
- •1. Напруження та деформації при розтягу(стиск)
- •2. Розрахунок тонкостінних посудин
- •3. Диференціальне рівняння рівноваги при згині. Хар. Ос. Епюри переміщень
- •4. Розрахунок товстостінного циліндра
- •5 Переміщення в розтягнутому стержні.Диференціальні рівняння переміщень
- •6. Границя витривалості. Крива втоми
- •7 Механічні випробовування матеріалів при статичному розтягу і стиску
- •9. Зсув
- •10. Поняття про втому
- •11. Умовні розрахунки на зріз і зім’яття
- •12. Технічна теорія удару
- •13. Напруження при крученні стержня круглого поперечного перерізу
- •14. Межі застосування формули Ейлера
- •15. Практичні розрахунки стиснутих стержнів на стійкість
- •16. Розрахунок на міцність
- •17. Стійка і нестійка рівновага стиснутого стержня
- •18. . Згинний момент і поперечна сила
- •19. Обмеження і принципи прийняті в опорі
- •Малість деформацій (принцип початкових розмірів)
- •20. Визначення нормальних напружень
- •21. Реальний об’єкт і розрахункова схема
- •1.2.1 Модель матеріалу
- •1.2.2 Модель форми деформівного тіла
- •22. Диференціальне рівняння зігнутої осі балки
- •23. Метод перерізів
- •1.6 Поняття про напруження
- •24. Розрахунок на міцність при прямому поперечному згині
- •Із формули головних осей маємо
- •27. Залежність між моментами інерції для паралельних осей має практичне значення і використовується при визначенні моментів інерції складних перерізів.
- •28. Поняття про напружений стан в точці
- •3.3 Головні площадки і головні напруження
- •30. Плоский напружений стан
- •31. Метод сил. Канонічні рівняння
- •Основна система
- •Еквівалентна система
- •32. Узагальнений закон Гука
- •3.7 Зміна об’єму тіла при деформації
- •34. Теорії міцності
- •35. Робота сил пружності. Потенціальна енергія деформації стержня при довільному навантаженні
- •36. Косий згин
- •37. Координати центра ваги плоскої фігури відносно будь-яких осей y та z визначаються за допомогою статичних моментів площі за формулами
- •38. Позацентровий розтяг - стиск
- •40. Згин із крученнямю. Стержень круглого поперечного перерізу
- •41. Інтеграл Мора
36. Косий згин
К
Рисунок
9.2
Н
а) б) в) г)
Розрізняють плоский косий згин, коли всі зовнішні сили лежать в одній площині, а пружна лінія балки – плоска крива і просторовий згин, коли зовнішні сили діють в різних площинах (площини згинних моментів в різних поперечних перерізах орієнтовані по різному), а пружна лінія балки – просторова крива.
Розглянемо плоский косий згин консольної балки (рис. 9.3). Розкладемо зовнішню силу на складові по головним осям інерції поперечного перерізу балки
|
|
Т
Рисунок
9.3
і
,
що діють в головних площинах інерції
балки. Сумуючи напруження і деформації,
що відповідають поперечним згинам,
отримаємо розв’язок задачі косого
згину.
Згинні моменти в перерізі з абсцисою від сил і (рис. 9.4,а) дорівнюють
|
(9.1) |
д
а)
б) Рисунок
9.4
- повний згинний момент;
- кут між віссю
і площиною дії повного моменту (рис.
9.4,б).
Розділивши перший вираз (9.1) на другий, одержимо
|
(9.2) |
Щоб знайти положення площини дії повного згинного моменту необхідно вісь повернути на кут , так щоб вона проходила через центр ваги перерізу і два квадранта, в яких моменти і викликають нормальні напруження одного
знаку (на рис. 9.4 це будуть I і ІІІ квадранти).
Нормальні напруження в довільній точці поперечного перерізу балки визначаємо за формулою
|
(9.3) |
У формулу (9.3) згинні моменти і підставляють зі знаком плюс, якщо в точках першої чверті їм відповідають розтягуючі нормальні напруження, і зі знаком мінус, якщо – стискаючі. Координати точки і підставляють зі своїми знаками.
Рівняння нейтральної лінії отримаємо, розглядаючи її як геометричне місце точок перерізу, в яких нормальні напруження дорівнюють нулю
|
|
звідси
|
(9.4) |
Це рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом
|
(9.5) |
Отже, щоб знайти
положення нейтральної осі потрібно
вісь
повернути на кут
так, щоб вона проходила через центр ваги
перерізу і два квадранта, в яких моменти
і
викликають нормальні напруження різних
знаків (рис. 9.4,б).
З формули (9.5)
бачимо, що в загальному випадку кут
не дорівнює куту
,
тобто нейтральна вісь не перпендикулярна
площині дії згинного моменту. Вона може
бути перпендикулярною до цієї площини
лише у випадку
(круг, кільце, квадрат), тому для балок
із такими поперечними перерізами поняття
косого згину нівелюється.
Формулу (9.3), враховуючи (9.1) приведемо до іншого вигляду
|
|
|
|
(9.6) |
де
- відстань від довільної точки перерізу
до нейтральної осі. Аналіз рівняння
(9.6) показує, що найбільші напруження
виникають в точках поперечного перерізу,
що найбільш віддалені від нейтральної
осі (рис. 9.4,б).
У випадку, коли переріз має дві осі симетрії (прямокутник, двотавр), напруження в найбільш віддалених від нейтральної осі точках однакові за величиною і відрізняються лише знаком. Умова міцності для пластичного матеріалу має вигляд
|
(9.7) |
де
,
- моменти опору перерізу відносно осей
і
.
Для виконання проектного розрахунку рівняння (9.7) зручно представити у вигляді
|
(9.8) |
де
- величина, якою попередньо задаються.
Я
Рисунок
9.5
(9.9)
Якщо
,
достатньо записати одну з умов (9.9), що
відповідає більшому за абсолютною
величиною напруженню.
Повернемося до прикладу (рис. 9.3) та знайдемо прогин вільного торця балки:
- прогин від дії сили
|
(9.10) |
- прогин від дії сили
|
(9.11) |
- повний прогин (рис. 9.6)
|
(9.12) |
З
Рисунок
9.6
і віссю
|
(9.13) |
О
Нейтральна вісь
Рівність (9.13)
показує, що чим більше відношення
,
тим більша різниця між кутами
і
.
Тому, для вузьких і високих перерізів,
в яких відношення головних моментів
інерції досить велике, вже незначне
відхилення площини дії зовнішніх сил
від площини найбільшої жорсткості
викликає значне відхилення площини
згину балки, що слід враховувати при
проектуванні.