Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi_na_dek.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
653.82 Кб
Скачать
  1. Поняття та зміст методологічних підходів юриспруденції.

1. Методологічний підхід є одним із основних компонентів парадигми і роз­глядається як сукупність взаємозалежних наукових методів. Він об'єднує різноманітні методи, певним чином пов'язані між собою, серед яких одні або кілька є основними, а всі інші підпорядковані їм, залежні, мають допоміж­ний характер.

  1. Види методологічних підходів та їх особливості.

2. Види підходів.

1. Історичний підхід ґрунтується на вивченні державно-правових явищ у виникненні й розвитку їх. Домінуючим, але не єдиним, є історичний метод, в основі якого лежить вивчення реальної історії держави і права як елементів суспільства, у їх конкретному різноманітті, виявлення історичних фактів і на цій основі розумове відтворення історичного процесу, що розкри­ває логіку, закономірності розвитку держави і права (історична школа пра­ва, історичні юридичні науки).

2. Логічний підхід. За логічного підходу об'єктивні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права розкривають шля­хом вивчення їх на вищих стадіях існування, у яких концентровано виража­ються, відновлюються у структурі та функціонуванні держави і права головні риси їх історичної еволюції, а це не потребує безпосереднього розгляду їх ре­альної історії.

3. Герменевтичний підхід ґрунтується на сукупності принципів і способів тлумачення, інтерпретації юридичних текстів, а останні можуть мати форму як нормативно-правових, так й інших правових документів, а також наукових монографій та інших письмових праць вчених. Цей підхід як домінуючий властивий аналітичній юриспруденції.

4. Ціннісний (аксіологічний) підхід ґрунтується на низці філософсько-соціологічних концепцій. Згідно з ним людські діяння можна осмислити лише у співвіднесенні з цінностями (благами), якими визначаються норми і цілі поведінки людей. У правознавстві цей підхід використовують при дослі­дженнях цінності права, правової культури, суспільної значущості (суспіль­ної корисності й суспільної небезпеки) діянь у сфері дії права.

5. Гуманістичний підхід передбачає дослідження державно-правових явищ на основі визнання людини найвищою соціальною цінністю, вільний розвиток якої є метою, а не засобом соціального розвитку. Використовують теорії і поняття природних прав людини, суб'єктивних прав, свобод і закон­них інтересів громадян.

6. Кібернетичний підхід. Розгляд правової реальності з позицій соціального управління забезпечується в межах кібернетичного підходу з використанням відповідних методів кібернетики, у яких важливу роль відіграють закони необхідної різноманітності, співвідношення стимулів і антистимулів, поєднання зовнішнього регулювання і саморегулювання. Предмет досліджень у межах кібернетичного підходу окреслюється проблемами ме­ханізму дії права, поняттями правового регулювання, ефективності дії пра­ва, дії правової норми, механізму правотворчості і правозастосування.

7. Комплексний підхід. Методологічні підходи не ізольовані один від одного і можуть мати взаємозумовлений (інтегративний) характер, що ви­кликає появу похідних (повторних, синтезованих) підходів. До таких нале­жать комплексний, а також структурно-функціональний, системно-струк­турний, системно-функціональний підходи тощо. При вивченні правової ре­альності принципове методологічне значення має комплексний підхід. Це пояснюється тим, що будь-яке соціальне явище багатогранне, тому важливо дослідити його властивості як цілого і його різноманітні конкретні складові, а також умови, що визначають це явище, зокрема:

• відповідність і узгодженість динаміки (зміни) державно-правового яви­ща із загальною перспективою розвитку суспільства;

• роль і місце цього явища в існуючій системі;

• зв'язок цього явища з конкретною сферою громадського життя, видом соціальної діяльності, а також регіоном, визначеними територіально-економічними умовами, їх взаємозалежність і взаємозумовленість;

• соціальна характеристика державно-правового явища, вплив на нього етнічного і національного чинників;

• політичний характер і політична форма цього явища;

• особливості конкретно-історичних умов існування явища (сформовані норми, ціннісні орієнтації, думки, традиції тощо);

• структура, рівень організації, ступінь усталеності, розвиненості суб'єк­тів, пов'язаних із цим явищем.

Комплексний підхід у юриспруденції забезпечує дослідження всіх умов і взаємодій державного або правового явища, взаємна (інтегрована) дія яких зумовлює конкретний стан цього явища.

8. Системно-функціональний підхід поєднує системний та функціональ­ний методи; орієнтований на дослідження державно-правових явищ як певних систем, а також на визначення функціональних зв'язків (функцій) елементів та підсистем певної системи, між системами та навколишнім середовищем.

9. Функціонально-структурний підхід виходить із розгляду державно-правових явищ як цілісностей, що мають складну структуру, складові яких функціонально пов'язані одна з одною.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]