Висновки

1. У курсовій роботі проаналізовано основні теоретичні підходи до проблеми дослідження особистісного розвитку молодшого школяра в роботах вітчизняних та зарубіжних психологів. Різні аспекти становлення сім’ї, виконання нею основних функцій, причини розлучень, вплив сімейного мікроклімату на процес сімейного виховання та формування особистості дитини, формування педагогічної культури батьків, проблеми сімейної дисгармонії, сімейних конфліктів досліджували вітчизняні вчені В. Г Алексеєва, Т. Д. Алексеєнко, М. О. Булнов, М. С. Вітер, А. Н. Волкова, С. Г. Голод, Т. Ф. Говорун, О. М. Докукіна, І. К. Гребінников, З. І. Зайцева, І.С. Кон, М. Ф. Мацківський, В. В. Постовий, І. С. Радзинська, М. В. Соловйов, А. В. Харчев, Б. В. Херсонський, О. С. Хромова, Д. Б. Чехот, Л. Н. Чуйко, Ю. О. Якубова, З. В. Янкова.

2. У курсовій роботі надано психологічну характеристику молодшого шкільного віку, вказані основні новоутворення цього періоду, охарактеризована соціальна ситуація розвитку тощо. Зазначено, що в цей період провідним видом діяльності стає навчання. Під час навчання — основної діяльності учнів — якісно і кількісно розвиваються пізнавальні процеси. Вони виявляються у розвитку сприймання. Кількісні зміни полягають у збільшенні швидкості процесу сприймання та кількості сприйнятих об´єктів, розширенні обсягу їх запам´ятовування тощо. Якісні зміни свідчать про зростання пізнавальної ефективності.

3. У курсовій роботі зазначено вплив родинних взаємин на розвиток особистості молодшого школяра. Визначено функції сім’ї, описані основні стилі сімейного виховання, їх достоїнства та недоліки. Сім’я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передавання культурних цінностей від покоління до покоління. З перших днів появи дитини на світ сім’я покликана готувати її до життя та практичної діяльності, в домашніх умовах забезпечити розумну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути власного досвіду поведінки і діяльності.

4. У курсовій роботі було проведено психологічне дослідження впливу стилю батьківського виховання на розвиток особистості молодшого школяра за допомогою трьох психодіагностичних методик: методики «Який Я?» Г.Н. Осипової, шкали самоповаги М. Розенберга, опитувальника батьківського відношення (ОБВ) А. Я. Варга, В. В. Століна. Порівнюючи дані трьох методик, можна зазначити, що неправильний стиль батьківського виховання впливає на самооцінку дітей. Матері респондентів, що мають низьку самооцінку (респонденти № 4, №5 та №6) занадто їх контролюють, не відчувають єдності зі своєю дитиною, а мати респондента №6 (який має найнижчі показники) ще й привертає занадто багато уваги до його невдач.

Мати респондента №9, який має занадто високу самооцінку, недостатньо контролює свою дитину, не звертає уваги на невдачі дитини, зосереджуючись тільки на досягненнях, тобто виховує свою дитину як «кумира родини», що відобразилось на самооцінці респондента.

5. У курсовій роботі виділено ознаки правильного батьківського виховання, що основане на любові до своєї дитини, баченні в ній особистості, прийнятті її такою, яка вона є. Найголовнішим у взаємопорозумінні між дорослими та дітьми є прагнення до діалогу, коли дорослий розмовляє на одному рівні із дитиною, зважає на її потреби, прислухається до її думок. Для цього батьки повинні переглянути своє ставлення до дітей, подолати емоційний бар’єр, багато працювати над собою.

Додаток А.

Бланк відповідей до методики «Який Я» Г.Н. Осипової

№	Оцінювані якості особистості	Відповіді
		так	ні	іноді	не знаю
1	Гарний
2	Добрий
3	Розумний
4	Акуратний
5	Слухняний
6	Уважний
7	Ввічливий
8	Умілий (здатний)
9	Працьовитий
10	Чесний

Додаток Б

Таблиця Б.1

Ключ до шкали самоповаги М. Розенберга

№	Варіанти відповідей
	а	б	в	г
1	4	3	2	1
2	1	2	3	4
3	4	3	2	1
4	4	3	2	1
5	1	2	3	4
6	4	3	2	1
7	4	3	2	1
8	1	2	3	4
9	1	2	3	4
10	1	2	3	4

Додаток В

Питання до опитувальника батьківського відношення А. Я. Варга, В. В. Століна

1. Я завжди співчуваю своїй дитині.

