
- •1. Напруження та деформації при розтягу(стиск)
- •2. Розрахунок тонкостінних посудин
- •3. Диференціальне рівняння рівноваги при згині. Хар. Ос. Епюри переміщень
- •4. Розрахунок товстостінного циліндра
- •5 Переміщення в розтягнутому стержні.Диференціальні рівняння переміщень
- •6. Границя витривалості. Крива втоми
- •7 Механічні випробовування матеріалів при статичному розтягу і стиску
- •9. Зсув
- •10. Поняття про втому
- •11. Умовні розрахунки на зріз і зім’яття
- •12. Технічна теорія удару
- •13. Напруження при крученні стержня круглого поперечного перерізу
- •14. Межі застосування формули Ейлера
- •15. Практичні розрахунки стиснутих стержнів на стійкість
- •16. Розрахунок на міцність
- •17. Стійка і нестійка рівновага стиснутого стержня
- •18. . Згинний момент і поперечна сила
- •19. Обмеження і принципи прийняті в опорі
- •Малість деформацій (принцип початкових розмірів)
- •20. Визначення нормальних напружень
- •21. Реальний об’єкт і розрахункова схема
- •1.2.1 Модель матеріалу
- •1.2.2 Модель форми деформівного тіла
- •22. Диференціальне рівняння зігнутої осі балки
- •23. Метод перерізів
- •1.6 Поняття про напруження
- •24. Розрахунок на міцність при прямому поперечному згині
- •Із формули головних осей маємо
- •27. Залежність між моментами інерції для паралельних осей має практичне значення і використовується при визначенні моментів інерції складних перерізів.
- •28. Поняття про напружений стан в точці
- •3.3 Головні площадки і головні напруження
- •30. Плоский напружений стан
- •31. Метод сил. Канонічні рівняння
- •Основна система
- •Еквівалентна система
- •32. Узагальнений закон Гука
- •3.7 Зміна об’єму тіла при деформації
- •34. Теорії міцності
- •35. Робота сил пружності. Потенціальна енергія деформації стержня при довільному навантаженні
- •36. Косий згин
- •37. Координати центра ваги плоскої фігури відносно будь-яких осей y та z визначаються за допомогою статичних моментів площі за формулами
- •38. Позацентровий розтяг - стиск
- •40. Згин із крученнямю. Стержень круглого поперечного перерізу
- •41. Інтеграл Мора
Із формули головних осей маємо
JY0Z0=JYZcos20-1/2 (Jz -JY)sin20=0,
Звідки
tg20=2JYZ/(JZ-JY) /9.35/
Якщо кут 0 буде додатнім, то головні осі повертаються відносно початкових проти годинникової стрілки. При наявності осі симетрії фігури вона буде однією з головних осей.
Головними моментами інерції називаються моменти інерції відносно головних осей. Якщо початок координат головних осей у центрі ваги фігури, то моменти інерції відносно цих осей називатимуться головними центральними моментами інерції.
Головні моменти інерції можна визначити за формулами для повернутих осей
JY0 =JYcos20+JZsin20-JZYsin20
/9.36/
JZ0=JYsin20+JZcos20+JYZsin20
Перетворимо рівняння /9.36/ шляхом додавання й віднімання:
JY0+JZ0=JZ+JY
JY0-JZ0=JY(cos20-sin20)-JZ(cos20-sin20)-2JYZsin20=
=(JY-JZ)cos20-2JYZsin20 /9.37/
З формули /9.35/ дістанемо:
2JYZ=(JY-JZ)tg20 /9.38/
Після підстановки /9.38/ у друге рівняння системи /9.37/ і розв’язання системи рівнянь отримаємо:
/9.39/
Якщо замінити
то формули /9.39/
зводяться до вигляду
/9.40/
Формула /9.40 / використовується тоді, коли необхідно обчислити тільки значення головних моментів інерції.
26. Отже, універсальні рівняння для знаходження кутів поворотів та прогинів балки мають вигляд
|
(6.41) |
|
(6.42) |
Якщо на балку діють кілька типових навантажень , чи , то перед останніми трьома доданками в (6.41) і (6.42) слід поставити знаки суми.
