Висновки

Трансформаційні процеси в кожній країні і світовому співтоваристві ставлять нові вимоги до обґрунтування вибору шляхів розвитку майбутнього, які відображаються в політиці, стратегіях, програмах і планах розвитку. У планах розвитку важливе місце належить методам прогнозування, які ґрунтуються на створенні якісної і всебічної інформаційно-аналітичної бази даних про сучасний стан і попередні тенденції змін економічних, соціальних, екологічних та інших процесів у внутрішньому і зовнішньому середовищі країн. Прогнозування дозволяє розкрити стійкі тенденції, або, навпаки, істотні зміни в соціально-економічному розвитку, оцінити їх вірогідність для майбутнього планового періоду, виявити можливі альтернативні варіанти, накопичити науковий і емпіричний матеріал для обґрунтованого вибору тієї чи іншої концепції розвитку або планового рішення.

В останні роки складність економічних процесів значно зросла. Відсутність сформованих надійних і безвідмовних механізмів регулювання економічних відносин приводить до збільшення ризиків, що означає втрати від раптових змін ринкового середовища. Насамперед, це стосується процесів інвестування, балансу споживання і накопичення, питань установлення відповідності між реальним і очікуваним рівнями інфляції, а також деяких інших проблем, що розвиваються за нелінійними сценаріями.

Складність економічних процесів викликала необхідність розвитку двох взаємодоповнюючих напрямів в економічній теорії: економічна статика і економічна динаміка. Систему називають динамічною, якщо її поведінка в часі визначена функціональними рівняннями, у яких змінні в різні моменти часу включені в явному вигляді.

Основним математичним апаратом нелінійної динаміки є нерідко нелінійні диференціальні рівняння з частинними чи звичайними похідними, інтегро-диференціальні рівняння, рівняння з запізненням. Такі рівняння, на відміну від звичайних лінійних диференціальних рівнянь, здатні демонструвати широкий спектр можливих режимів функціонування динамічних системи.

Традиційні аналітичні методи дослідження економічних, фінансових, соціальних систем все частіше наштовхуються на проблеми, що не мають ефективного вирішення в рамках класичних парадигм. Класичні підходи були розроблені для опису стійкого світу, якій поволі еволюціонує. По самій своїй суті ці методи і підходи не були призначені для опису та моделювання швидких змін, непередбачуваних стрибків і складних взаємодій окремих складових сучасного світового ринкового процесу.

Моделювання є основним методом дослідження економічної рівноваги. Необхідність використання певних моделей витікає із сутності рівноважних станів в економіці. Незважаючи на суттєві відмінності у наукових підходах до вивчення економічної рівноваги, у більшості наукових джерел її сутність зводиться до збалансованості та пропорційності економічних процесів (економічних відносин) у межах певної економічної системи

Макроекономічна динаміка – це складний процес поведінки економіки загалом, що розглядається як цілісна система. Цю систему можна розглядати як взаємодію виробників і споживачів, кредиторів і боржників, включаючи державу, на основних ринках: продукції, грошей і ресурсів. Управління агрегованим попитом відбуваєть­ся у ринковій конкурентній економіці шляхом формування або державного бюджету (фіскальна політика), або грошової маси (монетарна політика).

Для прогнозування динаміки валового внутрішнього продукту України доцільно застосовувати різні підходи, зокрема динамічні моделі з мультиплікатором (підхід Кейнса); моделі взаємодії мультиплікатора і акселератора (модель Самуельсона-Хікса).

Модель взаємодії мультиплікатора і акселератора ґрунтується на кейнсіанській концепції загальної економічної рівноваги і ілюструє вплив змін величини автономного попиту на економічну кон'юнктуру і відображає повернеться економічна система до нового рівноважного стану чи ні, як розвертатиметься процес: монотонно або коливально.

Прогнозування економічних процесів, зокрема макроекономічних показників таких як ВВП, національний дохід, можна здійснювати за допомогою моделі Самуельсона-Хікса. Варто зауважити, що використання цієї моделі вимагає більш детального дослідження макроекономічних залежностей та врахування значної диференціації у доходах населення.