27) Згідно закону попиту споживачі при зниженні ціни будуть більше кі-сть товару, однак зміна попиту на різні товари при однаковій змінні ціни буде різною.

Ступінь зміни попиту під впливом зміни ціни наз. ЦІНОВОЮ ЕЛАСТИЧНІСТЮ ПОПИТУ. Всі товари умовно ділять на: еластичні товари - це зміна ціни на які викликає більш відносні(більші) зміни попиту на них(предмети розкоші). Нееластичні – ті попит на які мало реагує на зміну ціни.

Ступінь цінової еластичності попиту визнач. коеф. еластичності ціни: Ed = (%дельтаD (%зміни попиту))/(%дельта P(%зміни ціни)) Ед= (Зміна величини попиту)/(початковий попит) ? (зміна ціни)/(початкова ціна)= (Д1-Д2)/Д1 ? (Р1-Р2)/Р1

Ед > 1 (попит еластичний), <1 (нееластичний), =1 (одиничний)

Еластичність попиту за ціною визнач. такими чинниками: 1) замінність товару(чим більше замінників має товар тим вища еласт.на нього) 2) питома вага доходів споживача 3) життєва потрібність товару. 4) час реалізації і використання товару.

Еластичність пропозиції – це ступінь реагування продавців на зміну ціни.

Коеф.цінової еластичності : Es= (% ?S)/(%?P)

Фактори що впливають на цю еластичність : 1) час миттєвий(пропозиція абсолютно нееластична) короткостроковий(пропозиція має низьку еластичність) довгостроковий(достатньо еластична) 2) вартість розшир. Виробництва.3) можливості і вартість зберіг продукту 4) взаємозамінність ресурсів на виробництві. Взаємозв*язок між еластичністю попиту і пропозиції розкриває. Закон попиту і пропозиції: згідно з ним пропозиція формує попит через асортимент виготов. товарів і запропонованих послуг та їх ціни, а попит визначає обсяг і структури пропозиції впливаючи при цьому на вир-ві.

28) Монополія - це окремі крупні підприємства, обєднання підприємств, господарські товариства, які виробляють значну кількість продукції певного виду і займають монопольне становище на ринку. Причини виникненні монополій пов'язані передусім із змінами в технологічному способі виробництва. Через процес концентрації виробництва, коли підприємства, замість ведення між собою виснажливої конкурентної боротьби, укладають між собою угоду, тобто об'єднують і капітал.

1) Централізація виробництва – це збільшення масштабів виробництва продукції в результаті об'єднання кількох підприємств в одне і загальним управлінням. (щоб вижити в такій боротьбі, отримати більше прибутків).

2) Централізація капіталу – це збільшення розмірів капіталу, внаслідок об'єднання або злиття раніше самостійних капіталів. Наприклад: утворення акціонерних компаній.

3) Внаслідок дій держави (спеціальних або навмисних її кроків).

4) Поява акціонерної капіталістичної власності, коли індивідуальна приватна власність перетворюється на гальмо продуктивних сил.

5) Кризові явища в економіці.

Спираючись на різні причини виникнення монополії, можна звести її до трьох основних форм : природна, адміністративна, економічна. Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин.

По-перше, вона може з'явитись у випадку, коли весь обсяг певного товару чи послуги є продуктом однієї чи кількох фірм. Конкуренція в цьому випадку не можлива або й не бажана (скажімо, у енергозабезпеченні, метрополітені). По-друге, ця форма монополії виникає в сільському господарстві та добувних галузях промисловості.

Адміністративна монополія виникає внаслідок дії державних органів, що надають окремим фірмам виключні права на виконання певного роду діяльності.

Економічна монополія, яка є найбільш поширеною, виростає на основі закономірностей господарського розвитку. Перший шлях, що веде до неї, здійснюється через концентрацію виробництва, а другий базується на централізації капіталів.

У наукових працях і підручниках визначають такі основні форми монополій, як картелі, синдикати, трести і концерни.

Картель - це об'єднання кількох підприємств однієї галузі виробництва, яке не ліквідовує їх виробничої або комерційної самостійності, але передбачає угоду між ними з окремих питань: розподілу ринків збуту, рівня цін, квотування виробництва тощо.

Синдикат - об'єднання підприємств однієї галузі промисловості, які створюють спільну гуртово-збутову контору. Таким чином, залишаючи за собою виробничу незалежність, члени синдикату втрачають комерційну.

Трест - акціонерне товариство, члени якого втрачають як виробничу, так і комерційну незалежність. Управління ведеться радою директорів. Може охоплювати підприємства різних галузей промисловості.

Концерн - це об'єднання юридично незалежних підприємств різних галузей промисловості через систему контрольних пакетів акцій.

29) Конкуренція - органічний елемент ринку. Поза ринком практично неможлива здорова економічна конкуренція, а без використання й розвитку механізму конкуренції неможливі ринкова рівновага і повноцінний ринок. Конкуренте господарювання є ефективним організатором виробництва, найбільш дійовим механізмом відтворення рівноваги. Конкуренція являє собою відносини між товаровиробниками з приводу одержання максимальних прибутків на основі розумного ризику та підприємливості.

Формами вияву економічного закону конкуренції є боротьба за виживання, одержання місця на ринку, привернення уваги споживачів до своєї продукції. Формами цієї боротьби є удосконалення виробництва завдяки досягненням науково - технічного прогресу, зниженню витрат виробництва і досягненню високої норми прибутку.

Методи конкурентної боротьби - це передусім поліпшення якості товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції, дизайн, надання гарантій і після продажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати тощо. Водночас використовуються й такі "мирні" методи обмеження конкуренції, як укладення концернами таємних угод про єдину політику .

Методи цінової конкуренції. Цінова конкуренція означає, що головними методами боротьби конкурентів є ціна. ЇЇ використання грунтується на різноманітних методах і способах. У такій боротьбі перемагає той, хто домагається нижчої, ніж ринкова ціна вартості своєї продукції. Це по суті боротьба за скорочення витрат виробництва завдяки використанню досягнень науково - технічного прогресу, наукової організації праці, підвищення її продуктивності.