
- •1. Напруження та деформації при розтягу(стиск)
- •2. Розрахунок тонкостінних посудин
- •3. Диференціальне рівняння рівноваги при згині. Хар. Ос. Епюри переміщень
- •4. Розрахунок товстостінного циліндра
- •5 Переміщення в розтягнутому стержні.Диференціальні рівняння переміщень
- •6. Границя витривалості. Крива втоми
- •7 Механічні випробовування матеріалів при статичному розтягу і стиску
- •9. Зсув
- •10. Поняття про втому
- •11. Умовні розрахунки на зріз і зім’яття
- •12. Технічна теорія удару
- •13. Напруження при крученні стержня круглого поперечного перерізу
- •14. Межі застосування формули Ейлера
- •15. Практичні розрахунки стиснутих стержнів на стійкість
- •16. Розрахунок на міцність
- •17. Стійка і нестійка рівновага стиснутого стержня
- •18. . Згинний момент і поперечна сила
- •19. Обмеження і принципи прийняті в опорі
- •Малість деформацій (принцип початкових розмірів)
- •20. Визначення нормальних напружень
- •21. Реальний об’єкт і розрахункова схема
- •1.2.1 Модель матеріалу
- •1.2.2 Модель форми деформівного тіла
- •22. Диференціальне рівняння зігнутої осі балки
- •23. Метод перерізів
- •1.6 Поняття про напруження
- •24. Розрахунок на міцність при прямому поперечному згині
- •Із формули головних осей маємо
- •27. Залежність між моментами інерції для паралельних осей має практичне значення і використовується при визначенні моментів інерції складних перерізів.
- •28. Поняття про напружений стан в точці
- •3.3 Головні площадки і головні напруження
- •30. Плоский напружений стан
- •31. Метод сил. Канонічні рівняння
- •Основна система
- •Еквівалентна система
- •32. Узагальнений закон Гука
- •3.7 Зміна об’єму тіла при деформації
- •34. Теорії міцності
- •35. Робота сил пружності. Потенціальна енергія деформації стержня при довільному навантаженні
- •36. Косий згин
- •37. Координати центра ваги плоскої фігури відносно будь-яких осей y та z визначаються за допомогою статичних моментів площі за формулами
- •38. Позацентровий розтяг - стиск
- •40. Згин із крученнямю. Стержень круглого поперечного перерізу
- •41. Інтеграл Мора
22. Диференціальне рівняння зігнутої осі балки
Зігнута вісь балки при прямому згині є плоскою кривою, що лежить в одній з головних площин балки. Її називають також пружною лінією балки.
Переміщення центру
ваги перерізу в напрямку, перпендикулярному
до осі балки, називають прогином балки
в даній точці (перерізі) -
.
Кут, на який переріз
балки повертається відносно свого
початкового положення, називають кутом
повороту перерізу -
.
При малих деформаціях горизонтальними складовими переміщень нехтують.
На рис. 6.15
та
- прогин та кут повороту перерізу в точці
.
Використовуючи геометричний зміст
першої похідної функції
можна записати
|
|
а при малих деформаціях
|
(6.30) |
Рисунок
6.15
Для визначення деформацій балки скористаємось виразом закону Гука при згині
|
(6.31) |
Тепер встановимо
зв’язок між кривиною
і прогином
,
розглянувши точки
і
,
що лежать на відстані
одна від одної (рис. 6.16). Дотична до лінії
прогинів в точці
утворює кут
з горизонталлю. В точці
відповідний кут дорівнює
,
причому
є кутом між нормалями
і
.
Виразимо довжину дуги через центральний
кут
|
|
звідси
|
|
враховуючи малість
деформацій
та вираз (6.30), одержимо
|
(6.32) |
Прирівнюючи праві частини (6.31) і (6.32), одержимо наближене диференціальне рівняння зігнутої осі балки
|
(6.33) |
З
Рисунок
6.17
координат. Наприклад, для системи координат рис. 6.17 знаки для кривини
і згинного моменту
співпадають, тому перед правою частиною
рівняння знак плюс. Диференціюючи
рівняння (6.33) по
і враховуючи рівняння рівноваги (6.1) і
(6.2), одержимо
|
|
(6.34) |
|
|
---|---|---|---|---|
|
(6.35) |
Прогин (x) можна знайти вирішуючи будь-яке з рівнянь (6.33)-(6.35) залежно від того, яка величина , чи задана і що видається більш зручним з математичної точки зору.
Наприклад, проінтегрувавши рівняння (6.33) один раз отримаємо рівняння кутів поворотів
|
(6.36) |
Інтегруючи другий раз, отримуємо рівняння прогинів
|
(6.37) |
де і - сталі інтегрування, що визначаються із крайових умов балки і граничних умов її ділянок.
Слід мати на увазі, що рівняння (6.33) можна використовувати лише у випадку малих переміщень. Точне диференціальне рівняння, що використовують при визначенні переміщень у дуже гнучких балках, має вигляд
|
(6.38) |
де використано відомий з диференціального числення вираз для обчислення кривини лінії
|
|
Рівняння (6.38) є нелійним, тому його інтегрування навіть у простих випадках навантаження балки є досить складною задачею.