2. Я вважаю своїм обов'язком знати все, про що думає моя дитина.

3. Мені здається, що поведінка моєї дитини значно відхиляється від норми.

4. Потрібно якомога довше тримати дитину осторонь від реальних життєвих проблем, якщо вони її травмують.

5. Я відчуваю до дитини симпатію.

6. Я поважаю свою дитину.

7. Гарні батьки відгороджують дитину від труднощів життя.

8. Моя дитина часто мені неприємна.

9. Я завжди намагаюся допомогти своїй дитині.

10. Бувають випадки, коли недобре відношення до дитини приносить їй користь.

11. Стосовно своєї дитини я відчуваю досаду.

12. Моя дитина нічого не доб'ється в житті.

13. Мені здається, що інші діти потішаються над моєю дитиною.

14. Моя дитина часто робить такі вчинки, які заслуговують осуду.

15. Моя дитина відстає в психологічному розвитку й для свого віку виглядає недостатньо розвиненою.

16. Моя дитина спеціально поводиться погано, щоб досадити мені.

17. Моя дитина, як губка, усмоктує в себе все найгірше.

18. При всьому старанні мою дитину важко навчити гарних манер.

19. Дітей з дитинства слід тримати у твердих рамках, тільки тоді з них виростуть гарні люди.

20. Я люблю, коли друзі моєї дитини приходять до нас у будинок.

21. Я завжди беру участь в іграх і справах дитини.

22. До моєї дитини постійно «липне» усе дурне.

23. Моя дитина не доб'ється успіхів у житті.

24. Коли в компанії говорять про дітей, мені стає соромно, що моя дитина не така розумна і здатна, як інші діти.

25. Я жалію свою дитину.

26. Коли я порівнюю свою дитину з однолітками, то вони видадуться мені вихованішими й розумнішими, ніж моя дитина.

27. Я із задоволенням проводжу з дитиною свій вільний час.

28. Я часто жалію про те, що моя дитина дорослішає, і з ніжністю згадую той час, коли вона була ще зовсім маленькою.

29. Я часто ловлю себе на тому, що з ворожістю ставлюся до дитини.

30. Я мрію про те, щоб моя дитина досягла того, що особисто мені не вдалося в житті.

31. Батьки повинні не тільки вимагати від дитини, але й самі пристосовуватися до неї, ставитися до неї з повагою, як до особистості.

32. Я намагаюся виконувати всі прохання й побажання моєї дитини.

33. При прийнятті рішень у родині слід ураховувати думку дитини.

34. Я дуже цікавлюся життям своєї дитини.

35. Я часто визнаю, що у своїх вимогах і претензіях дитина по-своєму права.

36. Діти рано довідаються про те, що батьки можуть помилятися.

37. Я завжди зважаю на дитину.

38. Я відчуваю дружні почуття стосовно дитини.

39. Основна причина капризів моєї дитину – це егоїзм, лінь і впертість.

40. Якщо проводити відпустку з дитиною, то неможливо нормально відпочити.

41. Найголовніше – щоб у дитини було спокійне, безтурботне дитинство.

42. Іноді мені здається, що моя дитина не здатна ні на що гарне.

43. Я розділяю захоплення моєї дитини.

44. Моя дитина кого завгодно може вивести із себе.

45. Засмучення моєї дитини мені завжди близькі й зрозумілі.

46. Моя дитина часто мене дратує.

47. Виховання дитини – це суцільне нервування.

48. Строга дисципліна в дитинстві виховує сильний характер.

49. Я не довіряю своїй дитині.

50. За строге виховання діти потім дякують своїх батьків.

51. Іноді мені здається, що я ненавиджу свою дитину.

52. У моєї дитини більше недоліків, ніж гідностей.

53. Мені близькі інтереси моєї дитини, я їх розділяю.

54. Моя дитина не в змозі зробити що-небудь самостійно, і якщо вона це робить, то обов'язково виходить не так, як потрібно.

55. Моя дитина виросте не пристосованою до життя.

56. Моя дитина подобається мені такою, якою вона є.

57. Я ретельно стежу за станом здоров'я своєї дитини.

58. Я захоплююся своєю дитиною.

59. Дитина не повинна мати секретів від батьків.

