2.2. Психологічний та статистичний аналіз результатів констатуючого експерименту
З метою дослідження впливу стилю батьківського виховання на розвиток особистості молодшого школяра були проведені психодіагностичні методики на десяти респондентах молодшого шкільного віку та їх матерях.
Усього використовувалося три методики - методика «Який Я?» Г.Н. Осипової, шкала самоповаги М. Розенберга, опитувальник батьківського відношення (ОБВ) А.Я. Варга, В.В. Століна.
Перші дві методики були проведені на десяти дітях віком 8-9 років:
Третя методика проводилася на матерях цих дітей. Дослідження повинно було виявити, як стиль батьківського виховання впливає на самооцінку та самоповагу молодших школярів.
За результатами першої методики «Який Я» Г.Н. Осипової (див. табл. 2.1) дуже високу самооцінку має один респондент з десяти (дівчинка); п’ять респондентів з десяти мають високу самооцінку (чотири хлопчика та одна дівчинка); середню самооцінку мають три респонденти (дві дівчинки та один хлопчик); низьку самооцінку має один респондент (хлопчик); дуже низьку самооцінку не має жоден з респондентів.
Таблиця 2.1
Результати діагностики самооцінки за методикою
«Який Я» Г.Н. Осипової
Результат |
Хлопчики |
Дівчата |
Дуже висока самооцінка |
0 |
1 |
Висока самооцінка |
4 |
1 |
Середня самооцінка |
1 |
2 |
Низька самооцінка |
1 |
0 |
За результатами шкали самоповаги М. Розенберга (див. табл. 2.2) занадто високу самоповагу має один респондент (дівчинка); самоповагу вище середнього мають шість респондентів (чотири хлопчики та дві дівчинки); середню самоповагу має один респондент (хлопчик), нижче середнього - два респонденти (хлопчик та дівчинка).
За результатами третьої методики (опитувальник батьківського відношення А.Я. Варга, В.В. Століна), що проводилась на матерях школярів, високі результати по шкалі «Прийняття-нерийняття мають дві матері; середні результати по цій шкалі - 8 матерей. Низькі результати по цій шкалі відсутні.
По шкалі «Кооперація» високі результати мають чотири матері, середні результати - 6 матерей.
По шкалі «Симбіоз» високі результати мають 2 матері, середні результати - 7 матерей, низькі результати - 1 мати.
По шкалі «Контроль» високі результати мають 4 матері, середні результати - 4, низькі результати - 2.
По шкалі «Відношення до невдач» високі результати має 1мати, середні - 5, низькі - 4 матері.
Зазначимо, що по першим трьом шкалам цієї методики високі результати свідчать про правильний стиль виховання, а по двом останнім правильний стиль виховання діагностується при низьких результатах.
Таблиця 2.2
Результати діагностики самоповаги за шкалою М. Розенберга
Результат |
Хлопчики |
Дівчата |
Занадто висока самоповага |
0 |
1 |
Самоповага вище середнього |
4 |
2 |
Середня самоповага |
1 |
0 |
Самоповага нижче середнього |
1 |
1 |
Якщо об’єднати дані двох перших методик, та узагальнити результати, позначивши дуже високу, високу самооцінку, а також самоповагу вище середнього та занадто високу самоповагу як «висока самооцінка»; середню самооцінку та самоповагу як «середня самооцінка», низьку самооцінку та самоповагу нижче середнього як «низька самооцінка», отримаємо наступні результати.
Більшість респондентів мають високу самооцінку (70 %). Це є нормальним явищем для цього віку і свідчить про гармонійний розвиток особистості. Із них занадто високу самооцінку та самоповагу має тільки один респондент (дівчинка). Це свідчить про її нереалістичне самосприйняття та нездатність оцінювати себе критично. Тобто гармонійно високу самооцінку мають тільки 60% респондентів. Саме занадто висока самооцінка є небажаним явищем та повинна підлягати корекції. Середню самооцінку мають 10% респондентів. Низьку самооцінку мають 20 % респондентів (див. мал. 2.1). З цими дітьми також потрібно проводити психокорекційну роботу для покращення самооцінки. Сумуючи високу та середню самооцінку, можна зробити висновок, що 70% школярів мають гармонійну самооцінку, а 30% - негармонійну і потребують психокорекційних заходів.
Малюнок 2.1.
