5. Результат авторизації передається платіжній системі Інтернету. При негативному результаті авторизації процесінговий центр передає серверу авторизації платіжної системи Інтернету відмову від проведення платежу.

6. Платіжна система Інтернету передає магазину результат авторизації та номер замовлення.

7. Покупець одержує результат авторизації через магазин (7 а) або безпосередньо від платіжної системи Інтернету (7b). При негативному результаті авторизації, покупець одержує відмову з вказівкою причини.

8. При позитивному результаті авторизації:

• магазин надає послугу або відвантажує товар (8а);

• банк-еквайер переводить на рахунок магазину суму оплати за купівлю;

• процесінговий центр передає в розрахунковий банк відомості про зроблену транзакцію (8b). Гроші з карт-рахунку покупця в банку- емітенті перераховуються через розрахунковий банк у банк-еквайер.

Недоліки платіжних систем на основі кредитних карт

Значна частина чарджбеків у платіжних системах на основі пластикових карт припадають на транзакції «Cardholder Not Present» (власник картки не представився, не пройшов аутентифікацію), характерні для інтернет-комерції.

У результаті, прагнучи скоротити втрати від шахрайства, банки встановлюють обмеження на прийом платежів за допомогою Інтернету магазинами без істотної (наприклад, дворічної) кредитної історії або страхують себе від чарджбэков шляхом заморожування коштів, що надійшли, на термін до 60 або більше днів.

У платіжних системах на основі пластикових карт стосовно до інтернет- комерції є п'ять головних недоліків:

1. Низька безпека;

2. Висока собівартість транзакції;

3. Відсутність приватності;

4. Складність;

5. Неможливість здійснення мікроплатежів.

Висока собівартість транзакції платежу з використанням пластикових карт в Інтернеті складається зі страхових відрахувань, що покривають втрати від шахрайства, вартості інфраструктури, утримування апарата співробітників платіжної системи й т.п. Умови такі, що платежі менш 5-10 дол. для продавців стають невигідні. Іншими словами, ринок мікроплатежів традиційною схемою взаєморозрахунків за пластиковими картами практично не забезпечується.

Контрольні питання

1. Дайте визначення кредитній платіжній системі.

2. Опишіть процес авторизації в кредитній платіжній системі.

3. Поясніть поняття чарджбек.

4. Опишіть недоліки кредитних платіжних систем.

Лекція № 13. Дебетові системи електронних платежів

Дебетові системи поки менш розповсюджені, однак, вони мають більше перспектив, особливо системи на основі схем з цифровими грішми на смарт- картах.

Смарт-карта (smart-карта, мікро-процесорна карта) - це пластикова кар­та, оснащена інтегральною схемою пам'яті та мікропроцесором, здатна викону­вати розрахунки. Дані про кошти власника зберігаються у мікрочипі на пласти- ковій карті, їх достовірність забезпечується складністю несанкціонованого зчитування та модифікації цієї інформації. Грошові перекази з використанням смарт-карт можуть здійснюватися у оффлайновому режимі. Смарт-карта дозво­ляє реалізовувати складні фінансові схеми взаєморозрахунків (накопичувальні знижки, премії, мікрокредити й т.д.). Така карта на порядок дорожче, ніж карта з магнітною смугою. Не всі «чипові» карти мають мікропроцесор. Вони поді­ляються на два типи: карти з пам'яттю (дозволяють здійснювати разовий або ба­гаторазовий перезапис інформації) і карти з мікропроцесором, або смарт-карти.

Через те, що смарт-карти містять дані про кошти власника у мікрочипі, грошові перекази можуть здійснюватися безпосередньо між смарт-картами. Інтернет при цьому використовується лише у якості транспорту у ланцюзі карта платника - апаратний кардридер платника - комп'ютер платника - Інтернет - комп'ютер одержувача - ридер одержувача - карта одержувача або ланцюги карта платника - апаратний ридер платника - комп'ютер платника - Інтернет-платіжна система - банківський рахунок одержувача. Очевидний мінус - необхідність наявності такого пристрою як, кардридера підключеного до комп'ютера клієнта.

Основні переваги, які дає використання мікропроцесорних карт, можна сформулювати в такий спосіб:

• значно надійна система захисту від несанкціонованого використання, копіювання інформації та інших видів шахрайства;

• можливість безпечного використання офлайнового режиму авторизації транзакцій;

• можливість використання на ринку малих платежів (мікроплатежів);

• можливість зберігання та обробки на карті великої кількості інформації (у пам'яті однієї смарт-карти можуть одночасно зберігатися персональні дані клієнта, інформація про залишки на рахунках, данні про останні операції, зроблені за картою, і т.п.);

• за надійністю зберігання інформації смарт-карта значно перевершує магнітну карту, оскільки залежить від впливу магнітних полів.

У смарт-картах вірогідність інформації та фінансова надійність платежів забезпечуються декількома ефективними механізмами, а саме:

• апаратними можливостями карти: використання мікропроцесорних карт на сьогоднішній день перетворює можливість їх підробки у чисто теоретичну, але слід враховувати, що мікрочипи пластикових карт

можуть бути доступні зловмисникам для дослідження поза стінами банку-емітента, що робить потенційно можливим їх «зламування»;

• перевіркою приналежності карти пред'явникові;

• перевіркою дійсності карти та її приналежності до даної системи взаєморозрахунків;

• перевіркою за «чорним списком», тобто списком карт, заборонених до прийому. Цей механізм захисту дозволяє надійно захистити платіжну систему від украдених та загублених карт, а також від карт банків, які вибули із системи;

• перевіркою за «білим списком» еквайера, тобто за списком банків- емітентів, карти яких дозволені до прийому у інфраструктурі даного еквайера;

• перевіркою за набором лімітів витрат;

• онлайновою авторизацією позалімітних операцій;

• страхуванням фінансових ризиків учасників платіжної системи.

Дебетові платіжні системи на основі цифрових грошей

У таких системах використовується електронний аналог реальних грошей. Електронні гроші випускаються емітентом. Покупець купує в емітента цифрові гроші та розплачується ними за товар або послуги у електронних магазинах. Потім власники магазинів погашають електронні гроші в емітента. Основні принципи роботи таких систем наступні:

• використання спеціальної програми-клієнта для доступу до рахунку;

• локальний захист даних (на комп'ютері користувача) та у процесі передачі;

• ідентифікація користувачів (продавців і покупців) за симетричним або закритим ключем або за електронними сертифікатами;

• прив'язка рахунку до реальної особи, організації.

Дебетові платіжні системи можуть використовувати або електронні гроші, або чеки. Електронні чеки трохи відрізняються від електронних грошей, деякі експерти називають їх різновидом електронних грошей. З економічної точки зору клієнт в обох випадках розміщує гроші на рахунку у банку та одержує електронні платіжні зобов'язання на пред'явника, далі він може передавати їх в якості оплати за товар або послугу. Різниця тільки у тому, що у випадку з електронними грішми дотримується анонімність платника, а чек за визначенням на це не здатний. Технічно всі процеси теж можна вважати однаковими, тільки програмне забезпечення, що перебуває у користувача, в одному випадку зветься «електронна чекова книжка», а в іншому - «електронний гаманець».

У традиційному розумінні чек - це приписання банку переказати гроші з рахунку покупця на рахунок продавця, що пред'явив чек. Електронний чек у цьому змісті нічим від паперового чека не відрізняється. Електронна чекова книжка в цьому випадку являє собою спеціальне програмне забезпечення, яке виконує функцію оформлення електронних чеків.