БІЛЕТ 1

1. Історія виникнення діловодства.

Необхідність у складанні документів виникла одночасно з появою писемності. Саме нагальна потреба в укладенні різноманітних документів (угод, договорів, тестаментів) і викликала появу писемності як засобу фіксації і збереження державної і приватної документації. Виникла потреба у складанні заповітів, записах боргів, укладанні торговельних купецьких контрактів, у написах на речах про їхнє призначення, приналежність. Важливими документами тогочасної епохи були княжі устави і “уроки”, а також церковні устави. Діловодство в установах до ХVІІІ ст. велось згідно з канцелярськими традиціями і законодавством не регулювалося. 15 березня 1917 року Тимчасовий уряд прийняв постанову “Про вдосконалення форм офіційних відносин та паперів”. Мовний ритуал у практиці складання ділових документів залишався. Сучасне діловодство – система дій організації, пов’язаних, в першу чергу з діловою документацією, яка необхідна для функціонування сучасних закладів різних форм власності і засобів, які забезпечують її надійність в різних формах ділового спілкування, що мають документальне відображення. Таким чином, історія розвитку діловодства послідовно відкриває основні етапи від виникнення справочинства в Київській Русі і до проблем сучасного діловодства в Україні.

2. Історія розвитку вчень про документи в Україні.

Із стародавніх часів дійшли до нас різні види документів, завдяки яким ми пізнаємо історію країни. Документи з'явилися разом з писемністю, спочатку як засіб закріплення майнових відносин, а потім, із розвитком писемності, стали засобом спілкування, передання інформації. Важливим документом тогочасної епохи були княжі устави, а також церковні устави. Прикладом може бути "Устав Володимира Мономаха", що став частиною Руської Правди. Церковні устави мали на меті впорядкувати становище церкви у державі, забезпечити церкву матеріально. Збереглися церковні устави князів Володимира і Ярослава. Одним з найбільш відомих сховищ ділових паперів був також Києво-Печерський монастир, заснований за часів правління Ярослава Мудрого.Найважливішим і найдавнішим історичним документом є літопис "Повість временчих літ". Одним з найбільш відомих є Лаврентіївський літопис, та Іпатіївський літопис, початок XV ст. Коли Іван Федоров (Букварь, Азбука) приїхав до Львова, братство допомогло йому заснувати друкарню. У 1574р. вийшла його перша книжка "Апостол", що стало видатною подією. Протягом XVIII ст. відбувався процес централізації державного апарату.

3. Основн підходи до визначення структури документознавства: сутність концепцій сучасних науковців.

Об'єктом документознавства є комплексне вивчення документа як системного об'єкта, спеціально створеного для зберігання та розповсюдження інформації в просторі та в часі. Предметом документознавства — є створення наукового знання про документ в його єдності матеріальної та інформаційної складових, про закономірності його створення та функціонування в суспільстві.

Концепція проф. Ю.М. Столярова Питання щодо необхідності утворення узагальнюючої науки про документ у всіх його проявах першим із сучасних фахівців порушив відомий російський учений-енциклопедист Ю.М. Столяров. Він визначив два основних методологічних підходи до теоретичного вирішення завдання про місце документознавства в системі наук. Перший полягає у визнанні документознавства як збірної науки про документ, але при цьому її теоретико-методологічну частину назвати документологією. Другий підхід базується на альтернативному рішенні: «збірну» науку назвати документологією, а в середині неї виділити дисципліни часткового документознавства, залишивши при цьому провідне місце для «класичного» документознавства. Концепція проф. С.Г. Кулешова Структуру документознавства детально розглянув проф. С.Г.Кулешов. На його думку, документознавство поділяється на загальне і спеціальне. Загальне документознавство визначає як «метанаукову надбудову для всіх наук документально-комунікаційного циклу, воно складається не з наукових дисциплін, а з таких розділів, як «Концепції документа», «Функції документа», «Основні етапи розвитку документа», «Загальні проблеми створення, зберігання та функціонування документа». За висловом С.Г. Кулешова, загальне документознавство можна називати документологією, галуззю науки, що розробляє питання теорії документа, вивчає закономірності генезису та еволюції документа, загальні для всіх наук проблеми теорії функціонування, практики створення і роботи з документами. Теорія документа, вважає вчений, включає передусім напрями, що стосуються функціонального аналізу документів, вивчення їхньої характеристики як речових виробів та зафіксованої в них інформації, класифікації й типології документів.