- •Екзаменаційні питання з дисципліни «Основи прокурорської діяльності».
- •Поняття прокурорського нагляду в Україні. Його предмет, завдання і система.
- •Роль і місце прокуратури в системі державних органів України.
- •Правові основи організації та діяльності прокуратури.
- •Функції прокуратури України.
- •Організація та планування роботи в органах прокуратури. Контроль та аналіз її виконання.
- •Вимоги, яким повинні відповідати прокурори і слідчі прокуратури. Порядок їх призначення.
- •Суть та завдання нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів.
- •Повноваження прокурора під час здійснення нагляду за загальним виконанням законів.
- •Методики проведення окремих видів прокурорських перевірок щодо додержання і правильного застосування законів.
- •Повноваження прокурора щодо здійснення нагляду за оперативно-розшуковими органами.
- •11. Прокурорський нагляд за виконанням законів органами досудового розслідування.
- •Прокурорський нагляд за забезпеченням виконання вимог закону щодо участі захисника на досудових стадіях провадження у кримінальних справах.
- •Суть і значення функції координації діяльності у боротьбі із злочинністю.
- •Поняття підтримання державного обвинувачення як виду діяльності прокурора.
- •Екзаменаційні питання з дисципліни «Актуальні питання цивільного права і процесу».
- •1. Проблема співвідношення публічного та приватного права.
- •2. Цивільний та Господарський кодекси України – колізія норм.
- •3. Особливості укладання цивільних договорів по аналогії.
- •4. Особливості правового статусу фізичних осіб.
- •5. Юридична природа фіктивних та удаваних правочинів.
- •6. Актуальні питання застосування звичаїв ділового обороту.
- •7. Договір доручення та довіреність як форма надання повноважень при добровільному представництві.
- •8. Проблеми нормативного регулювання відносин власності в Україні.
- •9. Межі здійснення права приватної власності.
- •10. Речові права на чуже майно.
- •11. Особливості договору комерційної концесії.
- •12. Змагальність та процесуальна рівність сторін як галузеві принципи цивільного процесуального права.
- •14. Поняття, види і порядок оформлення позовних заяв.
- •15. Порядок та підстави укладення мирової угоди у цивільному процесі.
- •Екзаменаційні питання з дисципліни «Методологія та організація наукових юридичних досліджень».
- •Поняття про методологію, методи, принципи, прийоми та технології наукового пошуку, особливості їх застосування в правових дослідженнях.
- •Зміст методології.
- •Система методів дослідження.???????????
- •3. Структура методології юриспруденції
- •Поняття та зміст світогляду.
- •Поняття та зміст юридичного наукового мислення. Особливості сучасного типу науково-правового мислення.
- •Поняття, зміст та основні аспекти юридичної наукової парадигми.
- •Поняття та зміст методологічних підходів юриспруденції.
- •Види методологічних підходів та їх особливості.
- •2. Види підходів.
- •Поняття філософських методів пізнання. Метафізика та діалектика.
- •Закони, категорії та принципи діалектики.
- •Поняття загальних методів мислення та пізнання. Структура загальних методів.
- •Поняття загальнонаукових методів пізнання.
- •Поняття та види конкретно-наукових методів юриспруденції.
- •Основні етапи юридичного дослідження.
- •Особливості методології та методики проведення теоретичних та емпіричних юридичних досліджень
- •Екзаменаційні питання з дисципліни «Актуальні питання адміністративного права і процесу».
- •Загальні засади реформування адміністративного права.
- •Адміністративне законодавство, форми і тенденції його систематизації.
- •Державний нагляд та контроль за діяльністю об’єднань громадян.
- •Центральні органи виконавчої влади: основні напрями реформування та їх законодавче регулювання.
- •Місцеві органи виконавчої влади та їхвзаємодія з органами місцевого самоврядування.
- •Розвиток інституту адміністративного договору та надання адміністративних послуг як форми управління в сфері публічних відносин.
- •Адміністративна відповідальність та адміністративно-господарські санкції, їх спільні ознаки та відмінності.
- •Стаття 24. Види адміністративних стягнень
- •Акти державного управління та їх види.
- •Декриміналізація відповідальності у суспільному житті. Застосування заходів покарання за вчинені правопорушення без застосування позбавлення волі.
- •Політичні, правові та соціальні передумови реформування державної служби.
- •Особливості адміністративної відповідальності державних службовців.
- •Трансформація інституту адміністративної відповідальності у галузь адміністративного деліктного права.
- •Адміністративна юрисдикція та адміністративна юстиція, їх ознаки та співвідношення.
- •Адміністративні провадження, стадії, етапи та процесуальні дії (процедури) як елементи адміністративного процесу.
