Стоп-лист передається у POS-термінали при кожній інкасації. Крім того, передбачена можливість позачергового поповнення стоп-листа за командою з процесингового центру.

POS-термінал (POS від англ. Point of Sale) - торговельна точка (підприємство сфери торгівлі) або торговельні термінали (електронні пристрої) призначені для обробки транзакцій при фінансових розрахунках з використанням пластикових карт з магнітною смугою та смарт-карт. Використання POS-терміналів дозволяє автоматизувати операції з обслуговування карт у традиційній торговельній мережі та істотно зменшити час обслуговування. На відміну від банкомата, який працює автономно, POS- термінал обслуговується касиром.

Контрольні питання

1. Дайте визначення електронної платіжної системи.

2. Перерахуєте функції, які повинна виконувати платіжна система.

3. Поясніть поняття емітент, еквайєр, стоп-лист.

4. Класифікація платіжних систем.

Лекція № 12. Кредитні електронні платіжні системи

Принцип роботи кредитних платіжних систем

Системи взаєморозрахунків за пластиковими картами через Інтернет - це аналоги звичайних систем, які працюють з пластиковими картами. Різниця полягає у тому, що всі транзакції здійснюються через Інтернет і, як наслідок, виникає необхідність у додаткових засобах забезпечення безпеки. При здійсненні купівлі відвідувач Інтернет-магазину повинен повідомити дані про карту, такі як дата видачі, номер, на кого видана картка і т.п. Для проведення транзакції, необхідно передати ці дані до платіжної системи. Існують три варіанти організації транспорту транзакцій за пластиковими картами компаніями, які продають товари або послуги через Інтернет:

1. Прийом платежів безпосередньо продавцем - продавець сам забезпечує транспорт транзакцій до банка-еквайера, тобто пряме підключення інтернет-магазина до банку-еквайеру. Це варіант рідко зустрічається, бо усі ризики (наприклад, за перевищення рівня чарджбєків) лягають на продавця товарів або послуг.

Чарджбєк (від англ. chargeback) - це процедура опротестування транзакції платником, при якому сума платежу негайно списується з одержувача (продавця) та повертається платникові, після чого обов'язок доводити істинність транзакції лягає на одержувача (продавця).

Крім того, це найменш зручний для учасників спосіб прийому платежів. У даному варіанті банк-еквайер повинен розробити спеціалізоване програмне забезпечення для прийому платежів через Інтернет та стежити за станом інтернет-каналів передачі інформації до процесінгового центру платіжної системи. Інтернет-магазину ж окрім торгівлі доводиться займатися транспортом транзакції до банку-еквайера, організацією захисту свого сервера від крадіжки даних про пластикові картки клієнтів, відслідковувати транзакції для виявлення потенційно шахрайських платежів, створювати відділ підтримки, який повинен займатися не продажами, а питаннями, що стосуються безпеки транзакцій. У цьому випадку інтернет-магазин повинен вкласти досить великі кошти в інфраструктуру, здатну вирішувати непрофільні для нього питання, а також закласти в бюджет гроші на повсякденне розв’язання цих проблем.

2. Прийом платежів через платіжну систему Інтернету - дана система забезпечує прийом транзакції та їх транспорт до процесінгового центру, що обслуговує компанію-власника сайту. Платіжна система Інтернету, що приймає до оплати кредитні та дебетові пластикові карти, виконує функції посередника між покупцем, продавцем і банками, у яких відкриті рахунки покупця й продавця. Платіжна система Інтернету бере на себе перевірку коректності відомостей про картку покупця й одночасно захищає фінансову інформацію від шахраїв. Завдяки платіжній системі Інтернету покупцеві не доводиться залишати інформацію про пластикову карту у Інтернет-магазині. У цьому випадку еквайерингова точка для традиційних платіжних систем - це сам сайт, який продає товари або послуги. Цей варіант набагато кращий, ніж