4. Поняття та зміст світогляду.

1. Світогляд - цілісна сукупність домінуючих уявлень про світ, роль у ньому людини, а також похідних від них переконань, установлень, ідеалів, принципів, ціннісних орієнтацій пізнавальної і практичної діяльності людей, їхньої життєдіяльності в цілому.

Кожній епосі розвитку людства притаманний свій домінуючий світогляд як цілісна сукупність домінуючих уявлень про світ, роль у ньому людини, а також похідних від них переконань, установлень, ідеалів, принципів, ціннісних орієнтацій пізнавальної і практичної діяльності людей, їхньої життєдіяльності в цілому:

• світогляду середньовіччя було притаманне домінування теології, тоб­то сукупності релігійних доктрин та відповідних теологічних теорій походження, існування держави і права;

• епоха Відродження, навпаки, характеризується критичним ставлен­ням до теології та домінуванням гуманізму — сукупності поглядів, за якими найвищою цінністю є людина, її життя, свобода, щастя, розвиток здібностей, а благо людини є критерієм оцінки всіх соціальних інститутів;

• у добу Просвітництва основою світогляду стають вчення, які відбива­ють домінуюче значення розуму людини, її знань у пізнанні природного по­рядку суспільного життя, що відповідає закономірностям навколишнього середовища та дійсної природи людини;

• XIX століттю властиве домінування у світогляді ідей юридизації, лібе­ралізації та демократизації суспільств, у яких концентровано відбивається необхідність безпосереднього втілення принципів гуманізму, раціональності, рівності та свободи людей у соціальне життя;

• світогляд XX та початку XXI століть характеризується плюралізмом ідей та принципів, інтеграцією країн та забезпеченням світового порядку, глобалізацією та інформатизацією суспільного життя.

5. Поняття та зміст юридичного наукового мислення. Особливості сучасного типу науково-правового мислення.

2. Тип (стиль) домінуючого наукового мислення - сукупність взаємозалежних і взаємозумовлених наукових ідей, принципів, форм відображення і пізнання дійсності, її істотних зв'язків і відношень, напрямів розвитку.

Наукове мислення функціонує і розвивається в понятійній формі. Неви­падково між знаряддями праці в процесі виробництва і поняттями в процесі мислення проводять функціональну аналогію. Наукове поняття характери­зується як уявне (ідеальне) відтворення у мисленні об'єкта, як концентрація знань про нього. Оцінка наукових понять як атрибутів пізнавального мис­лення не може бути іншою для юриспруденції, у якій поняття виступають як логічна форма розуміння правових явищ, як відбиток закономірного й особливого в правовій дійсності.

Світоглядні ідеї відповідно визначають і складові типу (стилю) домінуючого наукового мислення, під яким розуміють "ансамбль", сукупність взаємозалежних і взаємозумовлених наукових ідей, принципів, форм відображення і пізнання дійсності, її істотних зв'язків і відношень, напря­мів розвитку. Зокрема, сучасний тип науково-правового мислення перед­бачає:

• рішучий поворот юридичних досліджень до правди життя, до істини, тобто до повної адекватності їх об'єктивним процесам;

• очищення правознавства від нашарувань догматичного й апологетич­ного характеру, від абсолютизації сформованих на практиці політичних і правових форм організації суспільства;

• радикальне підвищення критично-аналітичної спрямованості юридич­ної науки;

• забезпечення наукового передбачення розвитку державно-правових явищ (систем), що є важливим показником ефективності, науковості того методологічного інструментарію, який воно використовує;

• розширення діапазону юридичних досліджень, тобто розгляд правових явищ із філософських, соціологічних і психологічних, а не тільки спе­ціально-юридичних позицій;

• глибоке з'ясування процесів, що відбуваються у правовому розвитку світу (як у міжнародному праві, так і у внутрішньому праві інших країн), визначення шляхів розвитку внутрішнього права у взаємозв'язку з економіч­ними, соціальними, соціально-психологічними, політичними аспектами світового політико-правового розвитку;

• зміну соціальної позиції вчених, підвищення їхньої соціальної відповідальності тощо.