Структура педагогічного спілкування

Структуру процесу професійно-педагогічного спілкування складають такі чотири етапи:

1. Моделювання педагогом майбутнього спілкування (прогностичний етап).

2. «Комунікативна атака» — завоювання ініціативи, встановлення емоційного і ділового контакту. Педагогові важливо володіти технікою швидкого входження у взаємодію, прийомами динамічного впливу.

3. Керування спілкуванням — свідома і цілеспрямована організація взаємодії з коригуванням процесу спілкування відповідно до його мети.

4. Аналіз спілкування — порівняння мети, засобів з результатами взаємодії, моделювання подальшого спілкування (етап самокоригування).

14. Способи організації навчальної діяльності школярів на уроці

Ефектиність використання різних форм навчання багато в чому визначається способами організації навчальної діяльності школярів.

Індивідуальна робота – передбачає виконання школярем навчального завдання самостійно на рівні його навчальних можливостей і без взаємодії з іншими школярами.

Фронтальна робота – одночасне виконання всіма учнями одного й того ж завдання під керівництвом учителя.

Колективна робота – організація навчальної роботи передбачає спілкування, взаємодію учнів (спільна мета, відповідальність за виконання завдань; розподіл функцій, обов’язків, атмосфера співробітництва і товариської взаємодопомго; взаємоконтроль і відповідальність кожного перед класом).

Групова робота – спосіб організації навчальних занять, при якому ставиться певне завдання для групи школярів. Вона передбачає:

• клас на занятті розбивається на декілька груп для розв’язання конкретних навчальних завдань;

• кожна група одержує певне завдання і виконує його разом під безпосереднім керівництвом лідера групи чи вчителя;

• завдання виконуються так, щоб враховувати та оцінювати індивідуальний внесок кожного члена групи;

• склад групи набирається таким чином, щоб з максимальною ефективністю для колективу могли реалізуватися можливості кожного члена групи. Для цього враховувати:

  • рівень досягнутого розвитку, засвоєних знань, умінь та навичок, особливо з таких предметів, як фізика, математика, хімія;

  • вклювати в групи учнів, які мають приблизно однаковий темп роботи;

  • у групах повинні бути школярі з різним рівнем інформованості, щоб вони мали можливість збагачувати один одного, стверджувати себе у рамках конкретної проблеми, в певній галузі;

  • враховувати соціально-пчихологічні фактори. Вклювати до одної грвпи тих, які негативно ставляться один до одного.

Розрізняють такі форми групової роботи:

Ланкова форма – передбачає організацію навчальної діяльності постійних груп учнів, які разом планують навчальну діяльність, сприймають та осмислюють інформацію, обговорюють, здійснюють взаємоконтроль. Усі учні працюють над єдиним завданням.

Бриганда форма передбачає формування тимчасових груп учнів для виконання певних навчальних завдань.

Парна робота – спосіб організації навчальної роботи школярів. Виходить з того, що учень засвоює швидко й якісно те, що відразу після засвоєння нової інформації застосовує на ділі або переказує іншому, тобто відбувається спілкування між тими, хто навчається.