79) Спілкування як взаємодія

Спілкування — це не тільки обмін інформацією, знаками, а й організація спільних дій. Воно завжди припускає досягнення деякого результату. Таким результатом звичайно є зміна поведінки і діяльності інших людей. Уявіть, що троє учнів вирішили підготувати стінгазету. Хтось пише заголовки, хтось підбирає малюнки, хтось складає тексти. Тут спілкування виступає як міжособистісна взаємодія, або інтеракція (віт inter — між і action — дія), тобто як сукупність зв'язків і взаємовпливів людей, що складаються в їхній спільній діяльності. У хід спілкування його учасникам можна не тільки брати участь у комунікації, але й організувати обмін діями, спланувати загальну діяльність, виробити форми та норми сумісних дій.

Інтерактивна сторона спілкування — це та його сторона, яка фіксує не тільки обмін інформацією, а й організацію сумісних дій, які дозволяють реалізувати деяку загальну для партнерів діяльність. У дослідженні цієї сторони спілкування використовують поняття "інтеракція", "взаємодія", "соціальна взаємодія".

Взаємодія - це універсальна властивість усього існуючого світу речей і явищ в їх взаємній зміні, впливові одного на інших.

В суспільстві взаємодія — це система зв'язків і взаємодій між індивідами, соціальними групами, сукупність усіх соціальних відносин. Тому, звичайно, неможливо знайти на Землі людину, яка була б зовсім ізольованою від інших людей. Більш того, одне лише розуміння того, що десь існують інші люди, може суттєво змінити поведінку індивіда. У всіх сферах свого життя людина зв'язана з іншими людьми безпосередньо чи опосередковано, пасивно чи активно, постійно чи ситуативно. Соціальні взаємозв'язки мають різні підстави і багато різних відтінків, які залежать від особистісних якостей індивідів, що вступають у взаємозв'язок. Формування цих зв'язків відбувається поступово від простих форм до складних. Соціальні зв'язки індивіда, який знаходиться навіть у малочи-сельній групі, являють собою чисельність взаємодій, які складаються з дій і зворотних реакцій на них. Утворюється складна система взаємодій, в яку включена різна кількість індивідів.

80) Спілкування як обмін інформацією

Коли говорять про комунікацію у вузькому сенсі слова, то перш за все мають на увазі той факт, що в ході спільної діяльності люди обмінюються між собою різними уявленнями, ідеями, інтересами, настроями, почуттями. Алеспілкування не може бути прирівняне ні до передачі повідомлень, ні навіть до обміну інформацією. Інформація в процесі спілкування не тільки передається, але і формується, уточнюється, розвивається. Тому комунікативне повідомлення - це завжди процес вироблення нової інформації, обший для людей, що спілкуються і народжує їх спільність.  Вихідною передумовою спілкування є перш за все факт наявності індивідів, які виявляються в змозі налагодити між собою якийсь контакт. Найпростішою моделлю міжособистісного спілкування є пара індивідів, які пов'язані між собою і вступають в діалог.  У психології та психолінгвістиці мова поділяють на зовнішню, орієнтовану на інших, і внутрішню, предназнаценную для самого себе. У свою чергу, зовнішня мова може бути усній і письмовій. Усна мова поділяється на монологічну і діалогічну. Монологічне мовлення існує у формі лекції, доповіді, ораторської мови і т.д.

У процесі спілкування найбільш часто зустрічаються фатіческій, інформаційний, дискусійне і сповідальний типи діалогів.  Фактичний діалог - це обмін мовними висловами єдино для підтримки діалогу, розмови. У деяких культурах фактичне спілкування має характер ритуалу, бо створює індивіду відчуття причетності своїм одноплемінникам,  Інформаційний діалог - це обмін інформацією самого різного властивості. Часто має місце у викладанні (у формі повідомлення, виступи та подальшого обговорення).  Дискусійний тип діалогу виникає при зіткненні різних точок зору, у разі, коли виявляються відмінності в інтерпретації тих чи інших фактів, подій і т.п. Дискутанта особливим способом впливають один на одного, переконують один одного, прагнуть досягти певного зміни поведінки.

Сповідальний діалог - саме довірче спілкування - відбувається в тому випадку, коли людина прагне виразити і розділити свої глибокі почуття і переживання. Це інтимне спілкування, засноване на взаімопрінятіі індивідів, на поділі ними загальних смислів і цінностейжиття.  Хоча вербальна мова і є універсальним засобом спілкування, вона доповнюється вживанням немовних, або невербальних, засобів спілкування.

Кінесика - це система засобів спілкування, що включає в себе жести, міміку, пантоміма. Кінетична система постає як чітко сприймається властивість обший моторики, різних частин тіла (рук - жестикуляція, обличчя - міміка; пози - пантоміма). Ця загальна моторика різних частин тіла відображає емоційні реакції людини. Включення оптико-кінетичної системи в ситуацію комунікації надає спілкуванню нюанси.