4.Організація методичної роботи з формування елементарних математичних уявлень

Завдання методичної роботи

Основними завданнями методичного керівництва роботою з формування елементарних математичних уявлень є:

- Організація роботи з підвищення професійної кваліфікації вихователів;

- Надання своєчасної кваліфікованої допомоги з виконання «Програми виховання і навчання в дитячому садку»;

- Організація контролю за роботою вихователів з ​​виконання «Програми виховання і навчання в дитячому садку» і засвоєнням дітьми передбачених програмою знань, умінь і навичок;

- Вивчення, узагальнення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду та новаторських ідей.

Організація методичної роботи з вихователями Умови. 1. Плановість. Зміст методичної роботи випливає з конкретних завдань дошкільного закладу і передбачається в річному і місячних планах. Разом з тим плановість передбачає можливість комплексного вирішення завдань підвищення методичного рівня педагогів з метою поліпшення якості виховно-освітньої роботи в цілому. 2. Цілеспрямованість. Цілі і завдання методичного керівництва повинні бути нерозривно пов'язані з цілями і завданнями освітньо-виховного процесу. Постановка мети - початковий і найважливіший етап здійснення будь-якого заходу. Мета визначає зміст роботи, передбачає кінцевий результат. Керівництву дошкільного закладу необхідно не тільки ставити перед колективом конкретні цілі, а й виступати в ролі організатора, направляючи дії співробітників, об'єднуючи індивідуальні зусилля всіх працівників на рішення поставлених завдань. 3. Систематичність. Методичне керівництво буде по-справжньому ефективним, якщо намічені в плані заходу будуть складати єдину, пов'язану із загальною метою систему впливу на колектив вихователів. 4. Диференційований підхід. Майстерність педагога, його ставлення до справи, конкретні успіхи чи недоліки в роботі складають основні показники, які допомагають керівнику визначати конкретні цілі і вибирати найбільш раціональні форми і прийоми методичної допомоги вихователю. 5. Перевірка виконання. Необхідно систематично перевіряти, як вихователі реалізують у своїй роботі рекомендації керівника. Контроль і перевірка виконання сприяють оперативному усуненню наявних і виникаючих недоліків і породжують їх причин. 6. Координоване. Узгодженість у роботі завідувача, старшого вихователя і громадських організацій особливо необхідна в організації контролю за навчально-виховним процесом. Забезпечення координаційних дій у роботі визначається правильним плануванням. 7. Безперервність підвищення кваліфікації. Безперервне підвищення кваліфікації та перепідготовки керівництва дошкільного закладу та вихователів відбувається шляхом самоосвіти та участі в різних формах методичної роботи в масштабах району, міста; в рамках факультетів підвищення кваліфікації та ін..

5. Формування в дітей уявлень про величину предметів та вимірювання величин

Друга молодша група

Розвиток початкових уявлень у дошкільників про величину предметів контрастних і однакових розмірів по довжині, ширині, висоті, товщині, обсягом (більше, менше, однакові за величиною). Діти вчаться словом визначати величину предметів: довгий - короткий, широкий - вузький, високий - низький, товстий - тонкий, більший - менший.

Заняття треба побудувати так, щоб окремі ознаки предметів, на які ми хочемо звернути увагу, були значимі для дітей. По-перше, засвоювати ці знання дитина має в процесі діяльності, дій з різними предметами. Наприклад, вибір найдовшого або самого широкого предмету є необхідною умовою для будь-якої цікавої діяльності дитини. Заняття рекомендується починати з цікавої гри або привабливою для дитини діяльності. Ні в якому разі не слід копіювати шкільний урок. При порівнянні предметів слід широко використовувати прийоми додатку і накладення.

Далі слід познайомити з рівністю предметів по довжині, ширині, висоті, товщині. Навчити користуватися виразами: однакові (рівні) по довжині, рівні по ширині, однакові (рівні) по висоті, товщині, однакові (рівні) по висотіСпочатку це робить вихователь, а потім вимагає осмисленого вживання дітьми слів «довжина», «ширина», «висота», «товщина»

Середня група

Дітей продовжують вчити порівнювати (порівнювати) предмети по ширині, довжині, висоті, товщині шляхом прикладання їх один до одного, ускладнюючи цю роботу тим, що предмети для порівняння підбираються з малою різницею у ширині, довжині, висоті, товщині. Ведеться робота з дітьми з підготовки до освоєння вимірювання. Це порівняння двох предметів за допомогою третього - умовною заходи. Діти повинні, порівнюючи предмети, вміти розкласти їх у зростаючому або спадаючому порядку за довжиною, шириною, товщиною, висоті. Спочатку таке визначення робиться у результаті прямого прикладання предметів один до одного, а потім діти повинні вміти визначити на око.

Старша група

Діти шести років повинні вміти порівнювати, зіставляти предмети за довжиною, шириною, висотою, товщиною і правильно відображати ці вміння у мові («стало довшим», «мотузка товщі нитки», «тут ширше», «цей предмет ширше» і т. д .). Порівнювати групи предметів. Їх навчають на око визначати довжину і товщину палиці, ширину смужки, стрічки, висоту огорожі і дерева, оцінюючи сприймають розміри шляхом зіставлення з величиною відомих предметів або дій. Особливе місце у старшій групі вихователь відводить вправам в угрупованні та впорядкування предметів за окремими змінами: Новим програмним завданням є навчання дітей виміру.

У старшій групі дітей навчають вимірювати і визначати за допомогою умовної міри величину предметів і обсяг рідких і сипучих тіл. Вихователь пояснює і показує послідовність вимірювання. Процес вимірювання розбивається на етапи, кожен з яких повторюється дітьми слідом за вихователем. Так, вихователь спочатку демонструє мірку, за допомогою якої можна виміряти, наприклад, смужку паперу. Потім він показує, що мірку потрібно докласти так, щоб кінці вимірюваної смужки і мірки збіглися. Діти повторюють цю дію. Далі вихователь відзначає кінець мірки, пояснює, що кожен раз, коли мірка уклалася в смужці повністю, потрібно відкласти «для пам'яті» фішку, (кухлів або квадратик) яка показує, що мірка уклалася в смужці повністю. Далі мірка прикладається до позначки, знову відзначається кінець мірки і знову відкладається фішка. Таким чином вимірюється вся смужка. У результаті вимірювання перед дітьми утворюється ряд фішок, перерахувавши які можна сказати, скільки разів мірка вклалася у вимірюваному об'єкті. Діти повинні міцно засвоїти правила вимірювання, тому що на наступних заняттях вони виконують вимірювання самостійно від початку до кінця. Важливо, щоб діти не тільки запам'ятали послідовність, але і правильно виконували.