1. Жовтнева більшовицька революція 1917 року і Україна

В. Ленін (Ульянов) Штурм Зимового палацу (кадр з фільму С. Ейзенштейна «Жовтень»)

Збройне повстання в Петрограді

25 жовтня (7 листопада - н. ст.) 1917 року відбулося революційне збройне повстання в Петрограді. За сигналом – залп з крейсера «Аврора», загони робітників, матросів і солдатів, під керівництвом революційного центру Російської Соціал-демократичної робітничої партії більшовиків – РСДРП(б), штурмом захопили Зимовий палац. Тимчасовий уряд був заарештований. влада перейшла до ІІ з’їзду Рад, який проголосив повалення буржуазного режиму, а Росію - Республікою Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів(тобто - Радянською республікою).

Сформовано перший радянський уряд Росії – Рада Народних Комісарів (РНК) на чолі з Володимиром Леніним.

Канадський історик О.Субтельний про більшовиків

Канадський історик О.Субтельний писав про більшовиків: «Вони були дисциплінованою, жорстко централізованою партією професійних революціонерів, відданих своїй справі, на чолі з Леніним, в особі якого мали неперевершеного лідера, геніально володіючого мистецтвом тактики».

Революція у живопису Володимира Сєрова

ІІ Всеросійський з’їзд Рад Зимовий узято Декрет про землю

Рішення ІІ Всеросійського з’їзду Рад і наміри більшовиків

ІІ Всеросійський з’їзд Рад прийняв Декрет про мир. За цим документом було запропоновано усім воюючим державам почати переговори про демократичний мир, без анексій і контрибуцій.

Також було затверджено Декрет про землю, у якому сповіщалося про майбутній зрівняльний поділ поміщицьких земель.

Більшовицька партія взяла курс на побудову нового ладу – соціалізму, спочатку в країні, а згодом і в світі. Це означало ліквідацію приватної власності, проголошення державної власності, знищення панівних класів – буржуазії і поміщиків, утворення нової форми влади перехідного типу – диктатури пролетаріату, яка виражатиме інтереси робітничого класу. Ця форма влади потрібна на той період, доки не буде знищена диктатура буржуазії і поміщиків, і капіталістична держава не перетвориться у безкласове комуністичне суспільство.

Додаток. Плани більшовиків на майбутнє

Згодом передбачався перехід до комунізму – нового ладу, своєрідного « раю на Землі», де не буде багатих і бідних, де усі будуть рівні, житимуть у суспільних ячейках – комунах, де буде усе спільне, не буде грошей тощо. Час показав утопічність, нездійсненність таких ідей, хоча вони не були новими, відомі ще з стародавнього світу ( утопії Ямбула і т.п.). Але мрії, програми більшовиків лягали на підґрунтя марксизму, поява якого пояснювалася надмірною експлуатацією, важким становищем робітничого класу в світі на початку 20 століття. (З Інтернету)

Початок встановлення радянської влади на українській території

Звістка про Жовтневе повстання швидко долетіла до України, де суспільство поділилося на прибічників старої монархії і патріархальних поміщицьких порядків, прихильників буржуазно-демократичної республіки і Тимчасового уряду, прибічників національно-патріотичних сил і Центральної Ради, прибічників соціалізму, радянської влади в різних її проявах.

27 жовтня 1917 року Київський комітет РСДРП(б) звернувся до населення: «Робітники і солдати, всі ті, хто страждає від війни, дорожнечі і безробіття, всі пригноблені і знедолені, голодні і холодні, повинні зімкнути свої лави для підтримки повстання робітників, солдат Петрограда для боротьби з контрреволюційною буржуазією».

Більшовики пробували опиратися на Ради в містах, але не в усіх вони мали більшість. Також проводили активну пропаганду серед робітників і селян. Робітники окремих підприємств Катеринослава, Києва, Харкова висловлювали свою солідарність з повсталими Петрограда, закликали до диктатури пролетаріату – жорсткої влади перехідного типу , під час якої буде скинуто колишні панівні класи, подолано їх опір, а майно перейде до держави.

Виступ більшовика серед робітників Загін революційних матросів «За радянську владу!»

Швидше за все радянська влада була встановлена в так званих «пролетарських регіонах» – на Донбасі, Катеринославщині, Одещині, Миколаєвщині, Херсонщині тощо. Робітники, під керівництвом більшовиків утворювали органи влади – ревкоми (революційні комітети). стихійно утворювалися загони Червоної гвардії з робітників, селян і матросів. В деяких містах проходили збройні зіткнення з військами колишнього Тимчасового уряду Росії. На Дону генерал Олексій Каледін, заможні козаки виступили проти радянської влади.

Найгострішою була боротьба у Києві.

Додаток. Встановлення радянської влади в регіонах України

Швидше за все радянська влада була встановлена в пролетарських регіонах – на Донбасі, (в Луганську, Кадіївці, Щербинівці, Макіївці), де майже не було боїв з військами ТУ чи гайдамаками ЦР. На Катеринославщині стихійно виникали загони Червоної гвардії. 29 грудня 1917 року було встановлено радянську владу у Катеринославі завдяки більшовикам Г.Петровському, В.Клочко, Г.Баглею, В.Аверіну, іншим. В Павлограді, Новомосковську, Кривому Розі, Каменському відбувалися окремі зіткнення з військами колишнього уряду Росії. Згодом революційні комітети (ревкоми) захопили владу в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Рівному, Проскурові, Луцьку. Але були й поразки ( так у Вінниці три дні йшли бої між Червоною гвардією і загонами ТУ, але радянську владу проголосити не вдалося).