93) Умови, сприяючі успішному зберіганню інформації

Головна особливість навмисного запам'ятовування - це прояв вольових зусиль у вигляді постановки завдання на запам'ятовування. Багаторазове повторення дозволяє надійно і міцно запам'ятати матеріал, у багато разів перевищує обсяг індивідуальної короткочасної пам'яті.  Необхідно враховувати, що переважна більшість наших систематичних знань виникає в результаті спеціальної діяльності, мета якої - запам'ятати відповідний матеріал, з тим щоб зберегти його в пам'яті. Така діяльність, спрямована на запам'ятовування і відтворення утриманого матеріалу, називається мнемічної діяльністю.  Механічне запам'ятовування - це запам'ятовування без усвідомлення логічного зв'язку між різними частинами сприйманого матеріалу. Основою механічного запам'ятовування є асоціації по суміжності.  На відміну від цього осмислене запам'ятовування грунтується на розумінні внутрішніх логічних зв'язків між окремими частинами матеріалу.  Осмислене запам'ятовування набагато продуктивніше. При механічному запам'ятовуванні в пам'яті через одну годину залишається тільки 40% матеріалу, а ще через кілька годин - всього 20%, а в разі осмисленого запам'ятовування 40% матеріалу зберігається в пам'яті навіть через 30 днів.  Осмислення матеріалу досягається різними прийомами, і перш за все виділенням в досліджуваному матеріалі головних думок і групуванням їх у вигляді плану. Корисним прийомом осмислення матеріалу є порівняння, тобто нахожд-ня подібності та відмінності між предметами, явищами, подіями і т. д.  Найважливішим методом осмисленого запам'ятовування матеріалу і досягнення високої міцності його збереження є метод повторення. Дуже важливо правильно розподілити повторення в часі. У психології відомі два способи повторення: концентроване і розподілене. При першому способі матеріал заучується в один прийом, повторення слід одне за іншим без перерви. При розподіленому повторенні кожне читання відокремлене від іншого деяким проміжком. Розподілений повторення раціональніше концентрованого. Воно економить час і енергію, сприяючи більш міцному засвоєнню знань.  Дуже близький до методу розподіленого заучування метод відтворення під час заучування. Його суть полягає у спробах відтворити матеріал, який ще повністю не вивчений. Наприклад, вивчити матеріал можна двома способами: а) обмежитися тільки читанням і читати до тих пір, поки не виникне впевненість, що він вивчений, б) прочитати матеріал одне-два рази, потім спробувати його вимовити, після чого знову прочитати його кілька разів і знов спробувати відтворити.  Експерименти показують, що другий варіант набагато продуктивніше і доцільніше. Заучування йде швидше, а збереження стає більш міцним. 

94) Учбова діяльність, її психологічні особливості

Психологічна характеристика учбової діяльності. Своєчасність і актуальність поставлених теорією учбової діяльності проблем поширюється не тільки на школу, стосовно застосування до умов навчання в якій і була сформульована ця теорія, але, що не менш важливо, на ВУЗівське навчання і діяльність студентів, з різних причин недостатньо сформовану та вивчену. Актуальність та своєчасність розповсюдження теорії учбової діяльності ВУЗів як навчання в цілому визначається тим, що уже склалися певні позитивні тенденції в вищій школі (як в нашій країні, так і в світовій практиці), які дають змогу реорганізувати викладання і саму учбову діяльність студента. Поняття учбова діяльність досить неоднозначне. В широкому розумінні слова, воно іноді неправомірно визначається як синонім поняття повчання, навчання, вчення.

Учбова діяльність в цьому план і діяльність суб’єкта по оволодінню узагальненими способами учбової діяльності і саморозвитку в процесі рішення учбових задач, спеціально поставлених викладачами, на основі зовнішнього контролю та оцінки, які переходять в самоконтроль та самооцінку.Учбова діяльність- це діяльність спрямована, яка має своїм змістом оволодіння узагальненими засобами дій в сфері наукових понять; така діяльність повинна спонукатись адекватними мотивами, чи можуть бути мотиви придбання узагальнених засобів дій, чи простіше кажучи, мотиви власного росту, власного удосконалення. Якщо вдасться сформувати такі мотиви в учнів, то цим самим підтримуються, наповнюючись новим змістом, ті загальні мотиви які зв’язані з позицією школяра, зі здійсненням суспільно значимої і суспільно оцінюваної діяльності. Є пять основних характеристик учбової діяльності, які відрізняють її від інших форм навчання: 1) вона спеціально направлена на оволодіння учбовим матеріалом і рішення учбових задач; 2) в ній засвоюються загальні засоби дій та наукові поняття (в порівнянні з життєвими, засвоєними до школи); 3) загальні засоби дій передують рішенню задач ( порівняємо з вивченням методом проб та помилок, коли нема передуючого загального засобу, програми дій. 4) учбова діяльність веде до змін в самому суб’єкті. 5) зміни психологічних характеристик та поведінки учня. Таким чином, можна говорити про п’ять характеристик учбової діяльності в порівнянні з вченням. Виходячи з визначення учбової діяльності як діяльності по оволодінню узагальненими засобами дій, саморозвитку учня завдяки рішенню спеціально поставлених викладачем учбових задач і через учбові дії, роздивимось її діяльні сні характеристики.