Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi_na_dek.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
653.82 Кб
Скачать
  1. Функції прокуратури України.

Стаття 5. Функції прокуратури

Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України

  1. Організація та планування роботи в органах прокуратури. Кон­троль та аналіз її виконання.

Одним із важливих засобів вдосконалення роботи прокуратур України всіх рівнів є НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ (НОП), під якою вбачають застосування на практиці досягнень науки, техніки і передового досвіду для найраціональнішої організації трудової діяльності, досягнення максимального її ефекту, повного використання наявних у конкретному прокурорсько-слідчому колективі можливостей.

Наукова організація праці в органах прокуратури передбачає:

- раціональний розподіл обов'язків між працівниками прокуратури (оперативними та допоміжними);

- забезпечення узгодженості їх дій;

- створення необхідних умов для безперервної та ритмічної діяльності;

- створення умов для високоефективного і повного використання робочого часу та трудових ресурсів;

- застосування раціональних методів, прийомів і засобів орг.техніки у діловодстві та управлінській роботі;

- підвищення професійної кваліфікації та загального культурного рівня кожного працівника,

- створення атмосфери товариської взаємодопомоги, ділового психологічного настрою в колективі.

Одним із елементів організації роботи прокуратур виступає розподіл обов'язків між оперативним складом, завданням якого є:

- забезпечення розмежування об'єктів та функцій прокурорсько-слідчої діяльності;

- забезпечення персональної відповідальності за доручений напрям .роботи;

- об'єднання зусиль всіх працівників для виконання завдань прокуратури.

Обов'язки в прокуратурах можуть розподілятись за трьома принципами:

1. За предметно-галузевим, згідно з яким за працівниками закріплюється відповідна галузь прокурорського нагляду або ділянка діяльності (характерно для прокуратур низової ланки).

2. За зональним (територіальним), коли на кожного працівника покладається контроль за діяльністю конкретних нижчестоящих прокуратур або відповідним напрямом роботи у таких, залежно від території їх розташування (характерно для прокуратур обласного рівня).

Змішаний принцип - за обома вищеназваними принципами. Крім того, у розподілі обов'язків між працівниками прокуратури використовується і персональний принцип. Він має такі переваги:

1) існує і забезпечується персональна відповідальність за стан роботи в зонах;

2) розвиває ініціативу в організації взаємодії з керівниками піднаглядних об'єктів у зонах;

3) вчить самостійно приймати рішення на прокурорсько-слідчій ділянці тощо.

Під час вибору способу розподілу обов'язків враховують:

- об'єм роботи конкретної прокуратури;

- місце розташування піднаглядних територій та об'єктів;

- стан правопорядку в піднаглядних об'єктах;

- професійні можливості працівників.

Обов'язки між працівниками в конкретних прокуратурах розподіляються наказом прокурора по прокуратурі. Типовий спосіб роз­поділу обов'язків наступний: 1. Обов'язки прокурора (крім прямо передбачених в КПК)

- організація роботи щодо боротьби із злочинністю, забезпечуючи взаємодію галузей діяльності, відомств та їх працівників (функція координації);

- підтримування і вдосконалення ділових стосунків з керівниками підприємств, установ, організацій, що знаходяться на обслуговуваній прокуратурою території;

- участь у розробці цими керівниками заходів щодо укріплення законності та правопорядку;

- планування роботи прокуратури і організація її виконання;

- безпосереднє керування однією або декількома галузями прокурорської діяльності;

- організація роботи щодо розгляду заяв, пропозицій і скарг прийому громадян;

- аналіз діяльності прокуратури в цілому і, зокрема, роботи конкретних працівників;

- розповсюдження і запровадження передового досвіду,

- керівництво плановими і позаплановими оперативними нарадами;

У системі заходів організаційного характеру ПЛАНУВАННЯ роботи в конкретно взятій прокуратурі займає важливе місце, оскільки воно:

- виступає однією із умов успішного виконання прокуратурою її завдань, визначених у Законі;

- дозволяє мобілізувати колектив прокуратури на вирішення головних, найбільш гострих стратегічних і поточних проблем;

- зробити правильний вибір напряму у роботі як всієї прокуратури, так і окремого її підрозділу;

- сприяє правильному розподіленню сил та максимальному використанню наявних можливостей щодо подальшого зміцнення законності та правопорядку;

- слугує фактором, що дисциплінує роботу, забезпечує найефективніше використання наявних засобів тощо.

У прокуратурах, залежно від поточності періодів, здійснюється планування декількох видів, зокрема:

- перспективне планування, тобто на 3-5 років, - містить за­ходи, що визначають головні напрями в діяльності прокура­тури, найважливіші питання, які підлягають вирішенню тощо,

- поточне планування, може бути річним та квартальним;

- цільове планування, скероване на вирішення конкретних завдань, конкретного питання.

ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЮ:

а) забезпечення чіткості в роботі прокуратури; Ь) підвищення виконавчої дисципліни; с) персоніфікація відповідальності.

Щоб контроль був дієвим, потрібно дотримуватись вимог щодо:

- забезпечення його надійності та своєчасності;

- забезпечення перевірки виконаної роботи за суттю, без формалізму;

- систематичності його проведення;

- повноти, охоплення діяльності усього апарату прокуратури. У ході практики напрацьовано багато форм і методів контролю виконання:

1) ведення журналів, табелів, картотек контролю;

2) жива систематична перевірка роботи підлеглих і надання їм дієвої допомоги;

3) періодичний перегляд наглядових проваджень у кримінальних спра­вах, що перебувають у поточному провадженні слідчих прокуратури та інших матеріалів в працівників інших напрямів діяльності;

4) проведення оперативних нарад - найважливіша форма контролю виконання роботи і керування підлеглими.

Предметом аналізу зазвичай виступають такі питання: А. Щодо нагляду за загальним додержанням та виконанням законів:

1) взаємодія з іншими галузями прокурорського нагляду та на­прямами прокурорської діяльності, використання їх результатів для підвищення ефективності цього виду нагляду;

2) практика застосування передбачених Законом правових засобів прокурорського реагування;

3) якість документів прокурорського реагування;

4) практика залучення до наглядових перевірок спеціалістів, громадськості тощо.

Б. Щодо розслідування слідчими прокуратури діянь, що містять ознаки злочинів:

1) обґрунтованість початку кримінального провадження, планування слідства, застосування заходів процесуального примусу, відшкодування збитків тощо;

2) забезпечення повноти, всебічності та об'єктивності розслідування, застосування науково-технічних засобів, з'ясування причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, своєчасність та повнота заходів щодо їх усунення;

3) формування правильної громадської думки щодо осіб злочинців;

4) практика звільнення винних осіб від кримінальної відповідальності, вжиття щодо них некримінальних заходів;

5) стан роботи у зупинених кримінальних провадженнях;

6) облік та зберігання речових доказів, науково-технічних засобів тощо.

В. Щодо підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів держави та окремих громадян у судах:

1) практика організації та проведення публічних процесів;

2) якість підготовки обвинувачення;

3) застосування окремих видів покарань, своєчасність звернення вироків до виконань;

4) стан представницької діяльності, апеляційної та касаційної прокурорської практики тощо.

Щодо роботи з кадрами:

1) виконання оперативним складом професійних обов'язків;

2) стан юридичної підготовленості,

3) виконання планів індивідуального навчання тощо. Залежно від обставин актуальними можуть бути й інші питання, зокрема, аналіз та вивчення передового досвіду та інші.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]