Величини
,
і
,
називають відповідно статичними і
геометричними початковими параметрами.
Значення , , приймають додатніми, якщо вони намагаються обернути ліву частину балки за годинниковою стрілкою відносно розгляданого перерізу.
П
Рисунок
6.19
Якщо розподілене навантаження обривається раніше того перерізу, де визначають чи , то його слід продовжити до розгляданого перерізу, одночасно додавши компенсуюче навантаження. Наприклад, для балки, що зображена на рис. 6.19 загальне рівняння прогинів має вигляд
|
Геометричні початкові параметри визначають із крайових умов (умов закріплення балки) (рис. 6.20):
н
Рисунок 6.20
а початку координат балка жорстко закріплена (рис. 6.20,а),
;
на початку координат знаходиться шарнірна опора (рис. 6.20,б) ,
;
на початку координат знаходиться вільний торець балки (рис. 6.20,в)
,
.
27. Залежність між моментами інерції для паралельних осей має практичне значення і використовується при визначенні моментів інерції складних перерізів.
Рис. 120
Нехай осі Yc та Zc є центральними й осьові та відцентровий моменти інерції відомі /рис.120/:
Jyc=
,
Jzc =
,
/9.26/
Jycxc
=
Треба визначити моменти інерції відносно осей Y та Z , які проходять паралельно центральним. Ці моменти інерції виражаються інтегралами.
Jy=
,
Jz =
,
Jyz
=
/9.27/
Залежність між координатами має такий вигляд.
Y1= Y +b Z1=Z+ a
Значення Y1 та Z1 підставляємо до формули /9.27/. Наприклад
Jy =
(Z+a)2dA
=
Середній інтеграл дорівнює нулю, тому що це статичний момент площі відносно центральної осі.
Тоді з урахуванням /9.26/, дістанемо
Jy = Jyc+a2A /9.28/
Аналогічно виводяться формули
Jz = Jzc+b2A /9.29/
Jyz = Jyc zc+abA
Тобто осьовий момент інерції відносно осі, паралельної центральній, дорівнює моменту інерції відносно центральної осі плюс добуток площі на квадрат відстані міЖ осями. Відцентровий момент інерції відносно осей паралельних центральним дорівнює відцентровому моменту інерції відносно центральних осей плюс добуток площі на координати полюса паралельних осей.
Якщо моменти інерції відносно деяких осей, які проходять паралельно до центральних, відомі, то з формул /9.28/ та /9.29/ можна визначити моменти інерції відносно центральних осей:
Jyc=Jy-a2A , Jzc=Jz –b2A , Jyczc =Jyz – abA /9.30/
Ці залежності часто використовуються в обчисленнях.
9.8. Розв'язуючи задачі. , виникає необхідність знаходити моменти інерції відносно осей, щo повернуті відносно початкових на деякий кут. Нехай відносно початкових осей Y та Z моменти інерції дорівнюють /рис.25/
Jy =
;
Jz =
;
Jyz =
/9.31/
У
z
α
У1
Z1
У1
О
С
Е
В
D
A
dA
Рис. 121
Відносно повернутих осей У1 та Z1на кут моменти інерції виражаються інтегралами
Jy1
=
;
Jz1
=
;Jy1z1
=
.
/ 9.32/
Для встановлення залежності міх координатами добудуємо прямокутник АЕ СD , як зображено пунктиром на рис.121.
Тоді Y1 = OC =OE +EC =y cos +z sin ,
Z1= BC = DC- BD=z cos - y sin
Підставляємо значення Y1 та Z1 у формули
Jy1=
+sin2
+Jysin2
- Jyzsin2.
/ 9.33/
Аналогічно здобудемо залежності
JZ1=JYsin2+JZcos2+JYZsin2 /9.34/
JY1Z1=JYZcos2-1/2 (JZ-JY)sin2
Якщо скласти рівняння /9.33/ і перше рівняння /9.34/, дістанемо:
JY1+JZ1=JY+JZ=const
Тобто суми осьових моментів інерції відносно двох взаємно перпендикулярних осей є величинами сталими.
Будемо вважати кут додатнім, якщо осі повернуті проти годинникової стрілки.