17. Демографічна політика держави.

Аналіз демографічних показників середини 90-х років дає нам підстави виділити 5 регіонів по стані демографічної ситуації:

- західний (Волинської, Ровенської, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецька області);

- центральний (Київської, Житомирської, Хмельницької, Вінницької, Черкаської, Кіровоградська області);

- північно-східний (Чернігівської, Сумської, Полтавська області);

- східний (Харківської, Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізька області);

- південний (АР Крим, Одеської, Миколаївської, Херсонська області);

Західний регіон має найвищу народжуваність в Україні (середні показники по областях вище на 19-44% від середніх у країні, а на Закарпатську область доводиться максимум), нижчу смертність (на 12-32%) і як слідство - найвищі показники природного приросту населення (тільки тут ще є області з позитивними показниками), найбільший відсоток населення у віці, молодшому працездатного. Показники негативного сальдо зовнішньої міграції населення в Західному регіоні також менше, ніж у середньому по Україні Чисельність населення щорічно зменшується. Україна належить до держав з високою щільністю населення. Розміщення населення по території відповідає особливостям розміщення виробництва і її природно-ресурсного потенціалу. Зміни в динаміку загальної чисельності населення визначаються різними змінами в розміщенні міського й сільського населення, впливаючи на раціональне розміщення й оптимальний розвиток продуктивних чинностей.

Типи населених пунктів, у яких проживає міське населення:

- малих містах (до 50 тис. чіл.)- середніх (50 - 100 тис. чіл.)- більших (100 - 250 тис. чіл.)- великих (250 - 500 тис. чіл.)- дуже великих (більше 500 тис. чіл.)- селища міського типу (більше 20 тис. чіл.)

Україна перебуває на такому етапі демографічного розвитку, коли народжуваність зменшується, а смертність збільшується. Одним з демографічних показників є депопуляція - процес скорочення чисельності населення внаслідок переваги смертності над народжуваністю. До демографічних показників ставляться: чисельність населення, його динаміка, віково-полова структура, коефіцієнти смертності, народжуваності, природного приросту, демографічності (частота з якої відбуваються демографічні дії на 1000 чол. у рік). Рух населення - процес зміни чисельності й складу населення.

Види руху населення:

- природне - народження, смертність, шлюб, розлучення.

- механічне - зміна місця проживання в межах країни.

- соціальне - перехід людей з однієї соціальної групи в іншу.

Міграція населення - переміщення населення з постійного місця проживання по території держави, інших держав, населених пунктів.

Види міграції:

- внутрішня - зміна місця проживання в межах країни;

- зовнішня - зміна місця проживання з перетинанням границь країни;

- поворотна (сезонні виїзди на збір урожаю);

- постійна - переселення без вороття до попереднього місця проживання;

- легальна - на законних підставах (робота за рубежем);

- нелегальна - проживання на території без законних підстав.