Тема 17. Лікарні, клініки

Розташування лікарень та клінік у міському середовищі.

Вирішення генплану лікарні з розташуванням інфраструктури та допоміжних приміщень, під’їзд транспорту.

Поєднання сучасної архітектури будівель закладів охорони здоров’я і існуючою сформованою забудовою.

Лікарня — лікувально-профілактична установа, яка надає населенню стаціонарну кваліфіковану і спеціалізовану медичну допомогу. У цілому лікарні класифікуються за типом організації та за спеціалізацією.

Типи організації лікарень

-Децентралізовані — кожне відділення займає окремий корпус лікарні. Недолік такої системи - велика площа. У чистому вигляді практично не зустрічається.

-Централізовані — абсолютна більшість відділень поєднані в одному корпусі, розташованих, як правило, на різних поверхах або частинах будинку. Як правило при такому вигляді організації за межі однієї будівлі винесені технічні приміщення, харчоблок, поліклінічне і танатологічне (патологоанатомічне) відділення.

-Змішаний - поєднання особливостей обох видів: є один-два великі корпуси з різними відділеннями і кілька дрібніших корпусів для деяких відділень. Більшість великих лікарень організовано за таким принципом.

За спеціалізацією (профілем)

-Спеціалізовані - спрямовані на лікування певного класу захворювань: кардіологічні (кардіоцентр), нейрохірургічні, онкологічні, урологічні, інфекційні та інші.

-Загальні - багатопрофільні установи спрямовані на діагностику та лікування широкого спектру захворювань.

Згідно з профілем лікування планується розміщення палат у терапевтичних та хірургічних та інфекційних корпусах

Тема 18. Християнські церкви

Структура християнських храмів, їхня ґенеза від зародження християнства до наших днів.

Проектування церков у відповідності до сучасних вимог, християнських канонів та зручності парафіян.

Храми з приміщеннями у двох рівнях.

Вирішення генплану з невід’ємними атрибутами церковної інфраструктури.

Орієнтація християнського храму (православного або католицького) чітко позначена. Вівтар повинен бути орієнтований чітко на схід, а будівля орієнтована по лінії схід-захід. Тому головний вхід у храм завжди орієнтований на захід. Розміри земельних ділянок храмів та їх комплексів, що включають основні будівлі і споруди богослужбового й допоміжного призначення, приймають 7м² площі ділянки на одиницю місткості храму. В умовах існуючої забудови цей показник може бути зменшений, але не більше ніж на 20-25%.

Територія храмового комплексу ділиться на такі функціональні зони: вхідну, храмову, допоміжного призначення й господарську.

У вхідній зоні розміщаються кіоски й крамниці для продажу церковних речей і місця для парафіян.

У храмовій зоні, призначеної для проведення релігійних обрядів, розміщуються: храми, дзвіниці, каплиці, площадки для проведення культових заходів і відпочинку парафіян. Навколо храму організовується круговий обхід для проходження Хресного ходу під час церковних свят, шириною 3-5м із площадками шириною 6м перед бічними входами в храм і проти вівтаря. Перед головним входом у храм передбачається площа з розрахунку 0,2м² на одне місце в храмі.

Допоміжна зона призначається для організації парафіяльної, навчальної, благодійної та іншої діяльності. Ділянка храмового комплексу обгороджується по периметру декоративною металевою огорожею висотою 1,5-2м.

Тема 19. Лікарні, клініки=17

Лікарні, клініки. Розташування лікарень та клінік у міському середовищі. Вирішення генплану лікарні з розташуванням інфраструктури та допоміжних приміщень, під’їзд транспорту. Поєднання сучасної архітектури будівель закладів охорони здоров’я і існуючою сформованою забудовою.

Тема 20. Державні будівельні норми та відомчі нормативи

Важливість дотримання державних будівельних норм та відомчих нормативів при проектуванні громадських та житлових будинків, створення генпланів міст та регенерація уже існуючого міського середовища.

Держа́вні будіве́льні но́рми (ДБН) (рос. СНиП)— нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.

Ві́домчі будіве́льні но́рми — нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади в межах своїх повноважень.

Регенерація - Відновлення втрачених частин, композиційної цілісності історичних міст або їх центрів, окремих архітектурних ансамблів і комплексів, будівель і споруд. У наші дні питання реального здійснення регенерації історичних центрів міст стоїть особливо гостро. Міста почали і продовжують втрачати індивідуальний вигляд, а отже, свій неповторний образ, і в частині сучасної забудови стали "непізнаваний". У завдання регенерації входять наступні питання: дбайливе ставлення до існуючої міської середовищі; підтримка традиційних планувальних і композиційних характеристик середовища; збільшення функціональної ємності міської тканини; інтенсифікація використання міського простору; відновлення втраченого якості середовища; забезпечення безперервності функціонування в процесі реконструкції.