Мозг и психика

Психика является свойством мозга. “ Ощущение, мысль, сознание есть высший продукт особым образом организованной материи ”.

Психическая деятельность организма осуществляется посредством множества специальных телесных устройств. Одни из них воспринимают воздействия, другие - преобразуют их в сигналы, строят план поведения и контролируют его, третьи - придают поведению энергию и стремительность, четвертые - приводят в движение мышцы и т.д. Вся эта сложнейшая работа обеспечивает активную ориентацию организма в среде и решение жизненных задач.

На протяжении длительной эволюции органического мира - от амебы до человека - физиологические механизмы поведения непрерывно усложнялись, дифференцировались, становясь благодаря этому все более гибкими и оперативными.

Теоретичні основи будови та функціонування мозку та психіки

Будова, функціонування і особливості нервової системи людини

Психіка є властивість високоорганізованої матєрії – нервової системи. У людини носієм психіки є головний мозок. Нервова система здійснює дві найважливіші функції: зв'язок людини з навколишнім його світом і узгодження, координацію роботи всіх частин організму, управління ним. Всі явища людської психіки виникають, формуються і розвиваються в процесі діяльності мозку, що відображає навколишню дійсність. Інакше кажучи, вища нервова діяльність – фізіологічна основа психіки.

Нервова система людини відрізняється дуже великою складністю. Основний її елемент – нервова клітина – нейрон (рис.1). Кожен нейрон складається з тіла, в якому знаходиться ядро цієї нервової клітини, дендрітов, тобто відгалужень, через які нейрон одержує сигнал від інших нервових клітин, і аксона, довгого нервового закінчення, що передає сигнал на інші нейрони, на м'язи або залози. З'єднання між дендрітамі одного нейрона і аксоном або дендрітамі іншого називається синапсом. Через синапс передається сигнал завдяки так званим нейромедіатором, тобто хімічним речовинам, що виробляються мозком.

Розрізняють центральну і периферичну нервову систему. Периферична нервова система є сукупністю нервових волокон, що здійснюють зв'язок центральної нервової системи з різними частинами тіла і внутрішніми органами.

Центральна нервова система складається із спинного і головного мозку.

Принципи і загальні механізми зв'язку психіки і мозку

Спинний мозок розташований усередині хребетного стовпа і є товстим шнуром, що складається з нервової тканини. Поперечний розріз спинного мозку показує, що по краях його знаходиться біла речовина, а всередині – сіра речовина.

У спинному мозку розташовані центри цілого ряду природжених безумовних рефлексів. Він регулює мускульні рухи людського тіла і кінцівок, а також роботу внутрішніх органів.

У спинному мозку знаходяться провідні шляхи, що складаються з пучків нервових волокон. По провідних шляхах збудження передається від периферичних нервових закінчень в головний мозок і з головного мозку до периферії – до м'язів, шкіри, внутрішніх органів.

№67 Психіка.Свідомість.Мета,завдання,та предмет психології як наука про людину

ПСИХИКА - существующее в различных формах свойство высокоорганизованных живых существ и продукт их жизнедеятельности, обеспечивающие их ориентацию и деятельность. Неотъемлемое свойство живого. Взаимодействие живых существ с внешним миром реализуется посредством качественно отличных от физиологических, но неотделимых от них процессов, актов, состояний психических.

У человека контрольной инстанцией служит социальная практика. Благодаря связи обратной результат действия сопоставляется с образом, появление коего опережает этот результат, предваряя его как своеобразная модель действительности. Так психика выступает единой цикличной системой, имеющей историю и рефлекторной по типу. Здесь рефлекторность означает первичность объективных условий жизни организма и вторичность их воспроизведения в психике, закономерный переход воспринимающих компонент системы в исполнительные, целесообразность двигательных эффектов и их "обратное" влияние на образ. Активность психики проявляется:

при отображении реальности, ибо оно предполагает преобразование физико-химических раздражителей, действующих на нервные аппараты, в образы предметов;

в сфере побуждений, придающих поведению энергию и стремительность;

при исполнении программы поведения, включающей поиск и выбор вариантов.

Свідо́мість — це вища форма відображення дійсності, властива людям і пов'язана з їхньою психікою, абстрактним мисленням,світоглядом, самосвідомістю, самоконтролем своєї поведінки і діяльності та передбачування результатів останньої. Свідомість людини — складне і багатогранне явище. З погляду психології свідомість можна розглядати як форму психіки. Стосовно буттясвідомість демонструє свою пізнавальну функцію, що полягає в побудові певного образу світу, який несе в собі ступінь освоєння людиною буття.

Свідомість є своєрідним поєднанням усіх простіших форм відображення дійсності (сприйняття, відчуттів, уявлень, понять,почуттів, дій), узагальнюючою формою відображення дійсності, у якій з найбільшою повнотою відображено те, що є специфічним для людини порівняно з тваринами. Свідомість тісно пов'язана з мовою.