- •Актуальні питання боротьби з корупцією та вдосконалення санкцій за корупційні дії. "Актуальні проблеми антикорупційної політики України". Аналітична записка
Поняття та зміст методологічних підходів юриспруденції.
1. Методологічний підхід є одним із основних компонентів парадигми і розглядається як сукупність взаємозалежних наукових методів. Він об'єднує різноманітні методи, певним чином пов'язані між собою, серед яких одні або кілька є основними, а всі інші підпорядковані їм, залежні, мають допоміжний характер.
Види методологічних підходів та їх особливості.
2. Види підходів.
1. Історичний підхід ґрунтується на вивченні державно-правових явищ у виникненні й розвитку їх. Домінуючим, але не єдиним, є історичний метод, в основі якого лежить вивчення реальної історії держави і права як елементів суспільства, у їх конкретному різноманітті, виявлення історичних фактів і на цій основі розумове відтворення історичного процесу, що розкриває логіку, закономірності розвитку держави і права (історична школа права, історичні юридичні науки).
2. Логічний підхід. За логічного підходу об'єктивні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права розкривають шляхом вивчення їх на вищих стадіях існування, у яких концентровано виражаються, відновлюються у структурі та функціонуванні держави і права головні риси їх історичної еволюції, а це не потребує безпосереднього розгляду їх реальної історії.
3. Герменевтичний підхід ґрунтується на сукупності принципів і способів тлумачення, інтерпретації юридичних текстів, а останні можуть мати форму як нормативно-правових, так й інших правових документів, а також наукових монографій та інших письмових праць вчених. Цей підхід як домінуючий властивий аналітичній юриспруденції.
4. Ціннісний (аксіологічний) підхід ґрунтується на низці філософсько-соціологічних концепцій. Згідно з ним людські діяння можна осмислити лише у співвіднесенні з цінностями (благами), якими визначаються норми і цілі поведінки людей. У правознавстві цей підхід використовують при дослідженнях цінності права, правової культури, суспільної значущості (суспільної корисності й суспільної небезпеки) діянь у сфері дії права.
5. Гуманістичний підхід передбачає дослідження державно-правових явищ на основі визнання людини найвищою соціальною цінністю, вільний розвиток якої є метою, а не засобом соціального розвитку. Використовують теорії і поняття природних прав людини, суб'єктивних прав, свобод і законних інтересів громадян.
6. Кібернетичний підхід. Розгляд правової реальності з позицій соціального управління забезпечується в межах кібернетичного підходу з використанням відповідних методів кібернетики, у яких важливу роль відіграють закони необхідної різноманітності, співвідношення стимулів і антистимулів, поєднання зовнішнього регулювання і саморегулювання. Предмет досліджень у межах кібернетичного підходу окреслюється проблемами механізму дії права, поняттями правового регулювання, ефективності дії права, дії правової норми, механізму правотворчості і правозастосування.
7. Комплексний підхід. Методологічні підходи не ізольовані один від одного і можуть мати взаємозумовлений (інтегративний) характер, що викликає появу похідних (повторних, синтезованих) підходів. До таких належать комплексний, а також структурно-функціональний, системно-структурний, системно-функціональний підходи тощо. При вивченні правової реальності принципове методологічне значення має комплексний підхід. Це пояснюється тим, що будь-яке соціальне явище багатогранне, тому важливо дослідити його властивості як цілого і його різноманітні конкретні складові, а також умови, що визначають це явище, зокрема:
• відповідність і узгодженість динаміки (зміни) державно-правового явища із загальною перспективою розвитку суспільства;
• роль і місце цього явища в існуючій системі;
• зв'язок цього явища з конкретною сферою громадського життя, видом соціальної діяльності, а також регіоном, визначеними територіально-економічними умовами, їх взаємозалежність і взаємозумовленість;
• соціальна характеристика державно-правового явища, вплив на нього етнічного і національного чинників;
• політичний характер і політична форма цього явища;
• особливості конкретно-історичних умов існування явища (сформовані норми, ціннісні орієнтації, думки, традиції тощо);
• структура, рівень організації, ступінь усталеності, розвиненості суб'єктів, пов'язаних із цим явищем.
Комплексний підхід у юриспруденції забезпечує дослідження всіх умов і взаємодій державного або правового явища, взаємна (інтегрована) дія яких зумовлює конкретний стан цього явища.
8. Системно-функціональний підхід поєднує системний та функціональний методи; орієнтований на дослідження державно-правових явищ як певних систем, а також на визначення функціональних зв'язків (функцій) елементів та підсистем певної системи, між системами та навколишнім середовищем.
9. Функціонально-структурний підхід виходить із розгляду державно-правових явищ як цілісностей, що мають складну структуру, складові яких функціонально пов'язані одна з одною.