- •Відтворення та його різновиди
- •13) Види сприйняття
- •14) Види уваги
- •Післядовільна увага
- •За видом дії
- •15) Виразність відчуттів. Форми їх протікання.
- •16) Вищі відчуття- моральні, естетичні, інтелектуальні, практичні.
- •17) Властивості сприйняття.
- •18)Властивості темпераменту.
- •19) Властивості уваги
- •20) Воля і вольові дії людини.
- •21) Вольові якості особистості.
- •22) Єдиність мисленя і мови.
- •23) Загальне поняття про діяльність.
- •24) Закономірності відчуттів
- •25) Зв'язок діяльності з потребами. Формування мотиву та цілі.
- •31. Поняття про спрямованість особистості. Потреби, інтереси, установки світогляд і ідеали особистості.
- •33. Предмет психологічного дослідження діяльності
- •42)Методи дослідження між особових відносин у групах
- •№49 Поняття про пам'ять
- •Понятие эмоции
- •Поняття про групу. Види груп
- •Мозг и психика
- •Властивості свідомості
- •Функції свідомості
- •Головні однопорядкові підструктури особистості
- •Виды ощущений у человека.
- •76) Роль психологічних знань в практичному житті людини
- •77) Свідомість, як ідеальне відображення . Функції свідомості.
- •Властивості свідомості
- •78) Співвідношення понять: індивід, особистість, індивідуальність.
- •79) Спілкування як взаємодія
- •80) Спілкування як обмін інформацією
- •81) Спілкування як пізнання людьми один одного
- •82) Спрямованість як стержнева характеристика особистості.
- •83) Структура аналізатора
- •84) Структура дії, оволодіння дією.
- •85) Структкра і види спілкування
- •86) Структура сучасної психологічної науки. Її звязк з іншими науками.
- •87) Структура характеру
- •88) Сучасна характеристика типів темпераменту.
- •90) Типи вищої нервової діяльності і темперамент
- •92) Типи темпераменту. Їх психологічна характеристика
- •93) Умови, сприяючі успішному зберіганню інформації
- •94) Учбова діяльність, її психологічні особливості
- •95) Фізіологічні основи відчуття
- •96) Фізіологічні основи психіки
- •97) Фізіологічні основи сприйняття
- •98) Фізіологічні основи темпераменту
- •99) Фізіологічні основи уваги
- •102) Фундаментальні емоції
- •103) Функції емоції
- •104) Характер і індивідуальність людини
- •105) Чинники які визначають ефективність професійної діяльності мало
- •106) Чутливість та її вимірювання
95) Фізіологічні основи відчуття
Завдяки відчуттям людина пізнає властивості певних предметів, рухів, частин тіла. Фізіологічною основою їх є діяльність аналізаторів, у складі яких функціонують:
периферійний відділ - рецептор (око, вухо, язик, шкіра), який перетворює зовнішню енергію на нервовий імпульс;
аферентні (доцентрові) та еферентні (відцентрові) нервові шляхи, які з'єднують рецептор із кірковим центром у мозку;
підкіркові і кіркові відділи мозку, де відбувається перехід нервового імпульсу у факт свідомості.
В аналізаторах відбувається первинний аналіз (виокремлення) подразників, що діють на органи чуття. Складний (вторинний) аналіз здійснюють нервові закінчення аналізаторів, наприклад розрізнення тонів музичних звуків за висотою.
У відчуття включаються безумовні рефлекси, пов'язані із задоволенням біологічних потреб (відчуття голоду). Виникають вони у процесі утворення умовних рефлексів на окремі подразники (світло, звук).
На основі вивчення відчуттів і сприймань лікують людей із порушеннями сенсорної системи. Наприклад, психологи вважають, що характерне послаблення слуху пов'язане з тривалим впливом сильного шуму. Зниження рівня відчуттів і сприймання пов'язують зі специфічними зовнішніми подіями - обмеженістю досвіду, травмами, хворобами, віковими змінами.
96) Фізіологічні основи психіки
Психічна діяльність матеріально забезпечуеться мозком. Природною її соновою є діяльність вищой нервової системми.
Функціональна асиметрія мозку проявляється як домінування лівої або правої півкулі. За домінування однієї з півкуль посилюються відповідні їй стратегії і послаблюються інші. Обидві півкулі функціонують завжди спільно, тому таке домінування відносне.
Лівопівкульне мислення переважно аналітичне, йому властиве поетапне опрацювання невеликих порцій однорідної інформації з високою точністю на основі дедуктивного логічного висновку. Лівопівкульні стратегії опрацювання інформації - вербально-логічні, абстрактно-схематичні, аналітичні, сукцесивні (послідовні), свідомі. Все це створює однозначніші, простіші, внутрішньо несуперечливі та «оптимістичні» моделі реальності.
Правопівкульне мислення переважно синтетичне. Для нього характерне паралельне й одночасне опрацювання в реальному масштабі часу великих масивів інформації різних типів та якості, в т. ч. високої невизначеності і складності. Таке мислення спрямоване на цілісне охоплення у складній картині всього розмаїття елементів та зв'язків реальності, зокрема таких, що видаються суперечливими і взаємовиключними - це створює багатозначність контексту. Йому властиві індуктивний стиль, увага до випадків, а не правил, до непередбачуваностей і відхилення від схем. Здебільшого працює на образному матеріалі, тісніше пов'язане з інтуїцією та творчістю. Правопівкульні стратегії опрацювання інформації - образні, конкретні, синтетичні, симультанні (одночасні), з високою часткою несвідомих психічних процесів. Цей тип мислення створює синтетичні (цілісні) моделі реальності. Здатність схоплювати ціле раніше від його частин є основою творчого процесу. Провідна роль у творчій діяльності належить субдомінантній правій півкулі.
Кожна з півкуль виконує різні функції в емоційному житті людини: виникнення позитивних емоцій пов'язане з активацією лівої півкулі, негативних - правої.
Отже, ліва півкуля - причинна, активна, експліцитна, інтелектуальна, аналітична, сукцесивна, концентрована, часова, вербальна. Вона планує, контролює, думає, працює у вимірах минулого та майбутнього. Права півкуля - непричинна, рецептивна, імпліцитна, інтуїтивна, синтетична, симультанна, дифузна, образна, просторова, функціонує у вимірах теперішнього, пізнає, актуально діє, відчуває.