60. Я невисокої думки про здатності моєї дитини й не приховую цього від неї.

61. Дитина повинна дружити з тими дітьми, які подобаються її батькам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Акимова М.К. Психологическая диагностика: учеб. для вузов / М.К. Акимова, К.М. Гуревич – СПб. : Питер, 2003. – 652 с.

2. Асмолов А. Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров: Психолог. Психопедагог. Психоисторик. / А.Г. Асмолов - М. : ИПП, 1996. - 768с.

3. Асмолов А. Г. Психология личности. Принципы общепсихологического анализа / А.Г. Асмолов — М. : Изд-во МГУ, 1990. — 367 с.

4. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К.А. Абульханова-Славская - М. : Мысль, 1991. - 299с.

5. Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики / Е.Ю. Артемьева - М. : Наука, 1999. - 349 с.

6. Божович Л. И. Избранные психологические труды / Л.И. Божович - М. : МПА, 1995. — 209 с.

7. Божович Л.И. Проблемы формирования личности / Л.И. Божович - М. : Институт практической психологии, 1997. - 352 с.

8. Большаков В. Ю. Психотренинг: Социодинамика. Упражнения. Игры - / В.Ю. Большаков - СПб. : Социально-психологический центр, 1996. – 380 с.

9. Бочелюк В.Й. Методика та організація наукових досліджень з психології: Навчальний посібник / В.Й. Бочелюк – К. : ЦНЛ, 2008. – 360 с.

10. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности / Л.Ф. Бурлачук – К. : Здоров'я, 1989. – 168 с.

11. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов – СПб. : Питер Ком, 1999. – 528 с.

12. Венгер Л. Психологическая характеристика ребенка / Л. Венгер // Дошкольное воспитание. – 1977. - №5. – С. 12 – 28.

13. Гальперин П.Я. К теории программированного обучения / П.Я. Гальперин - М. : Знание, 1967. - 433 с.

14. Данилова Н.Н. Психофизиология. Учебник для вузов / Н.Н. Данилова - М. : АспектПресс, 2001. – 244 с.

15. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности / О.П. Елисеев - СПб. : Питер, 2001. — 560 с.

16. Колга В.А. Дифференциально-психологическое исследование когнитивного стиля и обучаемости – В.А. Колга - М. : Политиздат, 1977. – 322с.

17. Кон И. С. Психология детского возраста : Учеб. Пособие для студентов пед. ин - тов / И. С. Кон – М. : Просвещение, 1979. - 175 с.

18. Ломтева Т. А. Большие игры маленьких детей. Учимся понимать своего ребенка / Т. А. Ломтева - М. : Дрофа—Плюс, 2005. – 272 с.

19. Маркова А. С. Формирование мотивации учения / А. С. Маркова - М. : Просвещение, 1994. – 192 с.

20. Менчинская Н. А. Проблемы учения и умственного развития школьников / Н. А. Менчинская. - М. : Педагогика, 1989. – 218 с.

21. Мерлин B. C. Структура личности: характер, способности, самосознание / B.C. Мерлин – Пермь : Квазар, 1990. – 318 с.

22. М’ясоїд П. А. Загальна психологія / П. А. М’ясоїд. - К. : Вища школа, 2001. – 487 с.

23. Обухова Л. Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы / Л.Ф. Обухова – М. : Просвещение, 1995. – 246 с.

24. Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии / И.И. Чеснокова – М. : МГУ, 1977. – 144 с.

25. Чуприкова Н. И. Система обучения / Н.И. Чуприкова - М. : Высшая школа, 1969. - 384 с.

26. Столяренко Л.Д. Основы психологии. Практикум / Л.Д. Столяренко – Ростов н/Д. : Феникс, 1999. – 576 с.

27. Шапарь В.Б. Практическая психология. Проектвные методики / В.Б. Шапарь, О.В. Шапарь – Ростов н/Д. : Феникс, 2006. – 480 с.

28. Шванцара Й. Диагностика психического развития / Й. Шванцара – Прага : Авиценум, 1978. - 427 с.

29. Шевандрин Н.И. Основы психологической диагностики: Учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений / Н.И. Шевандрин, К.С. Акимов – М. : ВЛАДОС, 2003. – 336 с.

30. Шмелев А.Г. Основы психодиагностики: Учеб. пособ. / А.Г. Шмелев - Ростов н/Д. : Феникс, 1996. - 544 с.