- •1. Версальська конференція. Комісія з міжнародного трудового законодавства. Міжнародна Організація Праці. Філадельфійська Декларація 1994р. Україна – член моп.
- •3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці: загальнотеоретичні і методичні основи оп.
- •4.Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.
- •5. Конституційні засади оп в Україні. Законодавство України в галузі оп.
- •7. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •8. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Обов*язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •17. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •18.Держ. Нагляд за оп на підп. Апк , органи Держ. Нагляду за оп , їх основні повноваження і права
- •19.Громадський контроль за дотриманням законодавства з охорони праці на підприємстві
- •20.Організація оп на підприємстві апк: структура , основні функції і завдання управління оп .
- •21. Служба охорони праці підприємства
- •22.Основні функції , завдання соп .Стр-ра , чисельність . Основні права і обов’язки прац-в . Стимулювання оп
- •23. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Уповноважені особи : права і обов’язки
- •24. Комісія з питань охорони праці. Основні права і обов’язки комісії .
- •33. Організація проведення первинного інструктажу з питань охорони праці на підприємстві апк
- •34. Організація проведення повторного інструктажу з питань охорони праці на підприємстві апк
- •35. Організація проведення позапланового інструктажу з питань охорони праці на підприємстві апк
- •36. Організація проведення цільового інструктажу з питань охорони праці на підприємстві апк
- •37.Профілактика травматизму та професійних захворювань: виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру. Інциденти та невідповідності.
- •38. Мета та завдання профілактики нещасних випадків професійних захворювань і отруєнь на виробництві. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •39. Розподіл травм за ступенем тяжкості. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням
- •40. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини. Втома
- •44 Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату. Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами)
- •49. Освітлення виробничих приміщень
- •50. Природне, штучне, суміщене освітлення
- •51. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •52. Вібрація
- •53. Методи контролю параметрів вібрації
- •54. Шум, ультразвук, інфразвук
- •55. Звукова потужність джерела звуку
- •56. Нормування шумів
- •Система запобігання пожежі
5. Конституційні засади оп в Україні. Законодавство України в галузі оп.
Базується законодавство України про охорону праці на конституційному праві всіх громадян України на належні, безпечні і здорові умови праці, гарантовані статтею 43 Конституції України. Ця ж стаття встановлює також заборону використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах. Ст. 45 Конституції гарантує право всіх працюючих на щотижневий відпочинок та щорічну оплачувану відпустку, а також встановлення скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
Інші статті Конституції встановлюють право громадян на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності (ст. 46); охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49); право знати свої права та обов'язки (ст. 57) та інші загальні права громадян, в тому числі, право на охорону праці.
Законодавство України про охорону праці - це система взаємозв'язаних законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері реалізації державної політики щодо соціального захисту її громадян в процесі трудової діяльності.
Воно складається з:
Закону України «Про охорону праці».
Кодексу законів про працю України.
Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
інші нормативно-правові акти.
6. Закон України «Про охорону праці». Основні принципи державної політики України у галузі ОП.
Основоположним документом в галузі охорони праці є Закон України «Про охорону праці», прийнятий у 1992 році, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних державних органів відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
У листопаді 2002 р. Верховна Рада України прийняла нову редакцію цього закону. Закон «Про охорону праці» відповідає діючим конвенціям і рекомендаціям Міжнародної організації праці, іншим міжнародним правовим нормам.
Інші нормативні акти мають відповідати не тільки Конституції та іншим законам України, але, насамперед, цьому Законові.
У Законі України "Про охорону праці" задекларовані основні принципи державної політики в галузі охорони праці:
- пріоритет життя і здоров'я працівників щодо результатів виробничої діяльності підприємства;
- повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції;
- обов'язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- використання економічних методів управління охороною праці;
- комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямків економічної та соціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки та охорони довкілля;
- запровадження єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності й виду діяльності;
- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
- співробітництво і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці;
- міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.