Самооцінка респондентів за результатами першої та другої методик
Розрахуємо результати окремо для хлопчиків та дівчат. Гармонійно високу самооцінку (див. Мал. 2.2) мають чотири хлопчики та дві дівчинки (67% та 50% відповідно). Середню самооцінку - один хлопчик (17%). Низьку самооцінку - один хлопчик та одна дівчинка (17% та 25%). Сумуючи високу та середню самооцінку, можна зробити висновок, що чотири із п’яти хлопчиків мають гармонійну самооцінку, як і три з п’яти дівчат. Це 80% та 60% відповідно. 20% хлопчиків та 40% дівчат потребують гармонізації самооцінки. Тобто, вцілому, самооцінка хлопчиків вище за самооцінку дівчат.
Мал. 2.2
Самооцінка респондентів за результатами першої та другої методики з урахуванням статевої приналежності
З отриманих результатів по методиці «Опитувальник батьківського відношення А.Я. Варга, В.В. Століна» можна побачити, у 20% матерів високий результат по шкалі «Прийняття». 80% матерів показали середній результат за цією шкалою. Тобто батькам подобається дитина такою, якою вона є. Батьки поважають індивідуальність дитини, симпатизують їй, схвалюють її інтереси й плани. За даними методики, жодна мати не схильна сприймати дитину поганою, непристосованою і невдачливою, не випробовує до дитини злість, досаду, роздратування, образу, недовіру або зневагу.
40% випробуваних набрали високі бали по шкалі «Кооперація». 60% мають середній результат. Це свідчить про те, що матері випробуваних проявляють зацікавленість справами й планами дитини, намагаються допомогти їй, високо оцінюють інтелектуальні й творчі здібності дитини, відчувають гордість за неї.
Однак за шкалою «Симбіоз» у 20% випробуваних дистанція в спілкуванні з дитиною занадто мала. Ці матері відчувають себе з дитиною єдиним цілим, прагнуть задовольнити всі потреби дитини, відгородити її від труднощів і неприємностей життя. Вони постійно відчувають тривогу за дитину, дитина видається їм маленькою і беззахисною. Це може пояснюватися невеликим віком дітей (6-10 років), а може бути пов’язано й з підвищеною особистісною тривожністю самих матерів. З такими матерями треба проводити психокорекційну роботу, щоб зменшити надмірне відчуття єдності з дитиною, нормалізувати стосунки і надати дитині більше свободи. 70% матерів мають середні показники по цій шкалі. У однієї з опитуваних цей показник занизький, що також є ознакою дисгармонійного стилю виховання.
80% випробуваних набрали високі й середні показники по шкалі «Контроль». Це говорить про те, що практично всі батьки бачать свою дитину молодшою у порівнянні з реальним віком, приписують дітям особисту й соціальну неспроможність. Інтереси, захоплення, думки й почуття дитини не сприймаються всерйоз. Дитина видається батькам не пристосованою, відкритою для дурних впливів. Можливо, саме тому 40% з цих матерів воліють надмірно жорстко контролювати своїх дітей.
Тільки одній матері з десяти властиве відношення до своєї дитини як до невдахи й надмірна концентрація на неспроможності дитини. Ця мати набрала високий результат по шкалі «Відношення до невдач».
Тобто, виходячи з результатів третьої методики, тільки чотири з десяти матерів дотримуються гармонійного стилю виховання. Шість матерів мають вади у стилі виховання. Матері респондентів №3 та №9 занадто ототожнюють себе з дитиною, матері респондентів №4, №5 та №10 занадто контролюють своїх дітей, мати респондента №6 занадто контролює свою дитину та несприятливо відноситься до її невдач.
Порівнюючи третю методику з двома першими (див. табл. 2.3), можна зазначити, що неправильний стиль батьківського виховання впливає на самооцінку дітей. Матері респондентів, що мають низьку самооцінку (респонденти № 4, №5 та №6) занадто їх контролюють, не відчувають єдності зі своєю дитиною, а мати респондента №6 (який має найнижчі показники) ще й привертає занадто багато уваги до його невдач.
Мати респондента №9, який має занадто високу самооцінку, недостатньо контролює свою дитину, не звертає уваги на невдачі дитини, зосереджуючись тільки на досягненнях, тобто виховує свою дитину як «кумира родини», що відобразилось на самооцінці респондента.