Тема 23. Венеціанська Хартія Дата прийняття Венеціанської Хартії та основні її засади.

Венеціанська хартія - міжнар. документ про збереження та реставрацію істор. пам'яток і визначних місць. Прийнята 2-м Міжнар. конгресом архітекторів і тех. фахівців у галузі охорони істор. пам'яток, що відбувся у Венеції. 1965 хартію схвалено Міжнар. радою з питань пам'яток та визначних місць (ІКОМОС)., що закріплює професійні стандарти в галузі охорони та реставрації матеріальної спадщини.

Основні засади: Охорона й реставрація нерухомих історичних пам'яток спрямована на збереження їх не лише як творів мистецтва, а й як свідків історії. Першочерговою вимогою охорони нерухомих історичних пам'яток є постійний догляд за ними. Охорона пам'ятки передбачає збереження її оточення, яке не порушує масштабності споруди. Якщо традиційне середовище збереглося, його не слід порушувати; будь-яке нове будівництво, знесення та зміни, що могли б порушити співвідношення об'ємів і кольору, недопустимі. Скульптурні, живописні чи декоративні елементи, які є невід'ємною частиною пам'ятки, можуть бути відокремлені лише в тому разі, коли це - єдиний спосіб забезпечення їхньої схоронності. Елементи, яким належить замінити відсутні частини, мають гармонійно вписуватись у загальну форму пам'ятки, але водночас і відрізнятися від автентичних фрагментів, щоб запобігти фальсифікації пам'ятки як документа історії та твору мистецтва. Розкопки слід проводити згідно з науковими нормами та за Рекомендацією щодо міжнародних принципів. Слід забезпечувати консервацію руїн, а також уживати заходів щодо охорони й постійного захисту архітектурних елементів і виявлених під час розкопок предметів. Будь-які реконструкції слід виключити одразу; можна вдаватися лише до анастилозу, тобто до відтворення фрагмента пам'ятки з наявних, але розрізнених елементів. Нововведені сполучувані елементи мусять бути завжди пізнаванними та мінімальними, необхідними для забезпечення умов охорони пам'ятки та відтворення втрачених зв'язків цілісної форми.

Дотримання Хартії в таких країнах, як Італія, Греція, Єгипет. Навести приклади. Виконання основних засад Венеціанської Хартії на Україні.

Тема 24. Консервація та ревалюризація

Визначення засадних принципів консервації та ревальоризації.

Консервація пам'ятки - особлива операція, метою якої є забезпечення від подальших руйнувань чи пошкоджень об'єкта культурної спадщини.

Консервація становить сукупність науково обґрунтованих заходів, які дозволяють захистити об'єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд.

Ревалоризація — підвищення архітектурно-художньої цінності історичного міського середовища. У процесі ревалоризації з пам’яток архітектури і містобудування знімаються дисгармонійні нашарування, а будинки, їх елементи та містобудівні структури, що не збереглися, відновлюються, встановлюються елементи благоустрою, озеленення та малі архітектурні форми. До цього процесу входить проведення реставраційних заходів, а також нове компенсаційне будівництво з метою відновлення або створення утрачених домінант і заповнення розривів у суцільному фронті вуличної забудови.

Дотримання Венеціанської Хартії при консервації та ревальоризації

Чим керувалися науковці при відновленні Михайлівського Золотоверхого Собору та Собору Успіння Пресвятої Богородиці у Києві?

Навести приклади ревальоризації у м. Івано-Франківську.

Чи вважається споруда пам’яткою архітектури після повної ревальоризації?

Відновлення містобудівельної структури при ревальоризації втраченої пам’ятки.

11