Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бабій В.М.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
115.39 Кб
Скачать

3. Макроекономічні показники в системі національних рахунків.

Нові категорії та поняття: валовий національний продукт, валовий внутрішній продукт, чистий національний продукт, національний дохід, проміжний продукт, кінцевий продукт, додана вартість, дефлятор (інфлятор) ВВП. Економічний кругообіг: поняття, структура, моделі. В основу макроекономічного аналізу покладено різні типи моделей кругових потоків: проста та повна модель, закрита та відкрита, статична та динамічна. Проста модель кругових потоків базується на взаємодії лише двох макроекономічних суб’єктів – сектору домашніх господарств та підприємницького сектору через ринки ресурсів, товарів і послуг. Потік споживчих витрат домогосподарств утворює доходи підприємств від реалізації своєї продукції. Потоки «доходи-витрати» (грошовий потік) і «ресурси-продукти» (реальний потік) здійснюються одночасно в протилежних напрямках і постійно повторюються. Головний висновок з цієї моделі: сумарна велична продаж фірм дорівнює сумарній величині доходів домашніх господарств. Звідси випливає, що для закритої економіки без державного втручання величина загального обсягу виробництва в грошовому виразі дорівнює сумарній величині грошових доходів домашніх господарств. У відкритій економіці з державним втручанням модель кругових потоків дещо ускладнюється і вказана рівність порушується, оскільки з потоку «доходи-витрати» виникають «витоки» у вигляді заощаджень, податкових платежів та імпорту. «Витоки» – будь-яке використання доходу не на купівлю виготовленої всередині країни продукції. Одночасно в потік «доходи-витрати» вливаються додаткові засоби у вигляді «ін’єкцій» – інвестиції, державні видатки та експорт. «Ін’єкції» – будь-яке доповнення до споживчих витрат на продукцію, виготовлену всередині країни. Схема взаємодії між рішенням домашніх господарств про витрати і рішенням фірм відносно виробництва залишається попередньою, хоч і ускладнюється: за допомогою трансфертів, субсидій, податків та інших економічних інструментів держава регулює коливання в умовах виробництва, зайнятості та рівня цін.

Система національних рахунків базується на таких методологічних принципах:

– продуктивною є будь-яка економічна діяльність, яка приносить прибуток суб’єктам цієї діяльності. Тобто критерієм продуктивності праці є одержання доходу. До сукупного продукту належать як речові блага й матеріальні послуги, так і нематеріальні послуги;

– грошові витрати й доходи в економіці еквівалентні. Це означає, що вартість продукту, з одного боку, це сума витрат факторів виробництва (праці, природних ресурсів, капіталу), з іншого боку, це сума доходів, отриманих власниками факторів виробництва. Отже, одна й та сама величина для виробників продукту є витратами, а для власників факторів виробництва – прибутками. Тому витрати дорівнюють доходам. Такий стан свідчить про рівновагу в економічній системі. Слід зазначити, що рівність між витратами та прибутками досягається не завжди. Проте ринковий механізм постійно намагається зрівняти витрати з доходами. В окремих випадках для досягнення цієї рівноваги в економічні процеси втручається держава. Досягнення економічної рівноваги – одна з ключових проблем макроекономічної науки;

– виробництво, розподіл, обмін і споживання розглядаються як взаємопов’язані сторони єдиного процесу відтворення (поновлення) суспільного виробництва. СНР виходить із того, що економіка перебуває в постійному кругообігу, а кругообіг – це безперервний потік “витрати – доходи”. Це означає, що витрати створюють доходи, а останні є джерелом нових витрат, котрі створюють нові доходи. І цьому потоку кінця-краю. Із цього випливає висновок: щоб збільшити доходи, необхідно збільшити витрати, а щоб витрати зросли, потрібно одержати більші прибутки. Це і є однією з головних проблем макроекономіки. Концепція господарського кругообігу розглядає, таким чином, виробництво, розподіл і перерозподіл продукту й доходу, формування національного багатства як різні, але взаємопов’язані аспекти процесу відтворення;

– усі показники в системі національних рахунків обчислюються лише в грошовій формі і без повторного рахунку.