15. Актуальні питання боротьби з корупцією та вдосконалення санкцій за корупційні дії. "Актуальні проблеми антикорупційної політики України". Аналітична записка

Упродовж багатьох років Україні не вдається переломити небезпечні тенденції зростання масштабів корупції. Зокрема, не в повному обсязі виконуються міжнародні зобов'язання щодо боротьби з корупцією, що випливають з Конвенції ООН проти корупції, Конвенції Ради Європи про кримінальну відповідальність за корупцію, численні рекомендації ЄЄ, Ради Європи, Стамбульського плану дій Організації економічного співробітництва і розвитку. Донині не прийняті дієві антикорупційні закони, немає оновленої стратегії та плану дій, не створено спеціалізованого правоохоронного органу.

 

Висновки:

Ефективність антикорупційної політики, виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань щодо переслідування корупції, стануть предметом особливої уваги з боку міжнародних організацій (ЄС, Рада Європи, Світовий банк, ОЄСР), та країн, що надають Україні фінансову та технічну допомогу. Нищівні оцінки щодо корумпованості держави, низького рівня економічної свободи, недостатньої захищеності інвесторів, відсутності гарантій прав власності, неефективної системи правосуддя загрожують процесу європейської інтеграції України, політичній та економічній співпраці з міжнародними партнерами та можуть мати наслідком скорочення обсягів допомоги, застосування санкцій.

 

Таким чином, у 2011 році національна антикорупційна політика повинна зазнати радикальних змін. При цьому принциповим має стати перехід від гучних декларацій до вжиття конкретних заходів, спрямованих на запобігання та протидію корупції.

 

Слід зосередити зусилля на вирішенні таких проблем:

1. Подолання дефіциту антикорупційної стратегії. Донині відсутнє чітке та узгоджене бачення шляхів та мети протидії корупції, що негативно позначається на проведенні скоординованої антикорупційної політики. Необхідно прискорити прийняття Стратегії запобігання та протидії корупції, відповідного урядового Плану дій. їх необхідно підтримати фінансуванням, та узгодити з Верховною Радою.

 

2. Вироблення такої Стратегії має сприяти проведенню скоординованої державної політики у сфері кримінальної юстиції. Також необхідно реалізувати потенціал Національного антикорупційного комітету як центру вироблення і координації антикорупційної політики.

 

3. Усунення недоліків чинного законодавства, що регулюють питання, пов'язані з протидією корупції. При цьому головними пріоритетами є обмеження імунітету народних депутатів із внесенням відповідних змін до Конституції, дальше просування судової реформи, реформи кримінальної юстиції, формування безоплатної системи правової допомоги тощо. Також слід прискорити опрацювання нормативно-правової бази, що дозволить впровадити норми антикорупційних законів про запобігання конфлікту інтересів, фінансового контролю за доходами і видатками державних службовців, запровадити етичні кодекси.

 

Слід також максимально врахувати зауваження міжнародних і вітчизняних експертів щодо проекту Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні» (реєстраційний № 7487).

 

4. Впровадження системного моніторингу рівня корупції в державі на основі Національної системи оцінювання рівня корупції, яка має бути створена.

 

5. Вирішення проблеми інституційного забезпечення антикорупційної політики. Підлягає корекції діяльність Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, який має формувати адміністративні важелі подолання корупції через вдосконалення нормативно-правової бази, впровадження принципів доброчесності, здійснення моніторингу виконання антикорупційних планів та програм.

 

Також необхідно остаточно вирішити питання щодо створення або визначення спеціалізованого правоохоронного органу чим підрозділу , зосередженого на розслідуванні найбільш небезпечних проявів корупції, зокрема, серед високопосадовців, та пошуку незаконно отриманих доходів та майна для забезпечення подальшої їх конфіскації.

 

6. Врегулювання низки питань протидії корупції у окремих сферах - регуляторній, податковій, земельній, дозвільній тощо, розгляду найбільш резонансних випадків корупції.