Функціональне вирішення генерального плану при одноквартирній забудові.

Приквартирна ділянка, як складовий елемент житлової забудови, представляє собою невелику земельну ділянку, яка використовується для розміщення житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями, саду та горду, а також для відпочинку.

З боку вулиці на ділянку повинні бути передбачені зручний в’їзд та підхід до житлового будинку. Ділянку потрібно належним чином функціонально зонувати, виділити територію для відпочинку, дитячих ігор, саду, городу.

На генеральному плані повинні бути показані:

-житловий будинок; -господарські будови; -сад, город, квітники; -зона відпочинку; -в’їзд на присадибну ділянку (ворота, хвіртка)

-майданчик для автомобіля, або гараж; -доріжки, паркан, живі огорожі;

Індивідуальний житловий будинок і господарські будівлі розташовуються на відведеній земельній ділянці, площа якої згідно із земельним кодексом України, становить:

-у містах – 0,10 га; -у селищах міського типу – 0,15 га;

-у сільських населених пунктах – 0,25 га.

Житлові будинки мають бути розміщені з відступом від червоної лінії магістральних шляхів та селищних вулиць – не менше ніж 6 м, житлових вулиць – не менше ніж 3 м.

Відстань від стін будинків із вікнами, що виходять із житлових кімнат, кухонь, веранд і головних входів у будинок (квартиру), до інших житлових будинків та господарських будівель (без утримання худоби й птахів) має бути не менше ніж 7 м за містобудівними нормами.

Відстань від межі суміжної ділянки до стін житлового будинку або господарської споруди слід приймати не менше ніж 1 м. Конструкції будинків та споруд, що виступають, не повинні перетинати межі сусідніх ділянок.

Тема 4. Багатоповерхові житлові будинки Доцільність будівництва багатоповерхових житлових будинків у міському середовищі, їхня економічність та раціоналізм

Багатоповерхові житлові будинки - найбільш масовий вид будівництва у великих і найбільших містах. Вони повинні відповідати функціональним, конструктивним і художнім вимогам. Найбільш важливі умови проектування й будівництва житлових багатоповерхових будинків - це містобудівні; екологічні; кліматичні;демографічні; технічні; економічні.

Містобудівні умови - найбільш важливі при виборі поверховості й просторового рішення житлового будинку. Поверховість будинку обумовлена двома важливими умовами: композиційними (необхідність силуетного рішення) і економічними, які потребують велику щільність житлового фонду. В умовах реконструкції часто виникає вимога необхідності зниження поверховості в історично й художньо-силуетній забудові. Містобудівні умови накладають певні вимоги й при виборі планувальної структури житлового будинку, а також при рішенні перших поверхів.

Специфіка житлових багатоповерхових будинків, їх більша висота й довжина, а також більша щільність забудови й близькість житлових будинків до міського транспорту вимагають особливих прийомів для створення нормальних санітарно-гігієнічних умов проживання.

Житлові будинки великої висоти й довжини створюють значні зони затінення території, які ніколи не опромінюються сонцем, тому інсоляція територій при забудові багатоповерховими будинками так само важлива, як і інсоляція приміщень. При меридіональному або діагональному розташуванні житлових будинків затінення території з обох сторін будинків рівноцінно й не порушує норм інсоляції. Затінена територія мінімальна при сітчастій і змішаній поверховості забудови й максимальна при рядковій.

Високі й протяжні житлові будинки служать значною перешкодою для вітру, внаслідок чого порушується провітрювання території, необхідне в одних випадках і шкідливе - для інших.

Блокування секцій, компоновка домінантів

Житлові багатоповерхові будинки залежно від основних параметрів, що визначають їх планувальну структуру, діляться на три групи: секційні, коридорні й галерейні та змішаної структури. У будинках першої групи (секційних) планувальною основою служить секція, в якій квартири групуються навколо сходно-ліфтового вузла, холу й невеликих відрізків коридору

У практиці житлового будівництва найпоширеніші житлові багатоповерхові будинки. Планувальною відмінністю секцій житлових будинків 6-9, 10-16 і більше поверхів є пристрій сходно-ліфтового вузла й число ліфтів. Так само як і в будинках середньої поверховості секції за орієнтацією бувають: необмеженої (широтної), частково обмеженої (широтної) і обмеженої орієнтації (меридіональної), а за розташуванням в плані будинки можуть бути рядовими, торцевими, поворотними й кутовими. Поворотні секції можуть мати різний обрис: Т-образне, хрестоподібне, Z-образне й більш складні обриси.