшовиків нейтральну позицію, вважаючи « контрреволюційний» Тимчасовий уряд своїм головним ворогом. ЦР разом з більшовиками утворила крайовий комітет охорони революції.

Коли стало відомо, що Тимчасовий уряд повалено, і більшовики домагатимуться повноти влади в країні, ЦР 27 жовтня 1917 року змінила свою позицію, відмежувалася від більшовицького перевороту.

Генеральний Секретаріат у відозві «До громадян України» підкреслював, що буде боротися з усіма спробами підтримати більшовицьке повстання на Україні. Заявлено про недопустимість переходу влади до рук Рад робітничих і солдатських депутатів. Так ЦР повністю порвала з Радами.

На знак протесту більшовики вийшли з комітету охорони революції. За закликом більшовика Володимира Затонського революційні солдати, робітники взялися до зброї. Утворений на засіданні Ради робітничих та солдатських депутатів представниками профспілок новий Революційний комітет(Ревком) очолили більшовики А.Іванов, В.Затонський, А.Карпенко. Війська Тимчасового уряду (юнкери) громили робітничі революційні організації, заарештували деяких революціонерів.

С.Свашенко в ролі робітника Тимоша у фільмі О.Довженка «Арсенал» Агітація серед солдат (з картини В.Сєрова)

Жовтневе повстання робітників заводу «Арсенал» у Києві

Київський Ревком підтримав повстання робітників заводу «Арсенал», що спалахнуло 28 жовтня 1917 року. Робітники, виступили з підтримкою Жовтневої революції більшовиків, за встановлення радянської влади.

Робітники Подолу, Шулявки, Солом’янки створювали загони Червоної гвардії. Повсталі налічували 6600 чоловік. Проти них виступили 10000 добре озброєних офіцерів, юнкерів Тимчасового уряду.

Основні бої розгорнулися 29-31 жовтня 1917 року. На знак солідарності з повсталими страйкував увесь Київ (20 тисяч робітників усіх професій). Повстання перемогло, юнкера, командування відступили за місто. Однак, повністю встановити радянську владу у Києві не вдалося. 31 жовтня - 1 листопада 1917 року Центральна Рада стягнула до Києва вірні їй війська.

«Вільні козаки» і «січові стрільці» (18 тисяч чоловік) придушили робітниче повстання. Були зайняті урядові заклади, вокзал, пошта, телефон.

7 листопада 1917 року Центральна Рада проголосила утворення Української Народної Республіки (УНР), а себе її верховним органом.

3. Третій універсал Центральної Ради

Передумови прийняття ІІІ Універсалу

Жовтневі події у Росії, робітничі повстання у Києві, були несподіванкою для Центральної Ради. Виступаючи проти Тимчасового уряду вона в той же час не підтримувала ідеї встановлення радянської влади.

Не наважившись на проголошення незалежності в таких скрутних політичних та економічних умовах, ЦР сподівалась на встановлення більш справедливої, демократичної влади в Росії і не прагнула до повного відділення від Росії. Тому, 3 листопада 1917 року, вона виступила з заявою: «Всілякі чутки про сепаратизм, відокремлення України від Росії – контрреволюційна пропаганда… Україна повинна бути в складі Федеративної Російської республіки як рівноправне державне тіло…».

Але не варто забувати, що ЦР складалася переважно із соціалістів, яким не були чужими соціалістичні ідеали. Тому вона випускає Універсал, що був майже соціалістичним за змістом. На Малій Раді М.Грушевський заявив про небезпеку громадянської війни, що може початися після падіння центральної влади у Росії . Необхідність проголошення Української держави, задля врятування країни від анархії і хаосу була очевидною.

Прапор Української Народної республіки малий герб УНР

ІІІ Універсал Центральної Ради

7 листопада 1917 року було проголошено ІІІ Універсал Центральної Ради :

• віднині Україна проголошується Українською Народною Республікою (УНР), не відділяючись від республіки Російської, зберігаючи статус автономної одиниці;

• висловлювалося побажання, щоб уся Російська республіка стала федерацією вільних і рівноправних народів,

• до Установчих зборів влада у державі належатиме Центральній Раді та Генеральному Секретаріатові України,

• скасовувалося поміщицьке землеволодіння,

• обіцянка наділити селян землею,

• запровадження 8-годинного робочого дня,

• встановлення державного контролю над промисловістю і торгівлею, робітничого контролю на підприємствах,

• обіцянка розпочати негайні мирні переговори з метою виведення України з стану війни,

• проголошена обіцянка здійснення судової реформи,

• свобода усіх національних меншин в демократичній УНР (гарантовані свобода слова, друку, союзів, усі національні права, недоторканість особи й житла тощо),

• під владою УНР – 9 губерній, (в т.ч. Донбас, Харківщина, Херсонщина, Таврія без Криму).

Наслідки і значення

ІІІ універсал мав величезне значення. Уперше з часів Богдана Хмельницького українці заявили про свій намір мати власну державу, будувати національно-демократичне життя. Відмова від проголошення самостійності пояснювалася обережністю Ради, складною політичною та економічною обстановкою. Ідея федерації вкоренилася в українське суспільство, прибічників самостійності було дуже мало. Водночас мала місце явна недооцінка більшовиків, які вважалися тимчасовим явищем . Центральна Рада не визнавала Радянської Росії, але іншої Росії в ті часи ще не було. Тому, Універсал мав певні протиріччя з дійсністю.

М.Грушевський на урочистому параді військ УНР Будинок Центральної Ради у Києві